МЕТА

Нарощування виробленої з відновлювальних джерел енергії стане запорукою зростання конкуренції та позитивно вплине на цінову й тарифну політику 

Віктор Бородін
спеціально 
для «Урядового кур’єра»

Розвиток гідроенергетики, зокрема, малої, як галузі відновлювальної енергетики, є важливою складовою політики енергетичної безпеки держави. За даними експертів, гідроенергетичний потенціал малих річок країни становить близько 12,5 млрд кВт/г, а максимальний потенціал країни в малій гідроенергетиці – 8,3 млрд кВт/г. Енергетична стратегія України передбачає, що до 2030 року малі ГЕС мають виробляти 4,3 млрд кВт/г, або 2,5% від загального обсягу електроенергії.

Друге життя малої гідроенергетики

Українці ще пам’ятають ті часи, коли енергопостачання сільської глибинки здійснювалося в основному саме за рахунок малої гідроенергетики. Гідроелектростанції на малих річках свого часу мали суттєве значення для електрифікації сільського господарства. До того, як у 1970-80-ті роки ставку було зроблено на АЕС, теплові електростанції та велику гідроенергетику, в Україні налічувалося близько 1 тис. малих ГЕС загальною потужністю 30 тис. кВт/г.

Станом на кінець 1990-х років на території країни залишилося лише 150 малих ГЕС, з них 49 таких, що працювали, із сумарною потужністю 93,3 тис. кВт/г та річним обсягом виробництва у 249 млн кВт/г електроенергії, що дозволяло заощадити близько 70 тис. т умовного палива.

Лише кілька років тому на державному рівні було ухвалено рішення переглянути енергетичну політику й стимулювати відродження малих ГЕС. Відтак, мала гідроенергетика стала важливою складовою окремої ланки енергетичної галузі – альтернативної енергетики, що передбачає видобуток енергії з використанням альтернативних відновлювальних джерел енергії.

Головною проблемою відповідного енергетичного сегменту є те, що технічний стан малих ГЕС, що функціонують зараз, характеризується значною мірою або повністю зношеним основним гідросиловим, гідротехнічним та електротехнічним обладнанням. Більшість ГЕС, що належать неенергетичним організаціям, у кращому випадку законсервовані, а здебільшого списані та перебувають у занедбаному стані (більшість зруйновані). Для пошуку коштів на капітальний ремонт гідротехнічних споруд (гребель, дамб, водоскидів, створів тощо), очищення водосховищ та заміну застарілого енергетичного обладнання (гідроагрегатів, систем автоматики, електричної частини тощо) у 2009 році був запроваджений «зелений тариф» для малих ГЕС.

Однак, за період впровадження цього тарифу побудовано лише 3 нові ГЕС (загальною встановленою потужністю близько 3 МВт) та відновлено роботу 26 ГЕС (переважно шляхом реставрації старого або такого, що було у використанні, генеруючого обладнання). Тобто, мета розвитку гідроенергетики та створення нових генеруючих потужностей не була досягнута. Причиною цього став недостатній рівень «зеленого тарифу» для заохочення інвесторів у створенні нових потужностей. За умов, передбачених Законом «Про електроенергетику» у редакції 2009 року, термін окупності нових потужностей малих ГЕС мав становити від 8 до 25 років.

Таким чином, Закон у редакції 2009 року потребував змін, адже він не виконував свою головну функцію – не створював умов для збільшення виробництва електроенергії з відновлюваних джерел.

Малі ГЕС стануть надійним джерелом поповнення електроенергії. Фото з сайту mw2.google.com

Моду диктуватимуть «міні» й «мікро»

29 листопада 2012 року Президент України Віктор Янукович підписав закон №5485-VI, що суттєво змінює умови роботи на ринку відновлюваної енергетики України. Відповідний законопроект №10183 «Про внесення змін до закону України «Про електроенергетику» (в частині стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії)» Верховна Рада ухвалила 20 листопада.

Зокрема, документ диференціює «зелений тариф» для ГЕС, залежно від їхньої потужності. Так, станції потужністю до 200 кВт отримають найменування «мікро» й коефіцієнт «зеленого тарифу» для них складе 2, потужністю від 200 кВт до 1 МВт («міні») – коефіцієнт 1,6, потужністю від 1 до 10 МВт («мала») – коефіцієнт 1,2 (усі – за умови введення в експлуатацію з квітня 2013 року). У разі запуску всіх перерахованих видів ГЕС до квітня 2013 р. коефіцієнт «зеленого тарифу» для них складатиме, так само як і раніше, 1,2.

Ринок очікує, що внаслідок уведення у дію закону №5485-VI будуть створені передумови для збільшення частки електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, в енергобалансі України, результатом чого буде зростання конкуренції у сфері виробництва електричної енергії, що позитивно вплине на цінову й тарифну політику в електроенергетиці.

Збільшення коефіцієнту «зеленого тарифу» дасть змогу розвивати занедбані малі греблі та гідроелектростанції, які зараз не є економічно привабливими через малий прогнозований виробіток. Зазначимо, що більша частина об’єктів гідроенергетики у сільській місцевості має потужність не більше 100-300 кВт.

Компаніям, що працюють у сфері малої гідроенергетики, законодавчі зміни дозволять системно підходити до будівництва об’єктів, дотримуючись вимог світових екологічних норм. Чиста технологія вироблення електроенергії на малих ГЕС є основою зменшення викидів шкідливих сполук у повітря.

Держава, натомість, матиме можливість скоротити видатки на проведення заходів із запобігання повеням. Окрім того, нарешті отримають замовлення машинобудівні підприємства, що виробляють обладнання для ГЕС. Комплексна програма будівництва малих ГЕС дозволить їм розширити асортимент та налагодити серійне виробництво, що матиме значний соціально-економічний ефект.