В Україну прийшла вода, якої не було багато років. Інформація з кількох регіонів, особливо на півночі, рясніє даними про затоплення полів, сіл і навіть ділянок окремих міст. Ця вода переважно надійшла до нас із недружніх країн на півночі й північному сході. Хоч це трохи більш як 40% водозбору Дніпра, саме там формується більша частина його стоку — приблизно дві третини. Пояснення цього просте: на північ від України прохолодніше й випадає більше опадів. Відповідно значний річковий стік з одиниці площі. Однак так було завжди, а весняна повінь на Дніпрі 2023 року виявилася незвично високою. Із чим це пов’язано?

Інформації обмаль

Нині, коли триває російсько-українська війна, а білорусь — союзник агресора, точну відповідь сформулювати складно, але можливо. Складність у тому, що надходження інформації про гідрометеорологічні умови із сусідніх країн припинилося. Раніше вона щоденно надходила в Український гідрометцентр, а ми ділилися із сусідами нашою інформацією.

А тепер добре відомо, що сусіди бувають різними. Тож доводиться шукати інформацію іншими, мало не спеціальними засобами.

Хай там як, з’ясувати умови в сусідніх країнах вдалося. Передумови цьогорічної повені було закладено ще наприкінці листопада 2022 року, коли у верхній течії Дніпра випало чимало снігу — подекуди майже 30 см. Дуже багатим на опади був грудень — в окремих районах їх випало вдвічі більше за норму. У січні та лютому теж були істотні опади, які сформували значні вологозапаси не лише на поверхні, а й у верхньому шарі ґрунту. Коли ж настало весняне тепло, вода у ґрунт майже не просочувалася, а побігла струмками до численних річок, згодом у найбільші: Дніпро, Прип’ять і Десну.

Згадка цих трьох річок важлива тому, що формування повені в Україні, а також заповнення водосховищ Дніпровського каскаду залежить саме від того, як вона формується на верхньому Дніпрі, Прип’яті й Десні. Найраніше прокидається Прип’ять, бо вона найпівденніше. За цим розпочинається повінь на верхньому Дніпрі. Пізніше за інші річки триває повінь на Десні. Певна відмінність у часі проходження повені на цих річках визначає, що в Києві й нижче за течією тривалість повені зазвичай велика і рівні води змінюються повільно.

Певну роль у зрізанні піку повені може виконувати Київське водосховище, а якщо йдеться про весь Дніпро в кордонах України, — то всі шість водосховищ каскаду. Для цього напередодні весняної повені їх частково спорожнюють, іншими словами, рівень води в них знижується. Це відбувається ще влітку і триває до кінця зими. Останнього разу це зумовлено зростанням потреб в електроенергії й відповідно посиленою роботою ГЕС. Із настанням повені водосховища наповнюють, потім воду поступово використовують. І так триває вже не один десяток років.

Які умови нині? Дані гідрометслужби на кількох гідрологічних постах показують, що саме зараз спостерігається максимум надходження води у Дніпро. Відповідно рівень води цими днями найвищий. Це має заспокоїти тих, до кого вода наблизилася впритул. Проте, на жаль, висока вода стоятиме ще не день і не два.

Було, й не раз

Для багатьох українців цьогорічна повінь стала несподіванкою. Неодноразово можемо чути, що такої повені вони на бачили за все своє життя. Однак не бачити — не означає, що такого не було. Насправді було, й не раз. Про це свідчать спостереження, які тривають на Дніпрі вже понад 100 років.

Найвища повінь на Дніпрі, про яку є достовірні дані, сталася 1931-го. Вона виявилася настільки високою, що в Києві було затоплено значну частину Подолу. Існують фото, на яких видно, як подоляни пливуть вулицями в човнах. На гідрологічному посту, що тоді був і нині є на Гідропарку за 200 м нижче від мосту Метро, цей рівень становив 97,64 м.

Ще одна висока повінь на Дніпрі була 1970 року. Про її висоту свідчить те, що на піку в Києві було затоплено Гідропарк. Тому кілька днів поїзди метрополітену тут не зупинялися, адже в підземному переході до станції по пояс стояла вода. Цього разу рівень води на тому самому місці досяг 96,71 м.

Остання велика повінь, що супроводжувалася затопленнями, сталася 1979 року. Масштаби її засвідчує супутниковий знімок, зроблений 24 квітня 1979-го. Хоч він не збігся в часі з настанням максимуму, на ньому добре видно, що Десна і Дніпро нижче від Києва розлилися на кілька кілометрів. На той час саме будували житловий масив Оболонь, який на знімку видно як світлу пляму. Максимальний рівень води під час тієї повені становив 95,39 м.

Вищою за середню була повінь 2013 року, коли максимальний рівень води становив 93,57 м.

Після цього на Дніпрі спостерігали переважно в маловодні роки. Такими були 2015-й, 2016-й, 2019-й, 2020-й. Останній, до слова, виявився в Україні найтеплішим. Тривале маловоддя та ще й за умов теплих років дали підстави вважати, що високі повені залишилися в минулому. Насправді вони можливі, щоправда, тепер мають меншу повторюваність.

Цього року максимальний рівень на гідрологічному посту в Гідропарку спостерігали 18 квітня, він становив 93,62 м. Судячи з усього, максимум таким і залишиться. Порівняно зі звичайним рівнем води в Канівському водосховищі (91,5 м) він зріс трохи більш ніж на 2 м.

Як бачимо, цьогорічна повінь хоч і виявилася високою, але незрівнянно нижчою, ніж 1970-го і 1979 року. Щодо повені 1931-го, то про неї годі й казати: вона була вищою за цьогорічну на 4 м.

До слова, рівні найвищих повеней на Дніпрі позначені мітками на гідрологічному посту в Гідропарку. На щастя, нині до тих міток дуже далеко.

Трохи про переваги

Які наслідки цьогорічної повені? Насамперед варто зазначити, що основні неприємності вже позаду, — за тиждень рівні води знижуватимуться, однак дуже повільно. Тому вода з полів у кращому разі зійде на початку травня.

А у високій повені є й переваги. Найбільша полягає у значному обсязі електроенергії, яку нині виробляють ГЕС. Накопиченої у водосховищах води достатньо, щоб бути спокійними: її вистачить щонайменше на пів року, можливо, навіть до наступної повені. Значні опади на півночі країни позначаться на запасах підземних вод. Тож у багатьох колодязях, в яких останніми роками зникала вода, її рівень неодмінно підвищиться.

Важливо й інше: ми пережили складну зиму 2022/2023 років. Подолаємо і цьогорічну повінь. Хоч вона виявилася високою, та не катастрофічною. На порозі тепло, якого чекають не лише люди, а й щедро напоєна водою земля.

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
доктор географічних наук,

 

для «Урядового кур’єра»