Якби когось зацікавило питання, який нинішній агропромисловий комплекс Сумщини, то відповідь можна було б одержати на аграрному форумі, що проходив на території Сумського національного аграрного університету.
Площа на кілька гектарів уособлювала АПК, де поєдналися і переплелися найрізноманітніші нюанси і відтінки нинішньої сільськогосподарської галузі, переробної та інших видів промисловості. І ті, хто мав час, бажання й можливості, за кілька годин могли здійснити не просто екскурсію агромістечком, а досконало ознайомитися з агропромисловим комплексом. Адже у програмі було якщо не все, то майже все: виставка техніки і тварин, ярмарок і дегустація сільськогосподарської продукції виробників, виставка-продаж виробів народних ремесел; тематичні семінари; тест-драйви техніки; творчі майстер-класи; дитяче містечко та мінімузей виробів декоративно-вжиткового мистецтва; конкурси й тематичні забави.А що вже казати про фестиваль «Вареник-Фест», коли всі охочі могли поласувати варениками з різними начинками та ароматами виробництва СНАУ, інших навчальних закладів та закладів громадського харчування Сум, а заодно загадати бажання біля символічного «Вареника бажань». Як наголосив директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, цей уже традиційний захід, що проходив утретє, мав на меті представити жителям області та гостям з інших регіонів аграрний потенціал краю, ознайомити агровиробників з новинками та перевіреними часом зразками сільськогосподарської техніки, створити майданчик для спілкування та обміну досвідом між представниками аграрного бізнесу, організувати цікаве і змістовне дозвілля для всіх відвідувачів. На спільне переконання організаторів та учасників форуму, мети досягнуто.
Від сучасної техніки до ветерана-лебединки
Проходячи ярмарковими рядами, чи не всі неодмінно зупинялися біля зразків сучасної техніки, що виокремлювалися на тлі наметів, кіосків, бо таки справді вражали габаритами і розмахом. І ті, хто планував щось нагледіти й прицінитися, мали таку змогу.
За словами Олександра Маслака, нині на аграрному ринку краю активно працюють 30 комерційних структур, які пропонують широкий вибір вітчизняної й закордонної техніки. Тому і фермери, і керівники великих підрозділів могли попередньо домовитися про покупку, обговорити умови її постачання тощо.
Бо хоч би хто що казав, від техніки залежить дуже багато. Тож аграрії не шкодують коштів на її придбання, завдяки чому мають одні з найвищих в Україні врожаї зернових, зернобобових, технічних культур.
Відвідувачі могли побачити на власні очі своєрідний селекційний раритет — корову знаменитої лебединської породи, створеної ще 1950 року. Як пояснив професор кафедри розведення і селекції тварин СНАУ Леонід Хмельничий, вона давно стала своєрідною візитівкою Сумщини, хоч віднедавна лебединку потіснили закордонні та вітчизняні родички. Аби зберегти породу, в СНАУ розробили спеціальну програму і впевнені, що її економічний і генетичний потенціал далеко не вичерпано. Адже молоко від лебединки надзвичайно смачне, жирне, корисне, до того ж корова може перебувати в основному стаді не менш як 6—7 років, тоді як корови інших порід — 2—3. Тобто породу зарано списувати з рахунку. Навпаки, слід усе обрахувати і внести відповідні корективи в молочні перспективні плани.
Та не тільки великою рогатою худобою багаті господарства. Від живого розмаїття аж розбігалися очі: кролі й перепели, кури та індики, фазани і гуси, коні і… А поряд — пасічники: з медом, вощиною, прополісом, хмільними напоями, цілющими солодощами. А за ними овочівники, садівники, городники… І всі з власним урожаєм.
«Бліц» презентує молочарський кластер
У той час, коли численні відвідувачі ходили торговельними і виставковими рядами, у СНАУ відбувався семінар «Економічний розвиток сільських територій. Реалізація проєктів місцевого розвитку». Його учасників особливо зацікавили перспективи створення молочного кластера, який має стати проривом на одному із продовольчих напрямів.
Як наголосив директор ТОВ «Бліц» Володимир Опришко, новий підрозділ дасть змогу забезпечити молоком екстракласу насамперед дошкільні та шкільні, оздоровчі, відпочинкові, лікарняні заклади, створити робочі місця, збільшити відрахування до бюджетів різних рівнів та Пенсійного фонду тощо. Є всі можливості й умови наступного року розпочати будівництво чотирьох мінімолокозаводів в містах Охтирка, Конотоп, Глухів із переробною потужністю 3 тисячі літрів на добу, а в Сумах — 10 тисяч. До співпраці з переробниками готові виробники, які мають досвід виготовлення екстрапродукції, що відповідає європейським стандартам.
Щодо обладнання для охолодження та перероблення, то «Бліц» може за короткі терміни виконати відповідні замовлення, адже на цьому ринку працює півтора десятка років і свою продукцію відвантажує не лише українським, а й європейським замовникам. Молочний кластер — лише один зі штрихів, що додає повноти і узагальнення агропромислової картини краю. Адже місцеві аграрії мають багато інших цікавих задумів та ідей, спрямованих на європейське осучаснення галузі. Агропромисловий комплекс Сумщини це:
379 сільськогосподарських підприємств різних форм власності, 652 фермерські та майже 130 тисяч особистих селянських господарств, 48 обслуговуючих кооперативів, 35 комбінатів хлібопродуктів (хлібоприймальних підприємств, елеваторів) загальною потужністю 2,1 мільйона тонн;
за січень-липень 2019 року в усіх категоріях господарств вироблено валової продукції сільського господарства (у постійних цінах 2010 року) на суму 2,5 млрд гривень, що становить 110,4% відповідного торішнього періоду; за цим показником у звітному періоді Сумщина ввійшла до першої п’ятірки серед регіонів України;за врожайністю зернових і зернобобових культур область посіла 2-ге місце в Україні, за їх валовим виробництвом — 4-те, за валовим виробництвом сої — у першій п’ятірці;
упродовж 2018 року тривали роботи на 68 інвестиційних об’єктах і станом на 01.01.2019 (згідно з оперативними даними) залучено 2408,4 мільйона гривень інвестиційних коштів, або на 38,2% більше за показник 2017 року. За 8 місяців цього року надійшло 1,4 мільярда інвестиційних гривень, що на 26,5% більше порівняно з відповідним торішнім показником. Інвестиції залучали в інфраструктуру, придбання основних засобів, будівництво та реконструкцію рослинницьких і тваринницьких об’єктів;середньомісячна заробітна плата штатного працівника торік становила 7398 гривень, що на 24,6% більше, ніж у відповідному періоді 2017 року, за січень — липень 2019-го — 8794 гривні (+28,9%).