Академік Академії економічних наук
Микола ШАПОВАЛ

Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України на замовлення міністерства у 2012 році розробив проект Кодексу загальнообов’язкового державного соціального страхування. Кореспондент «Урядового кур’єра» попросила заступника директора з наукової роботи НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України, академіка Академії економічних наук України, заслуженого працівника соціальної сфери Миколу ШАПОВАЛА висловити думку щодо доцільності розробки такого нормативного документа.

—  Миколо Сергійовичу, чому виникла необхідність у розробці проекту Кодексу загальнообов’язкового державного соціального страхування?

— Оскільки Україна хоче стати повноцінним членом Європейського Союзу, вона повинна привести своє чинне законодавство у відповідність зі стандартами Європейського співтовариства. Так, в окремих країнах ЄС діють відповідні кодекси. Наприклад, у Болгарії 2000 року прийнято кодекс обов’язкового державного страхування. У 2003 році було здійснено наступний крок реформ. Кодекс обов’язкового державного соціального страхування було переформатовано та перейменовано на кодекс соціального страхування. Головними завданнями законодавчої реформи були:

— кодифікація існуючого законодавства з питань реструктуризації і об’єднання окремих законодавчих актів та частин законодавчих актів у єдиному кодексі;

— оптимізація діяльності системи накопичувального пенсійного страхування на основі рекомендації міжнародних експертів та досвіду, набутого під час дії попередньої законодавчої бази з цього питання.

У Німеччині основним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері державного соціального страхування, є соціальний кодекс, який включає страхування на випадок безробіття, обов’язкове медичне страхування, обов’язкове пенсійне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, страхування на випадок довготермінового догляду.

Уніфікація законодавства стане доступнішою і пересічним громадянам. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ


—  Які принципи покладено в основу розробленого Інститутом проекту Кодексу загальнообов’язкового державного соціального страхування?

— По суті ті ж самі, що і в країнах ЄС. Стале вдосконалення законодавчої бази та усунення колізій і прогалин нормативно-правових актів потребує впорядкування чинного законодавства у єдину узгоджену систему з метою оптимізації її структури, вдосконалення системи управління та забезпечення її дієвого правового регулювання для досягнення найвищої мети — гідного захисту кожної людини. Об’єднання частин системи соціального страхування, нарізно закріплених окремими законами у єдину цілісну струнку систему реалізації права особи на соціальний захист, потребує виважених рішень щодо усунення конфлікту інтересів і упередженого ставлення при координації діяльності органів управління, уникнення дублювання або неадекватного розширення обсягу та змісту прав, а також низки інших ризиків.

Опрацювання положень чинного законодавства з питань страхування на випадок безробіття, обов’язкового пенсійного страхування, страхування від тимчасової втрати працездатності, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що лягли в основу статей кодексу, велось за принципами загальності, доступності, пріоритетності, добровільності та рівності соціальних прав громадян, а також гарантованості, різновидності, диференційованості видів розмірів соціального забезпечення. Кодифікація законодавства у сфері соціального страхування дасть змогу насамперед уніфікувати терміни правового регулювання соціальної сфери. Кодекс покладений оптимізувати соціальні зобов’язання держави та її фінансові можливості на нормативному рівні для забезпечення гідного рівня соціального захисту.

—  На сьогодні у нас правове регулювання у сфері соціального страхування здійснюється багатьма законами та нормативно-правовими актами.

— Справді. Тому й виникла необхідність так систематизувати законодавство із соціального страхування, щоб усунути колізії між законами та надати силу закону прямої дії механізмам, урегульованим підзаконними актами, аби не допустити звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, та водночас упорядкувати механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування. Вдосконалення соціального страхування методом побудови уніфікованої системи поліпшує її керованість та ефективність, неодмінним наслідком чого стане покращення рівня матеріального забезпечення застрахованих осіб.

—  Що зміниться у разі прийняття розробленого в інституті кодексу?

— У першу чергу його прийняття дасть змогу врегулювати правові, фінансові та організаційні засади та більш раціонально використовувати кошти фондів загально?обов’язкового державного соціального страхування. Упорядкування, перегляд та приведення окремих норм різних законів до єдиної узгодженої системи, поряд з усуненням дублювання, розбіжностей і суперечностей, їх узгодження, сприятиме впровадженню чіткої, логічно послідовної та прозорої системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, забезпечить її ефективне правове регулювання та доступність використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями.

Синхронізація запровадження єдиної для всіх фондів інформаційної бази із систематизацією чинних нормативно-правових актів у галузі загальнообов’язкового державного соціального страхування, з одного боку, забезпечить прозорість фінансових потоків, підвищить платіжну та звітну дисципліну платників страхових внесків та цільове використання страхових коштів, а з другого — приведе до підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування, своєчасного надання ними якісних соціальних виплат та більш раціонального використання коштів, що спрямовуються на утримання їх адміністративного апарату.

—  Чи набере чинності кодекс у такому вигляді? Чи ще він обговорюватиметься і вноситимуться поправки?

— При узагальненні положень чинного законодавства у статтях проекту кодексу більшість пропозицій врахована. Можливо, не все вдалося виконати в рамках діючої системи. Тож деякі із пропозицій, що виникли під час опрацювання положень проекту кодексу, які потребують зміни чинних механізмів, необхідно обговорити на засіданні робочої групи із представників Мінсоцполітики,  фондів, роботодавців та профспілок. Я вважаю, що Кодексу загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні бути.

Валентина КОКІНА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК» 

Микола ШАПОВАЛ. Народився 1935 року на Полтавщині. Академік Академії економічних наук, заслужений працівник соціальної сфери України.