ІДЕЯ
Давню проблему — де поставити автомобіль — розв’яжуть екологічні стоянки і безготівкові розрахунки
Колись славнозвісна «Литературная газета» на своїй «дванадцятистільцевій» шпальті видрукувала таку сентенцію: мовляв, автомобіль у приватній власності не розкіш, розкіш — гараж для нього. Попри всю іронічність цього вислову, в часи тотального дефіциту і на прозаїчніші за авто речі частка істини в цьому була. Причому не така вже й мала, адже придбати «стайню» для свого залізного коня і тоді було не менш фантастично, ніж купівля «Москвича» чи «Жигулів». Утім, якось викручувалися. Зате проблеми, де припаркуватися, навіть не знали: зупиняйся, де тобі зручно, за винятком кількох логічно заборонених ділянок переважно на центральних вулицях. Водночас заїхати, скажімо, на тротуар, на газон, стати посеред двору чи зупинитися впритул до зупинки громадського транспорту вважалося порушенням Правил руху, рівнозначним проїзду на червоне світло.
Для бюджету — 17 копійок
За останні роки багато змінилося. Особливо у плані, так би мовити, автомобілізації народу. Коли стало можливо, змучений тим найдавнішим дефіцитом люд кинувся купувати машини. І нічого цьому не завадило — ні інфляція, ні ціни, що дедалі зростають, особливо на пальне, ні сміхотворні як для провідних автомобільних держав зарплати і пенсії. Дуже швидко у великих містах стало не лише важко проїхати, а подекуди й пройти, позаяк усі вільні від так званих малих архітектурних форм майданчики зайняли автівки. І вже давно, тож проблема, що називається, з бородою. Хоч і виникла на рівному в прямому і переносному сенсі місці. Намагалися (і намагаються!) її розв’язувати по-різному, однак дійти якогось спільного взаємовигідного для всіх знаменника ніяк не вдається. Що заважає?
Серед безлічі причин серйозні експерти називають одну, на їхній погляд, найголовнішу: на тому самому «рівному місці» робляться не те що великі, а надвеликі гроші. І мало того, що плата за паркування непомірно висока, то ще і йде не відомо в чию кишеню. Хіба не так, адже з кожної «паркувальної» гривні бюджет Києва, приміром, отримує аж… 17 копійок. Решту поглинають якісь послуги паркувальної служби.
Справедливості заради зазначимо, що непомірне завзяття тих самих паркувальників на офіційному рівні пробували обмежити не раз. Понад два з половиною роки тому Київський окружний адмінсуд заборонив їм користуватися блокувальними пристроями, а торік у квітні розпорядженням уряду плату за паркування перевели виключно на безготівкову форму — через паркомати. Втім, єдиний у столиці розпорядник місць для відстою транспорту «Київтранспарксервіс» вирішив, що безготівковий розрахунок — це і талони, і оплата через мобільні телефони тощо. Але й від збору живих грошей також не відмовилися. Більше того, закуповувати нові паркомати не поспішали: мовляв, все одно водії у своєму прагненні «халяви» ними не користуються, оскільки законодавство не передбачає відповідальності за несплату.
Хто блокуватиме колеса
Днями уряд з подачі Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства направив у Верховну Раду проект змін до Кодексу про адміністративні порушення в частині запровадження такої відповідальності. За несплату вартості користування платними стоянками, обладнаними паркоматами чи автоматичними в’їзними та виїзними терміналами, пропонується стягувати штраф від 136 до 204 гривень. Більше того, тих, хто навіть сплатив за тарифом, але припаркувався на відведених для інвалідів та інших пільговиків місцях, покарають ще суворіше: від 255 до 360 гривень. Хто штрафуватиме порушників, залежатиме від органів місцевого самоврядування. Столичні паркувальники сподіваються, що право блокувати колеса і оформляти документи передадуть саме їм, а ДАІ кликатимуть лише для евакуації автівок неплатників на штрафмайданчик.
Щоправда, за порушення правил облаштування стоянок, скажімо, за відсутність паркоматів, збираються штрафувати й відповідальних за це посадовців на суму 510—680 гривень. Якщо протягом року таке обладнання так і не встановлять, санкції зростуть до 1,7 тисячі гривень. Де облаштовувати місця для паркування на вулицях і дорогах населених пунктів, вирішуватимуть місцеві органи влади, так само як і контролюватимуть дотримання правил паркування. До речі, згаданий законопроект вимагає, щоб кількість місць для паркування становила не менше 10% населення міста. У Києві це 300 тисяч місць за нинішніх 24 тисяч. Як збираються виходити із цієї ситуації відповідні служби?
У КП «Київтранспарксервіс» розробили програму розвитку єдиного паркувального простору до 2015 року, покликану врегулювати всі столичні проблеми з паркуванням — від нестачі паркомісць до несплати за стоянку. Головна ідея — так звані екопарковки і «зелені острівці» для транспорту за зразком Західної Європи. Це коли майданчик засівають за спеціальною технологією, а кореневу систему захищають газонні решітки, що витримують вагу автомобіля. Окрім того, до кінця 2015 року в Києві планують облаштувати ще понад 22 тисячі паркомісць, левову частку яких розташують на в’їздах у місто. Стоянка тут коштуватиме дешевше, тож водій зможе залишити своє авто і їхати на роботу громадським транспортом. На думку директора аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка, такі паркінги — оптимальне розв’язання транспортної проблеми столиці.
До речі, згадана програма передбачає і відчутне розвантаження центру міста. Через три роки мають з’явитися підземні паркувальні майданчики на 1,5 тисячі місць на Прорізній і Хрещатику. Сама ж робота стоянок також помітно зміниться: на них, крім паркоматів, планують встановити камери для відеоспостереження та GPS-пристрої, а згодом і повністю відмовитися від послуг паркувальників.
Дніпропетровськ. Паркомати стоять, а гроші збирає невідомо хто
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
ЦІНИ. Дізнатися, як платять за парковку у Дніпропетровську, найзручніше у центрі міста, де замість старих, непрацюючих пристроїв з’явилися нові паркомати і шлагбауми. Але не видно чомусь, щоб водії ними користувалися. «А тут безкоштовна стоянка», — кажуть, бо майданчик до кінця необладнаний. То якщо введуть штрафи, за що водіїв штрафувати?
…Недалеко помічаю чоловіка, схожого на паркувальника: і у формі якійсь, і гроші збирає. Він охоче пояснює, що тут стоянка від Бабушкінського районного суду і від метро, що він охороняє машини за 5 гривень на годину. Хто його взяв на роботу, від якої організації працює, відповісти не зміг. «До тих шлагбаумів не маємо діла, їх встановили два тижні тому, готуються до відкриття, — каже. — А гроші не збираємо, хіба що хтось на чай дасть».
Нашу розмову раптом перервали якісь молодики. Не представились, не показали документів і почали допитуватися, чому фотографую непрацюючі паркомат і шлагбаум. Відтак сфотографували журналіста, забрали «паркувальника», залишили стоянку без «охорони» і хутко зникли.
У серпні торік у Дніпропетровську розпочали так званий пілотний проект щодо парковок. Начебто запрацювали шість майданчиків, обладнаних паркоматами. Апарати львівського виробництва закупили оператори парковок. Придбали й термінали, які планували поступово встановлювати й на інших парковках міста. Директор департаменту транспорту і зв’язку Дніпропетровської міськради Валентин Мовчан розповідав, що на кожній облаштованій денній парковці працюватиме одягнений у спеціальну форму агент, який через касовий апарат продаватиме водіям платіжну картку з видачею фіскального чеку. Приставивши її до паркомата, водій отримає талон із вказаним часом паркування.
Нові паркомати городяни розкритикували — за те, що вони не беруть готівку, а лише зчитують штрих-код з картки. А ще наявність паркоматів не гарантує оплату за призначенням, адже паркувальники не завжди видають чеки і не завжди продають картки. Тож і платять хлопцям з дороги «на чайок». Як бачимо, і так звані «чорні паркувальники» гроші продовжують брати. Водії платять, бо інакше можуть і машину попсувати. З іншого боку, люди невдоволені, що автостоянки як слід необладнані, що парковками називають просто місця на узбіччі, і відповідальності за залишені там автівки ніхто не несе. За що ж платити? Городянам також незрозуміло, чому плату за паркування через паркомати не можна спрямувати безпосередньо у міську казну. Навіщо це робити через посередників, у чиїх кишенях осідає значна частина доходу? Відповідь на це запитання очевидна: охочих «почаювати» в Дніпропетровську не бракує…
.jpg)
Коли ж запрацює паркувальний термінал на центральній площі Дніпропетровська? Наталії БІЛОВИЦЬКОЇ
Харків. Чи зрушить віз, якщо коня запрягти позаду нього
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
СЕРВІС. Теза про те, що в усіх можливих бідах винні дурні й дороги, в сучасних умовах зазнала певної трансформації. Принаймні, коли йдеться про безпеку руху та проблеми автомобілістів. Бо до вкрай непридатних для безаварійної їзди доріг, казуїстики автодорівських та муніципальних чиновників уже не перший рік додається ще одне — дефіцит паркувальних місць. Якщо, приміром, у Харкові вам пощастить вивести своє авто з режиму нон-стоп на одній з так званих парковок, будете дуже вражені обіцяним до Євро-2012 наближенням до європейських стандартів.
Тоді, нагадаємо, лунали обіцянки європеїзувати парковки. Але й зараз на подекуди розмальованих обмежувальними лініями магістралях харківських автомобілістів та гостей міста радо зустрічають люди в зеленій уніформі з портативними касовими апаратами напереваги. Навіть натяку бодай на один обіцяний паркомат чи термінал для оплати стоянки у Харкові годі шукати. Тож водії часто відмовляються сплачувати парковочний оброк, посилаючись на відсутність елементарних ознак цивілізованих парковок. А на красномовний жест збирача грошей на табличку, що і є єдиною прикметою паркувального місця, одказують, що за цей шматок дороги вже і так сплатили податок, а брак паркоматів дає їм повне право не вносити кошти за стоянку. Як правило, такі ситуації завершуються словесними перепалками та обіцянками однієї із сторін проткнути шилом гуму або ж пошкрябати кузов автівки.
— Безперечно, за паркову треба платити. Це добре знають водії, переважна більшість готова це робити. Ми також розуміємо, що міську казну потрібно наповнювати в тому числі і з такого джерела, але багатьох дивує, що увесь паркувальний сервіс — це відтятий від проїзної частини вулиці відтинок і табличка над головою. Взимку такі парковки перетворювалися на кучугури снігу: ні заїхати, ні вийти з машини. Тож за що віддавати гроші? — обурюється водій зі стажем Олександр Клименко. — А тут ще й штрафами почали лякати за несплату паркувального місця. Облаштуйте спочатку це місце по-людськи, а тоді вже й штрафуйте…
З цією думкою погоджується і президент громадської організації «Товариство учасників руху» Олександр Сітенко:
— Лад, без сумніву, необхідно наводити. Але починати треба не з водіїв, а з тих, хто не подбав про цивілізоване облаштування стоянок. Проблема парковок суто наукова і вимагає наукових шляхів вирішення. Її ж чомусь намагаються кавалерійським наскоком розв’язати в чиновницьких кабінетах, ігноруючи необхідність громадських обговорень, наукових експертиз. Ось і виходить, що ми, рухаючись до Європи, запрягаємо коня позаду воза і — вперед, лиш би батіг свистів. Та чи далеко так заїдемо?