Справедливо підмічено: на життєвому віку, як на довгій ниві. І часто трапляється, що замість рівної і щасливої борозни-долі — вибоїни чи й узагалі бездоріжжя.

Йдеться про безробіття: коли немає роботи, тоді і світ немилий, а її пошук стає надскладним завданням.

На щастя, в Сумській області цю проблему доволі успішно розв’язують — завдяки чітко вибудуваній співпраці у трикутнику «влада — роботодавець — служба зайнятості», що іменується професійним навчанням і перенавчанням.

Про це — на сьогоднішній шпальті.

Послуги пропонує центр ПТО

У робочі дні тут завжди гамірно: одні поспішають на лекції, інші — на практичні заняття, треті — захищати бізнес-проекти, аби з часом відкрити власну справу і знайти нове місце на такому мінливому і примхливому ринку праці.

Ідеться про Сумський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, в якому протягом останніх 4-х років навчалися майже 5 тисяч безробітних, у тому числі торік понад 1560. До речі, за направленнями не тільки Сумської, а й Чернігівської обласних служб зайнятості.

Результати — зримі та одні з кращих у системі: рівень працевлаштування становить 90 відсотків.

А за 10 цьогорічних місяців через центр «пройшли» 1862 колись безробітних. Більшість з них уже трудяться в колективах торговельних закладів, перукарень, салонів краси тощо, адже тут готують продавців, перукарів, манікюрниць.

Як говорить директор центру Михайло Гузь, для успішної роботи є всі умови і передумови — від кваліфікованих викладачів та сучасної бази і до бажання вчитися у слухачів курсів.

Урок майстерності від викладача Антоніни Головченко (в центрі) слухачкам курсів Анеті Демененко, Євгенії Безверхій та Юлії Моренко

ОФІЦІЙНО

Валерій ТОЛБАТОВ,
заступник голови Сумської обласної ради:

— На особливому контролі обласної ради — вирішення питання зайнятості в сільській місцевості, де, на жаль, обмаль роботодавців, а в деяких немає зовсім, окрім самих сільрад. Однак села все одно потребують учителів, лікарів, землемірів, інших фахівців.

Тому значну увагу приділяємо координації підбору випускників шкіл для направлення на цільове навчання, аби вони поверталися до рідних місць, де буде не тільки робота і зарплата, а й житло.

Леонід ПЛЯЦУК,
генеральний  директор ТОВ «Сумитеплоенерго»:

— Спільно із службою зайнятості на базі «Сумиобленерго» плануємо відкрити навчальний центр з підготовки операторів та машиністів (кочегарів) котельні. Такі фахівці нині особливо затребувані. Адже в умовах дефіциту і високої ціни на природний газ споживачі активно встановлюють сучасні твердопаливні котли, що працюють на палетах, дровах, вугіллі тощо. Водночас з метою їх безпечної експлуатації проводитимемо інструктажі серед населення.

Олександр СІТАК,
директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Сумської ОДА:

— Зміни на промисловому ринку вимагають швидкої і кваліфікованої реакції на підготовку відповідних фахівців. Особливо це стосується робітничих спеціальностей. Тому на порядку денному створення спеціалізованих центрів ПТО, які б узяли на себе ці функції.

Наше завдання на сьогодні — підготовка конкретних спеціалістів на конкретні робочі місця, оптимізація підготовчого процесу і на основі цього — оперативне задоволення кадрових запитів насамперед промислових підприємств краю.

Олег ТЕТЬОРКІН,
директор з персоналу та соціальних питань ПАТ «Сумихімпром»:

— З обласною службою зайнятості успішно співпрацюємо впродовж багатьох років. Упродовж кількох останніх на наше замовлення підготовлено майже 60 спеціалістів — апаратників фільтрації, розсіву, змішування, сушіння, очищення рідини тощо, монтерів колії, складачів поїздів, слюсарів-ремонтників, приймальників сировини та інших.

Хімічне виробництво постійно потребує спеціалістів, які мають відповідати виробничим вимогам, які постійно зростають. Завдяки спільним зусиллям нам удається здійснювати виважену і професійну кадрову політику.

НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

Став Євген таксистом

Євген Балабка з дитинства мріяв бути водієм. І став ним, закінчивши курси. Певний час їздив на роботу із села Яцини до Путивля, але згодом, як і більшість односельців, подався на заробітки. Коли одружився, вирішив повернутися в рідні місця, а водночас відкрити власну справу. Яку? Звісно, пов’язану з транспортом.

Проконсультувався із спеціалістами районного центру зайнятості і… придбав легковика, пройшов курси підприємця-початківця, підготував бізнес-план, захистив його. А вже тоді оформив усі необхідні документи і став таксистом.

Нині молодого і привітного Євгена знають у багатьох селах Путивльського району, бо дуже часто саме він возить земляків у тих чи тих справах. І вдома із сім’єю, і заробітки стабільні.

Бензопила напрокат

А до Сергія Латишева з Путивля — садівника за професією — бізнес-ідея прийшла несподівано.

До нього як до дбайливого господаря часто зверталися сусіди з проханням дати покористуватися будівельними інструментами. Одному — дриль, другому — бензопилу, третьому — ще щось. Нікому не відмовляв.

Але під час одного із семінарів, який проводила служба зайнятості, вирішив започаткувати власну справу: всі продають інструменти і знаряддя, а він даватиме їх в оренду.

Задумав — зробив. Після оформлення відповідних документів відкрив власну справу за таким цікавим і несподіваним напрямом.

Феї зі сфери краси

Фірма, де працювали Марина Гуленок та Ірина Даневич, припинила діяльність, тож обоє стали на облік у Шосткинському міськрайонному центрі зайнятості. А згодом пройшли навчання і стали манікюрницями.

Спочатку працювали вдома, потім відкрили невеличкий косметичний кабінет, а нині мають салон краси «Самая-самая». До того ж узяли на роботу землячок Галину Котлярову та Альону Малихіну, які теж свого часу залишилися без роботи. Таким чином не тільки самі працевлаштувалися, а й створили два нових робочих місця.

Пилорама — справа вигідна

27-річний сумчанин Владислав Діброва — педагог за освітою. Працював у Сумському міському центрі дозвілля молоді начальником відділу, а на облік у центр зайнятості став 20 червня нинішнього року.

З 30 липня по 11 серпня навчався на курсах цільового призначення, за результатами яких захистив бізнес-план «Відкриття пилорами. Обробка та розпил деревини». 1 вересня зареєструвався як фізична особа — підприємець і відтоді успішно розгорнув підприємницьку діяльність.

ЦИФРИ. ФАКТИ. АКЦЕНТИ

У 2012 році професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації пройшли 6452 зареєстрованих безробітних, торік — 6471, за 10 місяців п.р. — 5777.

Протягом 2012 року укладено 712 договорів на професійне навчання безробітних на базі 394 навчальних закладів та підприємств, торік — відповідно 493 і 199, за 10 місяців цього року — 596 і 283.

Із загальної кількості зареєстрованих безробітних позаторік уперше пройшли професійне навчання 364 особи, перепідготовку — 1106, підвищили кваліфікацію — 3604. Торік відповідно — 363, 1088 і 3947. За 10 місяців 2014-го — 167, 693 і 4339.

Активно використовується місцева навчальна база закладів освіти і підприємств. За місцем проживання організовано професійне навчання в усіх районах, що особливо зручно для жінок з дітьми, за такими професіями: кухар, перукар, манікюрниця, кравець, кондитер, косметик, продавець, бармен. Для чоловіків — електрогазозварник, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, водій, слюсар з ремонту автомобілів, лицювальник-плиточник, штукатур, слюсар-сантехнік, водолаз, токар, машиніст крана, екскаватора, крана автомобільного, охоронник, кочегар технологічних печей, тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, оператор котельні, машиніст (кочегар) котельні та інші.

На замовлення роботодавців позаторік навчалися 3280 зареєстрованих безробітних, торік — 5287, за 10 місяців п.р. — 4847.

Перед опалювальним сезоном на замовлення управління освіти, молоді та спорту Конотопської і Кролевецької РДА, Конотопського ДНЗ №13 «Веселка», Кролевецької ЦРЛ та інших навчалися 83 особи за професією машиніст (кочегар) котельні.

Для започаткування власної справи проходили професійне навчання у 2012 році — 266, 2013-му — 484, протягом 10 місяців п.р. — 482 громадяни;

Служба зайнятості орієнтує безробітних на види діяльності, актуальні на ринку області, а саме — надання побутових, транспортних, будівельних, торговельних, інформаційних та інших послуг. Для жителів сільської місцевості — зелений туризм, вирощування та реалізація сільгосппродукції, торгівля товарами, розведення домашньої птиці та ін.

ПРЯМА МОВА

В алгоритмі результативності

Володимир  ПІДЛІСНИЙ,
директор  Сумського обласного  центру  зайнятості:

— Спектр питань, які доводиться вирішувати, — широкий і розмаїтий. При цьому активно враховуємо особливості області, оскільки треба дивитися в день не тільки завтрашній, а й післязавтрашній.

На жаль, саме цього бракує роботодавцям — вони не бачать перспектив, не знають, які зміни відбудуться на ринку праці незабаром. Зрозуміло, то не тільки їхня вина, а наша спільна проблема.

Тож будуємо свою роботу таким чином, аби передбачати ситуації і максимально бути готовими до змін.

Плануємо впровадити дистанційне навчання. Для цього вивчаємо наявність Інтернету в охочих навчатися за таким методом. Маємо низку інших цікавих задумів та ідей.

Здебільшого Сумська область «звужена» у професіях і спеціальностях, яким могли б навчати охочих, а низка великих промислових підприємств — такі як НВО імені Фрунзе, Сумихімпром, Сумиобленерго та інші — мають власні навчальні заклади. Тобто, наша ніша — дрібніші структури, на потреби яких і працюємо.

Значної уваги надаємо навчанню безробітних на замовлення роботодавців. Наприклад, для Конотопського трамвайного управління підготували 10 водіїв трамвая — і всі вони працевлаштовані. 36 спеціалістів поповнили колектив філії «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось» і 23 — філію Роменського молочного комбінату цього ж підприємства.

Головний алгоритм співпраці служби зайнятості з владою і роботодавцями — конкретні позитивні результати. Сумщина сьогодні їх має і неодмінно матиме завтра.

Матеріали підготували Олександр ВЕРТІЛЬ, «Урядовий кур’єр»,
Володимир КОВАЛЕНКО (фото) для «Урядового кур’єра»