Аграрії Черкащини — щодня на продовольчому полі бою. Не стали винятком і зимові дні. Зі збиранням пшениці впоралися вчасно, як і з сівбою озимих на запланованих площах. Валовий збір зернових і зернобобових становив близько 2 мільйонів тонн із середньою врожайністю 53,1 центнера з гектара. Водночас господарники дбають про цьогорічний урожай — на полях ще можна почути гуркіт комбайнів, які збирають кукурудзу та деякі інші культури. Попри певні цьогорічні здобутки й плани, настрій багатьох керівників агропідприємств зовсім не безхмарний. Що ж тривожить зараз працівників агросектора, які новації вони втілюють?
На полях за рік війни з’явилося чимало тимчасових зерносховищ, так званих рукавів. Ця технологія зберігання зерна не нова, її застосовують багато українських господарств більше десятка років, та саме воєнний рік змусив користатися нею частіше, адже бракує традиційних потужностей для зберігання. Проблеми з реалізацією вирощеного підтверджує опитування серед 530 аграріїв у 16 регіонах України. 69 відсотків респондентів мають труднощі з реалізацією зернових та олійних культур і нового, і старого врожаю, пише «АПК-Інформ». Найважче вдається знайти покупців аграріям Хмельниччини, Кіровоградщини та Київщини, а також Черкащини, Дніпропетровщини, Полтавщини та Львівщини. Як свідчить опитування, в більшості західних областей ситуація зі збутом трохи краща.
Чимало сільгоспвиробників скаржаться на низькі ціни, що ледь покривають затрати на вирощування збіжжя. Ці проблеми з’явилися у зв’язку з відсутністю ринку збуту через зупинення роботи більшості українських морських портів та підвищення цін на логістику.
Попри труднощі з логістикою, реалізоване з Черкащини зерно стало вагомою часткою в товарній структурі експорту області. За даними Державної митної служби України, за дев’ять місяців воєнного року підприємства регіону експортували майже 1194 тисячі тонн зернових культур на 294,6 мільйона доларів США (це 34% загальнообласного обсягу експорту), що в 1,7раза більше порівняно з дев’ятьма місяцями торік. У структурі експорту кукурудза становила 88,9%, пшениця та меслин (суміш пшениці й жита) — 10,7%, ячмінь — 0,4%, незначні обсяги жита, гречки та проса. Зернові культури Черкащина постачала до 40 країн.
У господарствах області збирання кукурудзи трохи запізнилося. Більшість аграріїв затримувала обмолот, чекаючи, доки відсоток вологи буде мінімальний. Адже й на зберігання вона має потрапити за всіма стандартами й із потрібними кондиціями.
«Урожай порівняно непоганий, але осіння погода не сприяла тому, щобзерно стало достатньо сухим. Доводиться намолочене збіжжя досушувати, — розповів Петро Карачун, директор ТОВ «Аграрій СВ ПП» на Уманщині. — Обмолот кукурудзи йде швидше, ніж досушування, бо збиральна техніка потужна, її достатньо».
Зерносушарка цього підприємства у Краснопілці працює з повним навантаженням. Тепло їй дає не газ, а солома. У тих господарствах, де як паливо використовують природний газ, досушування зерна обходиться підприємству досить дорого. А ось у Краснопілці зерно сушать, не зазнаючи фінансових втрат. Про солому подбали влітку, коли її тюкували на ланах ранніх зернових.
Подбати про майбутній урожай усупереч погодним примхам покликана ініціатива СТОВ «Дружба», що господарює у Трушівцях Черкаського району. Тут у межах реалізації меліоративної реформи створили першу в Україні організацію водокористувачів. Днями відбулися загальні збори, на яких обговорювали деталі проєкту.
«Дружба» забезпечує зрошуванням сільськогосподарські культури в межах Трушівської зрошувальної системи на площі понад 400 гектарів. Забір води здійснюють із річки Дніпро за допомогою насосно-силового устаткування зрошувальної системи. Завдяки організації водокористувачів наступного року товариство вже запланувало збільшити площі зрошування ще на 200 гектарів.
«Раніше аграрії не мали змоги самостійно фінансувати будівництво чи ремонт об’єктів меліоративної інфраструктури для своїх потреб, оскільки ці системи не мали визначеного правового статусу, — наводить коментар заступника міністра аграрної політики та продовольства Віталія Головні пресслужба профільного міністерства. — За останні десятки років меліоративна система України зазнала занепаду. З новою реформою аграрії отримують нагоду самостійно використовувати, експлуатувати й технічно обслуговувати інфраструктуру».
Нова модель реформи дає аграріям змогу залучати інвестиції для розвитку та модернізації меліоративної інфраструктури, підвищувати ефективність її використання, збільшувати поливні площі, запобігаючи деградації ґрунтів.
Нині на Черкащині завершують збирання пізнього врожаю, закладають непоганий фундамент під урожай-2023. За попереднім припущенням фахівців Національної академії аграрних наук України, беручи до уваги сприятливі довгострокові температурні прогнози та враховуючи поточний стан посівів озимих зернових культур, зимівля озимини рекомендованих строків сівби розпочалася успішно. У подальшому це може забезпечити вельми високий рівень урожайності.