Пруту не щастить. Чернівці, перед якими він шанобливо розливається, упокорюючи свій гірський норов, перетворили його береги на стихійні сміттєзвалища, подекуди зі смертельно небезпечними хімікатами, а також на «дикі» кар’єри, звідки промисловими масштабами безкарно тягають гравій і пісок. Правоохоронці лише безпорадно розводять перед Прутом руками.
Місту — щурячу отруту!
На початку жовтня Чернівці сколихнула тривожна новина: на березі річки Прут випадковий рибалка натрапив на гору отрутохімікатів у заводських упаковках для роздрібної торгівлі, які хтось викинув за кілька десятків метрів від води. Спеціалісти управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, що терміново виїхали на місце події, знайшли 44 нашвидкуруч прикопаних мішки з різнокольоровими пакетиками, ніби гамузом забраними з торговельного складу. Усього нарахували 900 кілограмів (!) ще цілком придатних пестицидів, інших хімікатів українського та китайського виробництва для обробки садів, знищення гризунів і комах.
На щастя, звалище вчасно ліквідували, отрута не встигла забруднити землю і грунтові води. Проте правоохоронці не угледіли жодного складу злочину. Інформацію лише внесли до єдиного обліку повідомлень. Співробітники Першотравневого райвідділу міліції провели подвірний обхід будинків, розташованих зовсім поряд зі смертельно небезпечною знахідкою. В обласному УМВС повідомили, що винуватців інциденту досі не встановлено, пошуки тривають, а також запевнили, що матеріали перевірки перебувають на постійному контролі у керівництва.
Міська влада за допомогою податкової на пальцях однієї руки може поіменно порахувати фірми, що мають ліцензію на зберігання і продаж отрутохімікатів. Проте вона не має повноважень притягнути правопорушників до відповідальності. А вони повинні не тільки понести заслужене покарання (аби іншим не кортіло труїти місто і річку), а й оплатити утилізацію небезпечних речовин, що зберігаються у боксах каналізаційної насосної станції. Оскільки правоохоронці винних не знайшли, батьки міста змушені терміново шукати у дотаційному бюджеті зайву сотню тисяч гривень на знешкодження знайдених на прутському березі нічийних отрутохімікатів.
Міліція злодіям не указ?
Це далеко не єдиний випадок, коли прутська вода дивним чином змиває всі сліди кричущих правопорушень, що кояться буквально під самим носом правоохоронних структур. Ще 21 вересня цього року до Єдиного реєстру досудових розслідувань потрапила чергова справа з Чернівців за фактом видобування невідомими особами у промислових масштабах піщано-гравійної суміші із заплави річки Прут без відповідних дозвільних документів. Матеріали до місцевого управління внутрішніх справ надійшли від обласної екологічної інспекції. Її інспектори зафіксували конкретні місця незаконного видобутку 19 тисяч кубічних метрів гравійно-піщаної сировини і підрахували завдані державі збитки: 3 676 254 гривні. Це найбільші цифри за всю тривалу і багатостраждальну історію боротьби з розкрадачами надр краю. Правоохоронцям залишалося встановити «невідомих осіб» і покласти край розграбовуванню земель державного водного фонду і запасу міста. Провести досудове розслідування доручили Садгірському райвідділу УМВС України у Чернівецькій області.
Приблизно за місяць після відкриття кримінального провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 239-2 КК України (незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах, що спричинило тяжкі наслідки), депутат міської ради, голова постійної комісії з питань ЖКХ та охорони довкілля Володимир Бешлей вирішив поцікавитися, що коїться на цій річковій ділянці. Тим більше, що його виборці, жителі мікрорайону Стара Жучка, розповідали дивні речі: великогабаритні вантажівки продовжують активно вивозити з Пруту гравій.
— Справді, посеред білого дня два завантажені КамАЗи спокійно виїжджали із прибережної захисної смуги, — розповідає пан Бешлей. — У відповідь на запитання, кому призначений гравій, почули від водіїв: «Хлопці, ось вам на коньяк — і розійшлися!» Видно, що вони звикли до такої схеми взаємин. Не знаю, хто безпосередньо «кришує» цю діяльність. Зате можу сказати, куди прямують машини і де розвантажують гравій: на приватній території однієї з комерційних структур, що неподалік з цими незаконними кар’єрами. Там для цих КамАЗів облаштовано автостоянку.
Щоб не бути голослівним, депутат міськради зафіксував усе побачене на відео. До речі, в липні цього року один з місцевих телеканалів показав такий самий сюжет з цього самого місця: потужна новітня техніка повним ходом забирала гравій із самовільних кар’єрів на прутських берегах. Але попри виступи місцевих ЗМІ, а також на відкрите кримінальне провадження і щирі запевнення обласної прокуратури докласти всіх сил до охорони природних ресурсів краю, розкрадання земель держави і територіальної громади Чернівців не припиняється ні вдень, ні вночі. У цьому могли пересвідчитися учасники нещодавнього виїзного розширеного засідання згаданої комісії міськради.
.jpg)
Смітники і місячні пейзажі
Навіть бувалі чернівецькі депутати не могли втримати у межах нормативної лексики своє подивування побаченим. Поважним чернівчанам, що звикли асоціювати Чернівці з вишуканими архітектурними ансамблями і високого рівня зразками садово-паркового мистецтва, відкрився інший бік рідного міста: віддалена від житлових масивів і захована від стороннього ока лісопосадкою, величезна його територія була по-варварськи перекопана вздовж і впоперек. Старі глибокі котловани заповнені горами побутового сміття, а на численних кар’єрах, великих і малих, зовсім свіжі сліди від великогабаритних автомобілів. Довкруги десятки щойно спиляних дерев, ведуть професійну геологічну розвідку — хтось готує місця для нових кар’єрів.
Представники обласної екологічної інспекції підтвердили, що промисловий видобуток невідомі структури безкарно ведуть тут тривалий час, принаймні покинутим кар’єрам на цій багатостраждальній ділянці Пруту не менше шести років.
«Те, що ми побачили, — жахіття, — ділиться враженнями депутат міськради Ігор Урсулян. — Видно, що в кар’єрах щойно працювали потужні гусеничні екскаватори, а їх в області не так багато — можна одразу вирахувати».
«Елементарно визначити тих, хто незаконно промишляє на цій території, — було б бажання. І якщо цього не роблять, отже, це комусь вигідно», — переконаний інший депутат Ярослав Кушнірик.
Щоправда, дехто назвав виїзне засідання комісії міськради провокацією заради перерозподілу нелегального ринку гравію, підтвердивши загальну думку, що склалася загалом в області довкола незаконного гравійно-піщаного промислу: перед мільйонними прибутками закон безсилий. Байдуже, що за чергової повені (а Буковина переживає їх одну за одною) житлові будинки Старої Жучки знову опиняться у воді, а багатомільйонні збитки відшкодовуватиме держава.
Цього року лише екологічна інспекція направила у правоохоронні органи для подальшого реагування 10 матеріалів щодо незаконного видобування гравійно-піщаної суміші у промислових масштабах. Зрозуміло, що екологічні злочини із важкими соціальними й економічними наслідками чинять добре організовані структури, які аж ніяк не можна вважати тіньовими — усе на диво відкрито. Але, схоже, у справі «чорних» кар’єрів свої закони.
Комісія міськради з охорони довкілля також у свою чергу передала в обласну прокуратуру зібрані нею докази незаконної діяльності на прутських берегах. «Можливо, цього разу від правоохоронних органів буде нарешті конкретна реакція, — сподівається Володимир Бешлей, — Адже простежити весь злочинний ланцюжок, встановити правопорушників, і покласти край цій протизаконній діяльності можуть і повинні саме правоохоронці».
А поки що начальник УМВС України у Чернівецькій області Олександр Демидов повідомив, що «нині тривають усі необхідні слідчі дії задля встановлення істини у кримінальному провадженні за фактом розкрадання земель водного фонду річки Прут поблизу ринку «Добробут». За його результатами компетентні органи нададуть правову оцінку».
ОФІЦІЙНО
Вадим ДУТЧАК,
начальник відділу екологічного контролю
земельних ресурсів Державної екологічної інспекції
у Чернівецькій області:
— Незаконний видобуток гравійно-піщаної суміші, особливо з берегів і русел гірських річок, — давня біда Буковини. Він завдає значної шкоди довкіллю, залишаючи державі й територіальним громадам краю понівечені землі й значні фінансові збитки. Бувало, що в роки будівельного буму ми фіксували за рік 600—700 таких випадків.
Проте можливість обраховувати обсяги «чорного» видобутку і визначати суми заподіяних державі збитків отримали лише цього року. Мін’юст нарешті затвердив давно ініційовані керівництвом Чернівецької області зміни у Кодексі України про надра і визначив методику таких обрахунків. Окрім того, наша інспекція ще з 2005 року говорила про нагальну потребу застосування жорсткіших санкцій до порушників екологічного законодавства. Адже ще донедавна максимальний штраф становив 102 гривні. Водіїв, які возили крадений гравій, це аж ніяк не лякало. Лише торік Кабмін істотно підвищив штрафи, і тепер набагато вигідніше купувати гравійно-піщану суміш на офіційних кар’єрах.
Тобто нині маємо необхідний арсенал адміністративного впливу на правопорушників і бачимо з того результат: кількість випадків незаконного видобутку гравію і піску зменшилася в рази. Проте для ефективнішої боротьби з охочими вести несанкціоноване вибирання гравійно-піщаної суміші не зайвим ввести у наше законодавство європейську норму, яка передбачає вилучення автотранспорту, задіяного в незаконному видобуванні корисних копалин.
Безпосередньо цим промислом займаються приватні особи, які мають вантажну техніку. Схеми реалізації гравійно-піщаної суміші, яка має значний попит на ринку будівельних матеріалів, давно налагоджені. Але наша інспекція не має права проводити слідство, не має повноважень виявляти і притягувати до відповідальності ані організаторів такого промислу, ані керівників органів місцевого самоврядування, які забувають, що за законодавством зобов’язані здійснювати контроль за використанням і охороною надр.
Ми в Google+