Замість камуфляжу — вишукані вишиванки, замість берцят — високі підбори, а замість окопів і польових шпиталів — подіум. У столичному Мистецькому Арсеналі днями дефілювали жінки, які воюють на українському сході: військові, парамедики, волонтери, військові журналістки.
Серед моделей — герої України, за плечима яких бойові дії та сотні врятованих життів. Для багатьох дипломатичне прийняття «Українські амазонки», влаштоване з ініціативи Міністерства інформаційної політики та ГО «Всесвітній день вишиванки», — перший за чотири роки війни привід зняти камуфляж і стати на підбори.
«За два-три дні повернуся до Широкиного. Не встигаю перемикатися — так і лишаюся на війні, — поділилася з журналістами старшина-доброволець з «Правого сектору» з позивним «Тайра» — у мирному житті дизайнерка і тренер з айкідо, а нині парамедик Юлія Паєвська. — А тих, хто повернувся, такі заходи стимулюватимуть до мирного життя. Вони згадають як це — носити спідницю».
Дівчата дефілювали в сукнях від українських дизайнерів. А мені пригадалися містичні рядки Бориса Олійника: «Вам би, мила, пасувало тільки чорне. Тільки чорне вам пасує. Але ж ви Окрутили навіть гетевського чорта Театральним поворотом голови». Їм, що стали моделями на день, напевне, пасували б лише вишукані сукні, світло подіумів і все, що блищить по-справжньому. Та вони вирішили інакше.
«Нині в українській армії служить близько 25 тисяч жінок, і вони всі великі героїні. Серед них майже 3 тисячі офіцерів, і це свідчить про те, що наше суспільство, яке зробило великий внесок у гендерну рівність, ще дуже консервативне в силових структурах, — змушена констатувати перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко. Вона наголошує: — Вважаю своїм обов’язком і обов’язком колежанок з парламенту докласти всіх зусиль, щоб і в армії працювали закони гендерної рівності».
На тому, що унікальне поєднання героїзму, рівності, традицій робить цих надзвичайних жінок уособленням нинішньої надзвичайної України, наголосила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Країни, що має гідність. Країни, що шанує традиції й дивиться у майбутнє. Країни, що здатна захистити себе.
Ще одним яскравим акцентом заходу в Мистецькому Арсеналі стала колекція давніх вишиванок, яким понад 200 років. Їх зібрав меценат Тарас Демкура, вони вже мандрували світом, а тепер повернулися на Батьківщину.
А назву проекту дали масштабні мурали української художниці Анастасії Білоус, яка живе і творить у Лондоні. «Українські амазонки» — кількаметрові витвори, на яких чотири сучасниці жінки-військові презентують національні історичні строї з півночі, півдня, заходу і сходу. Усі різні як орнаменти і всі поєднані унікальним кодом.
Традиційне українське вбрання виявилося напрочуд сучасним. Українська вишивка зрозуміла у всьому світі без перекладу. Вона надихає провідних дизайнерів. Її радо одягають люди у всьому світі. Вона поєднує любов і журбу. Та побажаймо рідній Україні й кожній долі, щоб у ній ніколи чорного не було більше, ніж яскравих кольорів.
Оксана ГОЛОВКО,
Володимир ЗАЇКА (фото),
«Урядовий кур’єр»