КАПІТАЛИ

Відтік коштів комерційних банків у Європу в 2012 році не буде загрозливим
для фінансової системи країни

Цей рік стане рекордним щодо відтоку капіталу українських банків за кордон, передусім у Європу. Як вважають експерти, з України може бути виведено від 4 до 8 млрд дол. США. Це пов’язано з тим, що нині європейським банкам гостро бракує ресурсів. Так, за даними Європейської банківської комісії, загальна нестача становить 114 млрд євро.

Центральні банки континенту, які перебувають у жорсткій фінансовій скруті, просто не в змозі «тягнути» «дочки», які розташовані в Україні та інших країнах Східної Європи. Крім того,  «материнські» фінансові установи сьогодні вимагають допомоги від своїх відділень в інших країнах. Принаймні, так вважають деякі українські експерти. Хоч загалом можна сказати, що доларизовані економіки Росії, України та Туреччини останнім часом стають чималим джерелом коштів для центральноєвропейських банків.

Фото з сайту euroatlantica.info

Земля чутками повниться…

Приміром, за повідомленням Центрального банку Росії, місцевий УніКредитБанк у третьому кварталі 2011 року «підкинув» своїй «материнській» фінансовій установі 5,7 млрд дол. До речі, це становило 30% відтоку капіталу з Росії за цей період.

Подібне відбувається і в Україні, хоч наші ЗМІ через закритість банківської системи про це не повідомляють. Втім, з’являється чимало інших припущень: закордонні банки вперто налаштовані на згортання своїх справ в Україні. Так це чи ні, але, приміром, голова правління Raiffeisen International Bank-Holding Герберт Степіч вважає, що закривати «дочірні» банківські установи в Україні немає сенсу, бо вони приносять непогані прибутки, та й «мати» вкладає в них дуже мало капіталу.

Перефразовуючи слова Г.Степіча, ці непогані прибутки, зароблені за умови вкладання невеликих зовнішніх інвестицій, можуть спокійнісінько сьогодні перекочовувати до європейських установ, рятуючи їх.

Наскільки негативно це позначатиметься на економіці України, і якщо цей процес загрожуватиме фінансовому стану держави, то як можна нівелювати наслідки такої тенденції?

Приміром, експерти Ерсте-банку вважають, що грошей в українських банків нині замало, а ставка зовнішніх запозичень (закупівля банком валюти для себе на зовнішньому ринку) доволі висока і становить 10%, що в свою чергу серйозно збільшує витрати на обслуговування валютного боргу суб’єктів господарювання і фінансування дефіциту бюджету. До того ж, Нацбанк ніяк не вирішує питання із проведенням стрес-тестування українських банків (інструмент, який дає змогу забезпечити оцінку потенційних втрат фінустанов у разі можливих криз в економіці), а без нього просто неможливо збільшувати капітал, завозячи валютні ресурси з-за кордону.

І нарешті, щоб ситуація не стала ще гіршою,  на думку деяких експертів в Україні, треба у законодавчому порядку зняти заборону на видачу валютних кредитів. Так, аналітик «Драгон Капітал» Анастасія Туюкова впевнена, що це вкрай потрібно зробити, адже тепер такі позики видають лише підприємствам-експортерам, насамперед у сфері металургії, машинобудування, агробізнесу. А всі інші, включаючи фізичних осіб, не мають можливості їх отримувати.

Триває нормальний процес

Невже поновлення масової видачі валютних кредитів — настільки позитивна річ, що може врятувати фінансову ситуацію? На думку наукового співробітника Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Всеволода Степанюка, яку він висловив кореспондентові «УК», ми повинні збагнути, що чим менша доларизація банківської системи і країни загалом, тим вони більш захищені: «Немає нічого поганого в тому, що триває відтік коштів із комерційних банків. Це нормальний процес, який відбувається завжди. А поновлювати валютне кредитування юридичних та фізичних осіб не варто — це нічого не дасть. До того ж, зауважте, що це суперечить чинній Конституції України», — наголошує він. Також експерт не розуміє, навіщо надавати валютні позики саме експортерам, як це відбувається тепер, а не імпортерам, яким валюта потрібна для закупівлі товару за кордоном.

А ось старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що питання виведення банківської валюти за кордон та поновлення валютного кредитування треба розглядати окремо, а не разом. Він також не вбачає нічого надзвичайного в «перетіканні» (може, і значно більшої, ніж кілька років тому, суми) валюти від банків за кордон. «Це звичайна практика, адже фінустанови  України повертають, як вони це завжди робили, свої борги. І це не критична для банківської системи сума.

Щодо поновлення валютного кредитування, то це внутрішнє питання банків. Хоча зазначу, що в 2011 році населення масово забирало назад гривневі вклади, а валютні — ні. Тому можна вважати, що в Україні існує непогана передумова для масового поновлення кредитування у валюті», — зазначає аналітик. 

На його думку, кредитування повинно мінімізувати ризики банків, тобто у виборі валют (і різних програм) повинен бути витриманий розумний баланс. Певна річ, що до кризи більшість комбанків цього не дотримувалася, тому і поплатилася. Експерт також вважає, що валютне кредитування експортерів — це правильно, адже саме вони є й імпортерами. Приміром, хіміки, які купують за кордоном дорогу сировину, чи металурги.

Отже,  потік валюти, який повинен покинути нашу країну, цього року не завдасть шкоди фінансам і економіці країни. Що стосується валютного кредитування, то воно також не завадить, але його жодним чином не можна розглядати в контексті із «втечею» валюти за кордон.