Національний банк далі втілює оприлюднену Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Нещодавно згідно із цим документом головний фінансовий регулятор пом’якшив валютні обмеження в частині продажу безготівкової іноземної валюти громадянам.

Сталися й інші цікаві події на валютному та фінансовому ринках України. Їх для «Урядового кур’єра» аналізують експерти.

Безготівково зручніше

Уперше з початку повномасштабної війни банкам було надано змогу продавати безготівкову валюту без підтвердження підстав для проведення такої операції онлайн за курсом, який встановила фінустанова в межах щомісячного ліміту 50 тисяч гривень в еквіваленті в одному банку. Така можливість у громадян нашої країни була до початку повномасштабної війни.

НБУ вдвічі збільшив суму для купівлі валюти — із 100 до 200 тисяч гривень — з подальшим розміщенням на депозиті терміном до трьох місяців.

«Ці зміни сприятимуть переорієнтуванню частини попиту населення з готівкової іноземної валюти на безготівкову, адже операції з продажу безготівкової валюти в банках зручніші та безпечніші. Це дасть змогу зменшити різницю між готівковим та офіційним курсом», — йдеться на офіційному сайті головного фінансового регулятора.

Як вважає директор Crane IP Law Firm Іван Нікітченко, якщо ситуація на ринку сприяє, то пом’якшення умов має відбуватися. Безумовно, це зробить життя населення та бізнесу трохи комфортнішим.

«Інших пом’якшень очікувати не варто. НБУ та уряд не мають затверджених обсягів закордонної допомоги на 2024 рік, бюджету на наступний рік, ще й попереду можливий важкий холодний період року. Тож не на часі сильно пом’якшувати обмеження на ринку», — продовжує експерт.

За словами Олени Коробкової, голови правління БО «Ліга банків України», експерта в галузі фінансів, це позитивний крок, який допоможе частину попиту населення на валюту з готівкового сегменту перенести в безготівкові онлайн-канали. Так на валютному ринку зменшується вплив чинника фізичної доступності готівкової валюти, а також розширюються можливості для її безпечного придбання та зберігання.

«У перспективі можна очікувати подальшого розширення лімітів, у межах яких дозволено продавати валюту населенню, а також повернення до гнучкого курсоутворення в сегменті юридичних осіб. Але чи станеться це цього року, залежить від ситуації на валютному ринку і макроекономічних умов загалом. Наприклад, якщо Україна провалить свою частину угоди з МВФ і він поставить чинну програму фінансування на паузу, це істотно вплине на очікуваний баланс надходження валюти в нашу країну та може стримати НБУ в подальшій валютній лібералізації. Нагадаю, черговий перегляд програми відбудеться до кінця вересня, й у нас є затримка з окремими маяками», — вважає вона.

Наблизити готівковий курс до офіційного

Як впливатиме вільний продаж населенню безготівкової валюти онлайн на ринок? Чи не було таке рішення передчасним?

НБУ логічно очікує, що таке рішення посприяє тому, що буде забрано частину грошей з готівкового ринку та перенесено на безготівковий.

«З погляду прогнозованості та розуміння обсягів для кращої керованості це дає переваги Нацбанку. Відповідно сприятиме зміцненню курсу гривні на готівковому ринку», — переконаний пан Нікітченко.

Однозначно таке рішення вже давно на часі. Адже на ринку зменшується вплив фізичної доступності готівкової валюти, а також розширюються можливості її безпечного придбання та зберігання в населення. Безумовно, і це підтверджує Олена Коробкова, переспрямування частини попиту на валюту з готівкового сегменту ринку в безготівковий сприятиме зменшенню розривів між офіційним і вуличним курсом гривні до основних іноземних валют.

Загалом, на думку директора департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександра Печерицина, всі ці дії мають шляхетну мету — зміцнення гривні насамперед в обмінниках. На його думку, обмінники, які намагаються підвищувати курс, матимуть менший попит серед населення. Зрозуміло, що в цьому разі громадяни вже не надаватимуть переваг обмінникам і стануть ще більше купувати валюту в банках. Безумовно, це стане великою перемогою на банківському ринку.

Можна навіть сказати й так: мета Нацбанку, який вводив такі пом’якшення, — наближення готівкового курсу валюти до офіційного.

З білими доходами легше

Як зазначають у Нацбанку, такі зміни сприятимуть переорієнтуванню частини попиту населення з готівкової іноземної валюти на безготівкову, адже операції із продажу безготівкової валюти зручніші та безпечніші. Чи справді велика частина фізосіб переорієнтується на безготівкову купівлю валюти?

Частково так і буде. Адже, на думку Івана Нікітченка, тим, хто отримує зарплату на картку, набагато зручніше купувати валюту онлайн і мати змогу швидко її реалізувати знов-таки онлайн.

Однак є й другий бік медалі. Хто надає перевагу готівці або не має білих доходів, надаватиме перевагу готівковому ринку.

Однак важлива сама можливість вибору для кожного громадянина.

«Якщо ви хочете купити умовні 300 євро і не задоволені тим, що пропонують (або не пропонують) обмінники навколо, — це одна ситуація. Якщо можете тут і зараз розв’язати свою проблему шляхом купівлі валюти в додатку і більше не перейматися пошуком, — це зовсім інша ситуація. У другому разі вже не бігатимете від обмінника до обмінника з ватагою таких самих шукачів і не створюватимете видимість ажіотажного попиту, підштовхуючи обмінники до підвищення валютних курсів», — переконана Олена Коробкова.

Є ще одне питання, яке цікавить громадян. Нещодавно Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики оприлюднив законопроєкт про додаткове оподаткування банків, кошти від якого підуть на армію. Ідеться про ставку 5% обсягу чистого відсоткового доходу. У разі ухвалення закон набуде чинності 1 січня 2024 року. Як він змінить прибутки банків і як це може позначитися на їхніх клієнтах, передовсім фізособах?

Як зауважують експерти, найприбутковішим цього року був ПриватБанк, який і без того перераховує значні кошти від прибутку до державної скарбниці. Інші державні банки заробили менше, але також відраховують чималі кошти у держбюджет.

«Решті банків, які змогли заробити рекордні прибутки під час війни, не буде проблемою сплатити додаткові 5% із цього виду доходу. Наприклад, п’ять приватних банків заробили на депозитних сертифікатах більш як 7 мільярдів гривень лише за перше півріччя», — каже пан Нікітченко.

Проте він категорично заявляє, що такі зміни жодним чином не вплинуть на клієнтів цих фінансових установ. Отже, недавні зміни, які відбулися на банківському ринку, лише позитивні, зокрема й для фізичних осіб. І подальші негативними для пересічних громадян не будуть.