Голова Державної інспекції
з питань праці
Валерій ЯЦКІН 

Кожен, хто влаштовується на роботу, апріорі сподівається, що запропонований йому «голий оклад» роботодавець хоча б час від часу «одягатиме» в різноманітні премії, бонуси тощо. Однак, як показали результати дослідження, здійсненого кар’єрним порталом rabota.ua, 46% опитаних зазначили, що їх на роботі не балують бонусними виплатами, а 4% відповіли, що у них премій взагалі не буває. Прикро, звичайно, але добре, що хоч зарплату платять! Гірше — там, де зарплату затримують, порушуючи законні права працівників. А таких, як виявилося, немало. Однак це не означає, що таким порушникам усе сходить з рук. Про це розповів голова Державної інспекції з питань праці Валерій ЯЦКІН.

— Валерію Івановичу, ваша інспекція перевіряє, як дотримуються роботодавці законодавства про працю. Що показують такі перевірки?

— На більшості підприємств знаходимо певні порушення, тож працювати є над чим. Загалом статистика така: впродовж п’яти місяців 2013 року державні інспектори з питань праці здійснили 15 тисяч перевірок на 13 тисячах підприємств, виявлено 45 тисяч порушень законодавства про працю.

Найбільше порушень виявлено з питань: оплати праці — 26 тисяч; робочого часу й часу відпочинку — 9; правил ведення трудових книжок — 4; трудового договору — 3 тисячі.

— За даними Державної інспекції з питань праці, лише на 15% перевірених підприємств інспектори не знайшли порушень. Хто найбільше порушує законодавство про працю?

— Найбільша частина цих порушень припадає на організації та установи приватної форми власності, а за видами діяльності — на підприємства оптової і роздрібної торгівлі, а також обробної промисловості.

За результатами перевірок на посадових осіб складено та передано до суду 9 тисяч матеріалів про адміністративні правопорушення за ознаками частини першої статті 41 КУпАП. За невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю винесено тисячу постанов із накладенням штрафних санкцій на винних посадових осіб за статтею 188-6 КУпАП.

Загалом до адміністративної відповідальності притягнуто 11 тисяч посадових осіб підприємств. Загальна сума накладених судами та державними інспекторами штрафних санкцій становить 4 мільйони гривень. До правоохоронних органів направлено тисячу матеріалів перевірок. Внесено 4 тисячі пропозицій керівникам і власникам підприємств щодо притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності.

Втім, можливо, виявлених проблем було б більше, однак кількість інспекторів надто мала, щоб охопити всіх. Адже працівників нашої служби всього 916, а роботодавців — понад 1,3 мільйона. Тож інспектор може перевірити підприємство один раз на 30 років.

Якщо зарплату платять вчасно, то й працюється з хорошим настроєм. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

— І як ви встигаєте справлятися зі своїми обов’язками?

— Якщо чесно, фізично не встигаємо. З 1 по 31 березня загалом було понад 12 тисяч звернень громадян. А ще — доручення прокуратури, планові перевірки тощо.

— Про збільшення штатів не йдеться?

— На жаль, поки що ні. Мінфін не дає добро, хоч це вкрай необхідно. Оптимально — слід збільшити кількість працівників як мінімум удвічі. А щоб поставити аналітичну роботу на серйозний рівень, потрібно приблизно 2,5 тисячі працівників.

— Виплата зарплати нині — найважливіше питання, особливо для тих, хто вже тривалий час не може дочекатися заробленого. Ви перевіряєте підприємства-боржники, то скажіть — чи є якесь світло в кінці тунелю?

— Зауважу, що на бюджетних підприємствах ситуація щодо розрахунків із працівниками більш-менш спокійна. Найбільше — проблем із виплатою зарплати на тих підприємствах, які перебувають у стадії банкрутства.

Протягом п’яти місяців 2013 року проведено 2 тисячі 545 перевірок на 2031 підприємстві-боржнику. За їх результатами на посадових осіб складено та передано до суду 1326 протоколів про адміністративні правопорушення. За невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю винесено 520 постанов із накладенням штрафних санкцій на винних посадових осіб за статтею 188-6 КУпАП.

Загалом до адміністративної відповідальності притягнуто 1846 посадових осіб підприємств-боржників. Загальна сума накладених судами та державними інспекторами праці штрафних санкцій становить 884,1 тисячі гривень.

До правоохоронних органів направлено 936 матеріалів перевірок. Внесено 827 подань власникам щодо притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності.

— Попри це, ще є підприємства, де після процедури банкрутства працівникам доводиться забути про зарплату, принаймні про її частину. Який, на вашу думку, може бути вихід із цієї ситуації?

— Я свого часу працював начальником управління з банкрутства. Знаю, що це таке і як працює закон. На мою думку, докорінно треба змінювати ситуацію. Нині арбітражний керуючий — це приватний підприємець, який отримав ліцензію і приходить санувати підприємство. Але ці два поняття — «санувати» і «підприємницька діяльність» — несумісні. Підприємець іде заробляти гроші, а не виправляти там фінансову ситуацію! Звичайно, звідси і всі проблеми — з оцінкою майна, ціною продажу активів тощо.

Можливо, варто звернути увагу на європейський досвід. З одного боку, в Європі арбітражний керуючий теж приватний підприємець. Але коли він заходить на підприємство, то бере кредит чи дістає власні гроші, іде в страхову компанію і страхує свою діяльність. Якщо він вдало санував підприємство, йому повертають ці гроші. Якщо навпаки — довів до ліквідації — втрачає гроші. Тож у арбітражного керуючого з’являється відповідний стимул. В Україні такого немає. І звідси — дуже мало перспектив отримання працівниками таких підприємств якихось грошей.

А щодо продажу об’єктів… Нині вітчизняний ринок промислової нерухомості практично стоїть. Майже нічого не продають. Та навіть якщо і продати завод, верстати — хіба що на металолом відправити. А ціна металолому — відомо яка. Якщо навіть зібрати всі гроші, їх не вистачить на погашення боргів із зарплати, не кажучи вже про те, щоб заплатити всю заборгованість із податків і зборів. Зокрема й наше законодавство говорить, що борги по суду після ліквідації підприємства вважаються погашеними. У цю суму входить і заробітна плата...

— Однак після вашого втручання процес виплати зарплати активізується?

— На вимоги державних інспекторів праці підприємства-боржники погасили заборгованість із виплати заробітної плати на суму 339,1 мільйона гривень, тобто повністю чи частково розрахувалися з 156,7 тисячі працівників.

Звичайно, картина ще не зовсім ідеальна, але питання виплати зарплати спільними зусиллями розв’язуємо.

Інна Косянчук,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Валерій ЯЦКІН. Народився 1962 року в селищі Нижня Дуванка Сватівського району Луганської області. Освіта вища. 2002 року захистив магістерську роботу в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, має науковий ступінь. У жовтні 2012 року призначений на посаду голови Державної інспекції України з питань праці.