У грудні виповнюється рік перебування на посаді голови Полтавської ОДА Валерія Головка. Незважаючи на непросту економічну і політичну ситуацію у країні, його команда вже багато зробила за цей період, щоб Полтавщина мала позитивний імідж і перспективу. Зокрема їй вдалося знайти спільну мову із громадськістю, істотно зменшити заборгованість із виплати заробітних плат на підприємствах, реалізувати унікальні напрацювання у соціальній сфері. В її активі є й інші досягнення, що також ефективно працюють на благо полтавців і України. Так, область активно реформується, зміцнює обороноздатність країни. Це й стало приводом для зустрічі кореспондента «УК» з Валерієм ГОЛОВКОМ.
Громада — великий чоловік
— Валерію Анатолійовичу, як вам вдається справлятися з викликами сьогодення?
— Нам у цьому допомагають ті, хто ці виклики створює. Ми просто з ними і про все домовляємося. Це стосується і учасників АТО, і формування тарифів, соціальних програм, які впроваджує Полтавська область, підтримки аграріїв, розв’язання проблем нафтогазового комплексу і наших промислових підприємств. Це стосується і кадрових призначень на керівні посади в ОДА, які в нас відбуваються обов’язково за участі депутатів облради і представників громадськості. І це нормально, так має бути.
Ми тут для того, щоб зусилля всіх абсолютно гілок влади: представницької, виконавчої, місцевого самоврядування — поставити на службу людям. А нинішній формат співпраці із громадськістю дає нам надію на те, що з часом недовіра до влади знівелюється, і люди нарешті зрозуміють, що відповідальність за наше майбутнє, за долю України лежить і на кожному з них зокрема.
— А як у Полтавській області відбувається адміністративно-територіальна реформа?
— Цей процес у нас триває. Але хотілося б, щоб він відбувався динамічніше, якісніше. На сьогодні маємо в області 12 об’єднаних громад. Може, на початку недостатньо інформували людей про те, які позитивні зміни дасть об’єднання громад, що нині це чи не єдина можливість розвивати і рятувати село. А ще ж і сільські, селищні голови, борючись за особисті преференції, не доносили їм усієї правди, а навпаки, лякали. Але коли селяни дізнаються від нас про те, що в разі об’єднання вони самі будуть розпоряджатися коштами, які заробили, що тільки за рахунок економії апарату управління сільської ради можна буде залучити до її бюджету від 3 до 5 мільйонів гривень, вони прозрівають. А ми їх всебічно підтримуємо на цьому шляху.
Проводимо роз’яснювальну роботу через місцеві ЗМІ, зустрічаємося з людьми особисто і організовуємо «круглі столи». Розказуємо, підказуємо, за змогою залучаємо на села інвесторів, щоб там створювати робочі місця. Для обласної адміністрації нині це основне завдання.
— Полтавщина останніми роками стабільно нарощувала виробництво сільськогосподарської продукції.
— Щойно мене повідомили, що полтавські аграрії намолотили понад 5 мільйонів тонн зерна нового врожаю.
— Вітаю!
— Так вони повторили власний рекорд 2013 року. І ми залишаємося однією з найпотужніших сільськогосподарських областей в Україні. За це я щиро вдячний нашим аграріям. Адже в нинішній ситуації влада, на превеликий жаль, може підтримати їх хіба що добрими словами та ще заступитися за них перед державою. Хоч важливо, що обласна влада їх чує, реагує на їхні вимоги.
— Як в області підготували до зими комунальне господарство?
— Не замерзнемо! І снігом нас не замете, а полтавські автодороги будуть почищені. Для цього в нас є все необхідне: кадри, справна спецтехніка, пальне, посипочні матеріали тощо.
— А якщо під час сильних морозів у газових мережах області раптом знизиться тиск?
— Увесь газ, який видобувають на території Полтавщини, належить державі Україна. І ми не можемо його використовувати преферентно. Така моя позиція. Сподіваюся, із цим погоджуються всі полтавці. А ось щодо того, чи маємо залишати в області частину рентної плати від видобутку вуглеводнів, — на відновлення місць, де відбувається видобуток, відшкодування екологічних, соціальних, інфраструктурних втрат, то тут я з вами погоджуюся. Так, маємо. Тому, що так роблять в усьому світі. І коли хтось каже, що Полтава не повинна ці кошти отримувати, то це неправильно. Маємо більше отримувати за те, що в нас ведуть видобуток. В усіх країнах газо- і нафтовидобувні компанії не тільки відшкодовують втрати певних територій, а й мають значне соціальне навантаження. Не повинно бути і спекуляцій щодо того, надавати чи ні ліцензії на розробку родовищ вуглеводнів. Ми повинні їх надавати добросовісним компаніям. Підкреслюю: добросовісним! А регулятором таких відносин має бути держава, бо саме вона власник надр.
— Ваш перший робочий візит на посаді голови Полтавської облдержадміністрації був у Кременчук. Чи вдалося вам допомогти із держзамовленнями тамтешнім промисловим підприємствам?
— Скажу відверто: я зробив для цього все можливе, що в межах моєї компетенції. І дещо мені вдалося. Зокрема Укрзалізниця виплатила частину заборгованості Крюківському вагонобудівному заводу. Але стримує нерозуміння наших проблем у Міністерстві економіки, його неповороткість. Усі промисловці ставлять мені запитання: куди ми рухаємося і що буде завтра? Без загальної державної концепції вітчизняна промисловість і промисловість Полтавщини приречені.
Орієнтація — США
— Народний депутат України від Полтавщини Костянтин Жеваго радить кременчуківцям переорієнтовуватися на американський ринок, де для нас є величезні можливості. Адже, за його словами, економіка США у 8 разів потужніша за економіку РФ.
— Справді, нам потрібно шукати ринки збуту, переорієнтовуватися, переходити на інші стандарти. Тому що про повернення на ринок сусідньої держави-агресора не може йтися. Але доки шукаємо ці ринки, нам потрібна підтримка профільних міністерств у питаннях реалізації. Маємо певні замовлення від Міністерства оборони. Це стосується транспорту, озброєння тощо. Триває фінансування. І це чудово, бо в наших підприємств, особливо тих, що працювали на військовий комплекс РФ, значні можливості. Тут є все: висококваліфіковані кадри, досвід, обладнання. Слід це максимально використовувати.
— До речі, що Полтавська обласна державна адміністрація зробила за рік для зменшення заборгованості з виплати заробітних плат на активних підприємствах?
— Працюємо над цим. Наприклад, нещодавно провели залік частини заборгованості з ПДВ на підприємстві «Гадячсир», яке ці кошти спрямувало на погашення заборгованості із зарплати. У результаті там заборгованість зменшилася на майже мільйон гривень.
Але є й такі підприємства державної форми власності, які не мають перспективи щодо погашення заборгованості. Я неодноразово звертався з цього питання в Кабмін, щоб центральна влада визначилася нарешті з їхньою подальшою долею.
— Чи вдається вам залучати в економіку області зовнішні інвестиції?
— Активному інвестуванню області Заходом заважає війна. Тому ведемо перемовини з близьким зарубіжжям — бізнесменами з Білорусі, Казахстану, Азербайджану, які бажають зайти на наш полтавський ринок і розміщувати тут свої виробництва. За рік уже багато зробили в цьому напрямі. І тема залучення інвестицій залишається для нас однією з найактуальніших.
— Ви боретеся з недбалими чиновниками у владі. Це дало полтавцям якісь дивіденди?
— Це дає один великий дивіденд: діючи так, повертаємо довіру до влади. Ми не повинні соромитися, що в нас є недбалі чиновники. Нині суспільство ще хворе. Головне — вчасно таких чиновників виявити і замінити їх достойнішими, політично зрілішими професіоналами, які у владу приходять не для того, щоб нажитися. Оце стирання грані у спілкуванні з громадськістю сприяє тому, що її кращі представники дедалі активніше беруть участь у розбудові інфраструктури, обговоренні соціально важливих питань.
— Мабуть, ніхто з голів обл?держадміністрацій не побував стільки в зоні проведення АТО, як ви. Полтавські будівельники вже здали в експлуатацію свої об’єкти оборонного призначення на Донбасі?
— Так, вони вже зберігають життя нашим бійцям на передовій. Віднині за них відповідає Міністерство оборони. Область витратила на їх будівництво 42 мільйони гривень, з яких 32 мільйони — державні кошти, 5 мільйонів гривень — спонсорські та ще стільки само ми залучили за рахунок нафтогазового комплексу. Відповідно до укладених соціальних угод, ці кошти перерахувало підприємство «Укргазвидобування».
На Полтавщині чимало робимо в соціальному аспекті для демобілізованих учасників АТО. Працює спеціальна обласна програма, допомагаємо їм отримати статус, адаптуватися до цивільного життя, працевлаштуватися, відкрити власний бізнес, виділяємо їм землю під будівництво, оздоровлюємо їх разом із їхніми родинами. Коли я відвідав наших бійців на курорті в Миргороді, то під час спілкування з’ясувалося, що 95 відсотків цих мужніх чоловіків до війни жодного разу не були на курорті чи в санаторії. Ми це організували для них уперше. Тому ця соціальна програма працюватиме в нас і наступного року. Ми її ще розширимо й удосконалимо. Тому що наші герої заслуговують на більше.
— А яка ситуація з аварійним мостом через річку Хорол у центральній частині Миргорода?
— Згідно з відповідною соціальною державною програмою, Полтавщина отримала з Фонду регіонального розвитку 79 мільйонів гривень, які розподілили між обласними об’єктами комунальної власності й окремими об’єктами інфраструктури. Розподіляючи кошти, перевагу надали об’єднаним громадам. Відреагували й на пропозицію Миргородської міської ради щодо реконструкції аварійного мосту. Разом із ними захистили відповідний проект і від кінця листопада його вже реконструюють. До наступної осені закінчимо.
Крім того, за підтримки держави доводимо до ладу обласний протитуберкульозний диспансер, який будували 23 роки. Вже отримали необхідні фінанси, і полтавці нарешті отримають і стаціонар, і лабораторне та операційне відділення. На цьому об’єкті вже модернізовано котельню, встановлено енерго?ощадні котли. Нашим завданням у наступному році буде зібрати обладнання, що було куплене ще два роки тому за шалені гроші для неіснуючого диспансеру, змонтувати його і запустити в роботу.
— Нещодавно у Миргороді почала працювати унікальна котельня. А скільки ще соціально важливих об’єктів здадуть в експлуатацію на Полтавщині до кінця року?
— За приблизними підрахунками, сто. Тобто здамо все, що запланували на цей рік. У новому бюджетному році вже будуть інші об’єкти і завдання.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Валерій ГОЛОВКО. Народився 1965 року в м. Ленінськ (Байконур) Казахської РСР. Однорічним батьки привезли його в Полтаву, тому вважає себе корінним полтавцем.
Закінчив Полтавський кооперативний інститут (нині університет економіки і торгівлі), Державну академію управління при Президентові України. Працював у бізнесі, народним депутатом України VII скликання. З 29 грудня 2014 року — голова Полтавської ОДА.
Кавалер ордена Рівноапостольного князя Володимира III ступеня.