Очільник Запорізької обласної державної адміністрації Валерій Баранов, заступаючи на посаду трохи більше ніж три місяці тому, вже мав план дій щодо стабілізації соціально-політичної ситуації в регіоні. Ретельне втілення дало змогу сьогодні констатувати його успішність та ефективність. Про першочергові завдання влади в регіоні і шляхи їх реалізації наша розмова.
— Валерію Олексійовичу, у суспільстві нині великий запит на діалог з владою. Як зробити владу
відкритішою?
— Повернути довіру до влади може лише відкритість та прозорість її діяльності, насамперед, у питаннях кадрових призначень, використання бюджетних коштів, проведення тендерів. Громадськість прагне контролювати владу. І ми повинні їй це забезпечити. Тож, по-перше, створили кадрову комісію, більшість в якій становлять представники громадськості, через яку проходять всі претенденти на посади керівників підрозділів. Її засідання проходять перед телевізійними камерами і в присутності журналістів. По-друге, на офіційному сайті облдержадміністрації відкрили нові рубрики про надходження та витрачання обласного бюджету, які оновлюємо щотижневими звітами. Крім того, на офіційному сайті ОДА розміщено відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру як голови облдержадміністрації, так і моїх заступників. Для досягнення більшої відкритості моя команда зараз розробляє нові, зручніші для громадян форми спілкування з обласною адміністрацією. Зокрема, за аналогією з урядовою телефонною «гарячою лінією» готується запуск нашої, місцевої, яка прийматиме звернення громадян за безкоштовним телефоном.
Відкритість і діалог із владою значною мірою будується на відкритості інформації про діяльність влади. Наші досягнення відображаються в результатах незалежних громадських моніторингів, за якими область загалом і облдержадміністрація зокрема традиційно входять до трійки призерів. В облдержадміністрації введено практику публічного звіту керівників структурних підрозділів про свою роботу перед громадськістю, засобами масової інформації. На слухання запрошуємо всіх охочих, а не тільки громадських активістів. Інформація про час і місце проведення відкрита, а сам звіт публікується на офіційному сайті облдержадміністрації за п’ять днів до його публічного подання.
Завдяки моїм радникам, які не є державними службовцями і не працюють у штаті облдержадміністрації, я завжди в курсі проблемних моментів, на які необхідно оперативно відреагувати.
— Щодо соціальної справедливості, як реалізуються в області соціальні обіцянки влади?
— Справедлива соціальна політика — це запорука стабільності та благополуччя в суспільстві. За рівнем заробітної плати область стабільно посідає в рейтингу регіонів України шосте місце. Однак ми змушені визнати, що тіньові трудові доходи суттєво поглиблюють проблеми справедливого перерозподілу суспільних коштів. З 822 тисяч жителів області, які мають трудові доходи, 276 тисяч не платять податки і єдиний соціальний внесок. Тобто майже 35% населення, яке працює, залишаються соціально незахищеними. Тому ми уклали Територіальну угоду на 2014—2016 роки між облдержадміністрацією, роботодавцями та профспілками, що, сподіваємося, дасть змогу нам у регіоні консолідувати зусилля для подальшої стабілізації економіки, забезпечення зайнятості населення, поетапного підвищення рівня заробітної плати та розв’язання інших соціальних проблем. До того ж продовжують виконуватися заходи обласних соціальних програм. Всього реалізується 47 державних і місцевих програм з надання різних видів соціальної допомоги, пільг і компенсацій. Фактично під їх дію підпадає кожен третій житель області.
— Наскільки оптимістичні результати соціально-економічного розвитку на ввіреній вам території? Які перспективи розвитку регіональних промисловості і сільського господарства формуєте?
— За результатами роботи у січні—квітні 2014-го щодо обсягів реалізованої промислової продукції наша область зберегла третє місце серед регіонів України, після Донецької та Дніпропетровської. Підприємствами області вироблено 24,5% всієї електроенергії в країні, 26,1% легкових і 66,9% вантажних автомобілів, 60,9% високовольтної апаратури. Збільшено обсяги виробництва на металургійних підприємствах. Поряд із цим, мусимо визнати, що на ряді промислових підприємств зафіксовано падіння обсягів виробництва, що відбулося через збільшення тарифів на енергоносії та залізничні перевезення, наявність невідшкодованих сум ПДВ та суспільно-політичну кризу, і як її наслідок — зменшення кількості замовлень. Нині підприємства області активно шукають нові ринки збуту. Що ж до обсягу валової продукції сільського господарства, то за січень—квітень цей показник склав 656,8 мільйона гривень і збільшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 3,8%, у тому числі м’яса — на 3,7% (до 33,5 тис. т) і молока — на 0,8% (до 75,2 тис. т). Обсяг обороту роздрібної торгівлі за січень—квітень 2014 зріс на 6,9%.
На сьогодні перспективи розвитку реального сектору економіки області — оптимістичні. Забезпечення економічного зростання, поліпшення фінансового стану промислових підприємств, нарощування експортного потенціалу досягатимемо шляхом технічної та технологічної модернізації, впровадження інноваційно-інвестиційних проектів та нових видів продукції. Також вживаємо заходів зі стабілізації фінансово-економічного стану промислових підприємств державного сектору економіки. Впровадження інноваційних розробок передбачаємо і в аграрному секторі. Плануємо провести реконструкцію та ввести в дію вісім об’єктів тваринницького виробництва на 34 тисячі голів свиней і 35 тисяч голів птиці. При цьому буде створено 70 нових робочих місць. Проектна вартість реконструкції цих об’єктів становитиме 51 мільйон гривень. Крім того, в результаті реалізації обласної Програми розвитку галузі молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах області на 2014—2018 роки очікуємо реального збільшення чисельності корів на 1000 голів, а також створення 50 нових робочих місць.
— Де плануєте взяти гроші на розвиток депресивних територій краю?
— Щодо, зокрема, міста Токмак і Токмацького району, щоб підвищити тут соціальні стандарти, необхідно розвивати промисловість. Нині працюємо над створенням тут індустріального парку. Передбачається будівництво алюмінієвого заводу. Орієнтовна сума інвестицій капіталовкладень на першому етапі становитиме 2550,0 млн дол. США. Реалізовувати цей проект буде ТОВ «Металургійна алюмінієва компанія «Дніпрал». Презентація проекту широкій громадськості нещодавно відбулася в облдержадміністрації. Крім того, громадськості вже презентовано і проект від ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» щодо будівництва нового виробництва карбіду кремнію біля Степногірська, що теж визнаний депресивною територією. Також провели зустріч з потенційними інвесторами, зацікавленими у запуску виробництва на ПАТ «АЗМОЛ» у Бердянську. На підприємство вже зайшов стратегічний інвестор, у результаті запустили частину виробничих потужностей. Крім того, вирішили питання енергозабезпечення бази відпочинку, що належить ПАТ «АЗМОЛ», це дасть змогу залучити додаткові кошти на виплату заборгованості із заробітної плати працівникам. У поточному році зовнішніх інвестицій у розвиток агропромислового комплексу не було. Проте за рахунок власних коштів у галузі тваринництва реконструйовано чотири об’єкти — три пташники в ПрАТ «Агропромислова компанія» Василівського району та агрокомплекс із відгодівлі свинопоголів’я в ТОВ «Лідер» Новомиколаївського району.
Також одним із пріоритетів розвитку Запорізької області залишається альтернативна енергетика. У регіоні вже реалізуються великі проекти, інвесторами яких є ТОВ «Вінд Пауер», ДТЕК, Euro Cape New Energy, торгово-промислова корпорація «Хунсін». З метою збільшення притоку інвестицій в наш регіон започаткували проведення зустрічей з представниками іноземних компаній, на яких інвесторам запропоновано земельні ділянки для введення підприємства харчової промисловості в м. Гуляйполе, а також будівництва виробничого комплексу зі зберігання й переробки олійних культур у Гуляйпільському районі; будівництва вітроелектростанцій в Приморському, Приазовському та Бердянському районах. Надаємо допомогу у вирішенні проблемних питань наявним і потенційним інвесторам, ефективно працює Рада вітчизняних та іноземних інвесторів в Запорізькій області. На засіданні Ради 24 квітня 2014 року підписано Меморандум про співпрацю Запорізької обласної державної адміністрації з Європейською економічною палатою торгівлі, комерції та промисловості в Україні. Вже провели шість зустрічей обласної влади з офіційними бізнес-делегаціями Польщі, Німеччини, Фінляндії, Австрії, на яких визначено перспективи подальшого інвестиційного співробітництва.
У березні 2014 року в області пройшов IV Міжнародний АгроІнвестФорум, в роботі якого взяли участь понад 250 учасників. На осінь запланували Міжнародний інвестиційний форум. Розмістили якнайповнішу інформацію про ресурсний потенціал краю на веб-порталі «Запорізька область — регіон можливостей» (www.investmentzp.org.ua). Тут представлені: інвестиційні паспорти всіх територій області; банк інвестиційних проектів становить 157 пропозицій на загальну суму інвестицій в обсязі 4,97 мільярда доларів США; інформація про 20 вільних земельних ділянок під організацію виробництва загальною площею 397 гектарів.
— Що ви вважаєте найважливішим для себе за минулі сто днів вашої діяльності на посту керівника області? Яке ваше завдання-максимум в Запорізькому регіоні?
— Головне, чого вдалося досягти, на мій погляд, — це стабільності громадсько-політичної ситуації. Спільними зусиллями ми досягли певного громадянського порозуміння всіх учасників суспільного життя в регіоні. На сьогодні у нас немає відкритої конфронтації, ми примирили всіх. І радикально вирішили питання з тими, хто взявся за зброю, щоб дестабілізувати громадський спокій. Такі відповідають за законом. Що ж до програми-максимум, то прагну вже взятися за реалізацію радикальних реформ, які намітив уряд в усіх галузях. Як це робити, я знаю і вмію. Тож до справи!
Наталя ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Валерій БАРАНОВ. Народився у квітні 1957 року в м. Бердянську Запорізької області. Має вищу освіту. У 1979 році закінчив Жданівський металургійний інститут за спеціальністю «інженер-механік». У 2001 році —Дніпропетровський філіал Національної академії державного управління при Президентові України, магістр державного управління.
Тричі, у 1998, 2002 і 2006 роках, бердянці обирали його міським головою, а у 2007-му — народним депутатом України. У Верховній Раді працював заступником голови комітету з питань житлово-комунального господарства, а згодом очолив бюджетний комітет.
Удостоєний почесних відзнак Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ, ІІ і І ступенів. Одружений, має двох доньок.