Із настанням осені спостерігається погіршення епідемічної ситуації. Зростає кількість хворих на коронавірусну хворобу COVID-19 і тих, хто потребує госпіталізації. Задля унеможливлення жорстких локдаунів слід діяти на випередження. Уряд повертається в режим регулярних засідань Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. І вже найближчими днями відбудеться таке засідання, де розглядатимуть питання про встановлення «жовтого» рівня епідемічної безпеки по всій країні. Про це під час засідання КМУ повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
А міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко уточнив, що нині кількість протестованих на коронавірусну хворобу з позитивним результатом прогнозовано зростає. Та ситуація не критична. Наслідуючи практику європейських країн та США, МОЗ пропонує наблизити якість життя вакцинованого населення до звичного.
Бюджет подадуть вчасно
Усі міністерства спільно працюють над змінами до карантинних норм. Так, більшість обмежень, передбачених на «жовтому» й «червоному» рівнях епіднебезпеки, не застосовуватимуть до вакцинованих колективів і відвідувачів певних закладів і працівників різних галузей економіки. Для «жовтого» рівня буде достатньо однієї дози вакцини, а для «червоного» потрібен повний курс щеплень.
«І чим більше, наприклад, викладацьких колективів шкіл буде щеплено, тим меншим буде ризик переходу такого закладу освіти на дистанційну форму роботи», — зауважив міністр.
Також очільник уряду зауважив, що робота вчителів має визнаватися, оцінюватися й заохочуватися на належному рівні. Тож уряд удосконалив процедуру організації щорічного конкурсу «Учитель року». Премії переможцям зростуть удвічі: за І місце — 60 тисяч гривень, за ІІ — 54 і за ІІІ місце — 48 тисяч гривень. «Із запланованим зростанням мінімальної зарплати ці суми також зростатимуть», — запевнив Прем’єр.
А на новій сесії Верховної Ради ухвалено два важливі урядові законопроєкти в галузі освіти. Перший стосується активізації діяльності й створення Наукових парків за спрощеною процедурою. Другим законопроєктом, підтриманим у першому читанні, передбачається вдосконалення порядку формування державного замовлення на освітні спеціальності.
А 15 вересня, як це й передбачено законодавством, уряд направить до парламенту проєкт держбюджету на 2022 рік. Уперше документ ґрунтуватиметься на середньостроковій бюджетній декларації, розрахованій на три роки.
«Це буде збалансований і реалістичний проєкт із чіткими пріоритетами, серед яких — обороноздатність, розвиток медицини та освіти, інфраструктури та, звичайно, соціальні програми», — поінформував Прем’єр.
Уряд також підтримав проєкт закону про посилення відповідальності в галузі надання соціальних послуг. Зловживання та маніпуляції надавачів таких послуг слід звести до нуля. Соціальна функція держави має працювати без збоїв, і це її обов’язок перед громадянами. Та донині не було визначено механізму контролю й відповідальності за порушення законодавства в цій царині. І маємо чимало прикладів, коли такі заклади не лише не працюють на належному рівні, а навіть становлять загрозу для життя і здоров’я людей.
Тож уряд запровадив штрафні санкції, які, залежно від порушення, коливатимуться від 10 до 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В абсолютних цифрах це від 11 тисяч до 2,3 мільйона гривень.
Що буде з тарифами
Серед пріоритетів на порядку денному Кабінету Міністрів — підготовка до опалювального сезону. Нині готовність становить понад 80%. Місцева влада, як і в попередні роки, ухвалюватиме рішення, коли саме він розпочинатиметься в регіонах, а також нестиме відповідальність за встановлення тарифів на тепло й гарячу воду. Уряд й далі надаватиме допомогу місцевим керівникам і вирішить питання з компенсацією для теплокомуненерго. Нафтогаз пропонує їм блакитне паливо по 7,42 гривні за кубометр за трирічним контрактом.
«Така ціна дасть змогу місцевим керівникам не підвищувати теплові тарифи для населення в цьому опалювальному сезоні. І ми за цим уважно стежитимемо в кожному місті та регіоні», — наголосив Прем’єр.
Запроваджено й річні продукти на постачання газу, усіх споживачів автоматично на них переведено. Тобто ціна, яку платили в липні і серпні, не зміниться в січні й лютому. Це менше 8 гривень за куб, і це при тому, що нині ціни на газ в Європі через дії Росії перебувають на абсолютному історичному максимумі. У гривнях вони вже перевищили 20 тис. грн за тисячу кубометрів.
«Річні контракти, які ми зобов’язали запровадити газові компанії, були правильним кроком, який застрахував від стрімкого зростання ціни на газ і забезпечує нам сьогодні стабільність», — переконаний Прем’єр-міністр.
Станом на 1 вересня 2021 року, рівень наповнення українських підземних газосховищ перетнув позначку у 18 мільярдів кубів, що вище за середнє значення минулих років. За даними Укртрансгазу, безпосередньо до опалювального сезону країна наблизиться із запасом у 19 — 20 мільярдів кубів.
А Закон «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», підписаний Президентом, дає змогу реструктуризувати борги теплокомуненерго й компенсувати їм різницю в тарифах на тепло й гарячу воду. На попередньому засіданні з міськими головами було затверджено постанову про створення територіальних комісій, які верифікуватимуть ці борги.
Нині уряд затвердив методику визначення різниці в тарифах. Адже різниця між ринковими тарифами на тепло і гарячу воду і тими, за якими сплачували громадяни, це десятки мільярдів гривень.
Іпотека стане справді доступною
Денис Шмигаль також зазначив, що за перші пів року роботи програми «Доступна іпотека 7%» уже надано кредитів на понад 650 мільйонів гривень. Це безумовно прогрес, роботу слід активізувати.
Тож уряд ухвалив рішення про приєднання Державної іпотечної установи до Української фінансової житлової компанії, спеціально створеного наприкінці 2020 року акціонерного товариства для розроблення та втілення механізму доступної іпотеки й програми лізингу.
«Після завершення об’єднання ми готуємо випуск державних облігацій на суму до 20 мільярдів гривень, щоб іпотечні програми були доступні якнайбільшій кількості українців. Усі ці продукти сприятимуть тому, що родини нарешті зможуть купити власне житло за доступною іпотекою, як це відбувається в розвинених країнах», — резюмував Прем’єр.