Протягом року, що минув, «Урядовий кур’єр» неодноразово розповідав про стан ринку праці в країні: про здобутки, новації та проблеми у цій сфері. Основним джерелом інформації, і це зрозуміло, були зазвичай офіційні органи — Мінсоцполітики та Державна служба зайнятості.

Проте щоб бути повністю об’єктивними, підбити підсумки року минулого та окреслити перспективи на майбутнє, ми звернулися до фахівців недержавних організацій, пов’язаних із працевлаштуванням українців. Їхні дані та думки з цього приводу, звісно, можуть відрізнятися від офіційної статистики. Але, напевно, саме така неофіційна інформація з інтернету та інших джерел найбільш реально відображає сучасний стан справ. 

Пропозиція зросла більш ніж удвічі

На думку директора з розвитку сайту Work.ua (інтернет-ресурсу з пошуку роботи в Україні) Сергія Марченка, саме торік вітчизняний ринок праці почав потроху, проте відчутно і з перспективою виходити з кризи минулих років, яка, на його думку, затяглася.

— 2016-й був першим відносно спокійним щодо подій на фронті за два попередні роки. І це, як на мене, позитивно вплинуло на роботодавців, які почали збільшувати активність. Тобто щойно в країні стало трохи стабільніше, це вплинуло на бажання роботодавців розвивати бізнес та наймати на роботу людей. У середньому зростання кількості вакансій торік становило приблизно 62% відносно до 2015-го. Це достойний показник, — вважає фахівець.

Такі висновки він робить на основі статистики сайту Work.ua. Торік цей популярний інтернет-ресурс відвідали 28 мільйонів унікальних користувачів (тобто тих, хто звернувся вперше, повторні відвідування не зараховували). А загалом було 159 мільйонів відвідувань, і всі користувачі проглянули понад трильйон сторінок. Отже, люди не опускають рук, шукають роботу. І ті, хто через кризу її втратив, й ті, хто вважає, що може знайти краще місце, куди докладатиме працю рук або голови своєї, та отримувати за це вищу грошову винагороду та преференції. Нині на сайті офіційно зареєстровано майже 2 мільйони резюме українців.

Що ж до юридичних осіб-роботодавців, їх протягом минулого року на сайті було майже 155 тисяч. Це свідчить, що і роботодавці у пошуках працівників стали більше та якісніше використовувати можливості інтернету.

— Головний показник, що характеризує ринок праці, — кількість вакансій, які розміщують і пропонують роботодавці, — переконаний Сергій Марченко. — Бо саме це доводить, у якому стані перебуває наша економіка. Що більше в роботодавця є роботи, то більше людей він потребує і може працевлаштувати. І що більше вони розміщують вакансій, то краще в них ідуть справи і більше попиту на працю українців. Приємно, що протягом 2016 року не було жодного місяця, коли кількість вакансій була меншою, ніж у 2015-му. Зростання розпочалося в другому кварталі, а найбільше вакансій пропонували влітку (пік — у червні, коли їх було вдвічі більше, ніж у 2015-му).

Кого і де потребували

Одними із найбільш затребуваних професій в Україні у 2016 році за версією сайту були ті, що пов’язані з продажем, зокрема менеджер з продажу та продавець-консультант.

— Наприкінці минулого року найбільше вакансій на нашому сайті було саме для менеджерів із продажу — майже 7 тисяч. Отже, саме вони на першому місці. На другому — продавець-консультант, на третьому — водій, на четвертому — бухгалтер, а замикав п’ятірку торговий представник, — веде далі пан Сергій.

Він зауважив, що у першій п’ятірці — професії, які у світі можна назвати такими, що потенційно зникають, — водій та бухгалтер. Адже у країнах з розвиненими технологіями бухгалтерів поступово замінюють комп’ютерні програми, а водіїв — авто-безпілотники. Та поки що не в Україні. При цьому водії в нас заробляють найбільше у категорії затребуваних професій. Їхня середня зарплата — понад 9 тисяч гривень на місяць. Менеджерам з продажу пропонують неповних 8 тисяч, трохи більш як 6 тисяч — продавцям-консультантам. Найменше із представників затребуваних професій заробляють касири — у середньому 4500 гривень.

Також відчутно збільшився попит на фахівців робітничих професій, а ще на будівельників — в середньому на 102% протягом 2016 року.

Серед населених пунктів, де пропонують вакансії, традиційно перше місце посідає Київ — третина всіх пропозицій сайту (майже 27 тисяч). На другому місці Дніпро (майже 7 тисяч), а на третьому — Харків (понад 5). Далі — Одеса (майже 5 тисяч),і Львів (трохи більш як 4 тисячі). За ними Запоріжжя, Миколаїв, Вінниця, Черкаси. Замикає десятку Полтава.

ТОП-10 регіонів, де заробляють найбільше, очолює Київщина: середня зарплата тут у 2016-му становила понад 8 тисяч гривень на місяць. Далі — Одеса та Харків: понад 7 тисяч, Миколаївщина та Дніпро — понад 6 тисяч. За ними Львівщина, Івано-Франківщина, Чернівецька область, Тернопільщина та Вінниччина: там середня зарплата трохи нижча, але неістотно.

Сергій Марченко зауважив, що до останнього часу вважали, що зарплати людей у Західній Україні значно нижчі за інші. Та нині бачимо, що одразу чотири області з таких перебувають у ТОП найвищих зарплат. Отже, спостерігаємо значний перерозподіл високих зарплат на користь саме західних регіонів.

А ось сумнозвісним новим лідером із низьких зарплат стала північ України. Найменше платять та пропонують за вакансіями, як стверджує статистика ресурсу, в Рівному та області, Житомирі, на Волині, в Сумах та Чернігові: від майже 5 до трохи більш як 4 тисячі гривень.

3200 гривень для великого міста — лише формальність

Фахівець зазначив, що разом із кількістю вакансій у 2016-му зростали й заробітки українців. У середньому на 17% щомісяця порівняно з 2015-м. Але не так швидко, як нам хотілося. Але фахівець прогнозує, що у 2017-му кількість вакансій, що відчутно зросла, має перейти у якість. Отже, за його твердженням, нині на Work.ua майже немає вакансій із заробітною платою, нижчою за 3200 гривень на місяць.

Згідно з останнім опитуванням, проведеним фахівцями ресурсу, навіть молодь України (понад 80% опитаних) зазначила, що хоче отримувати зарплату не менш як 7 тисяч гривень на місяць.

— Більшість пошукачів роботи вже давно на такі маленькі зарплати не претендує, тому підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень — це формальність для великих міст. Звичайно, трохи інша ситуація на селі та в районних центрах, там бувають зарплати, які об’єктивно нижчі, — зауважив він.

Пан Марченко поінформував, що, згідно з опитуванням, яке проводили наприкінці минулого року фахівці сайту, 13% роботодавців заявили, що через таку новацію найматимуть менше працівників. Однак приблизно 60% зазначили, що, навпаки, більше (бо їхній бізнес почав розвиватися) або це ніяк не впливатиме на найм. Майже 60% роботодавців також сказали, що готові підвищити заробітну плату з січня 2017-го тим, хто отримував менше, і лише 8% зізналися, що звільнять таких працівників.

На запитання до пошукачів роботи, яку мінімальну зарплату вони вважають гідною, лише менш як 4% опитаних зазначили, що, на їхню думку, нині 3200 гривень на місяць — це забагато. Понад 6% погодилися з урядом, що на сьогодні мінімальна заробітна плата має бути саме такою. Та понад 2/3 опитаних (майже 90%) зазначили, що мінімальна зарплата, яка нині була б для українців справедливою (з огляду на ціни на компослуги та продукти) має бути значно вищою. А щодо відповіді на запитання, чи працюватимуть вони більше, якщо їм підвищать зарплату, 41% пошукачів роботи відповіли, що так, адже матимуть стимул. 36% — що й нині працюють занадто багато, отже ще більше не зможуть фізично. А 9% вважають, наводячи різні причини, що працювати понад норму немає сенсу.

Про тих, у кого в гаманці не вітер

— Коли ми почали підбивати підсумки з високооплачуваних професій в Україні за минулий рік, то зіткнулися з тим, що вся перша десятка — представники ІТ. Найвищі зарплати тут сягають понад 50 тисяч гривень на місяць. Попит на них не зменшиться і в наступному році. Роботодавці охоче беруть й надалі залучатимуть у фірми навіть молодих фахівців цієї галузі без особливого досвіду роботи, щоб навчати їх та майже одразу платити високу зарплату. Преференції такі спеціалісти мають тому, що можуть географічно перебувати будь-де й працювати дистанційно на обраного роботодавця. Також саме галузь ІТ майже не зачепили економічна та політична кризи й бойові дії на території нашої країни. Тому саме цей бізнес у нас можна назвати найстабільнішим і, напевно, так триватиме й у 2017-му, — зауважив фахівець.

Що ж до ТОП-10 не ІТ-професій, спеціалісти з яких отримують в Україні досить високі зарплати, надані паном Сергієм дані можна побачити в таблиці.

А що ж на перспективу?

Відповісти на це запитання «УК» зголосилася керівник експертно-аналітичного центру компанії «Хедхантер Україна» (сайт з пошуку роботи hh.ua) Катерина Мащенко.

— За результатами досліджень фахівців нашої компанії, аналітичними даними, які збирали протягом минулого року, і опитуваннями надавачів вакансій можна зробити висновок, що більшість роботодавців у 2017-му планує підвищити зарплату працівникам. На скільки конкретно — кожен вирішуватиме для себе з огляду на економічні реалії конкретного підприємства чи закладу. Але на загал тенденція позитивна.

До позитиву можна зарахувати те, що вони не мають планів на відчутне скорочення працівників навіть після підвищення мінімальної зарплати. Навпаки, чимало з них зауважили, що у найближчих планах — розширення бізнесу, відкриття філіалів, вихід на нові ринки збуту. Отже, вони потребуватимуть та найматимуть на роботу людей, з’явиться більше вакансій, — розповіла фахівець.

І додала, що, за їхніми прогнозами, конкуренція серед пошукачів вакансій в середньому на одне робоче місце, напевно, зменшиться (з початку 2016-го вона становила до 4 претендентів, нині 3 і має тенденцію до подальшого зниження).

Вітчизняний ринок праці, за її словами, із стовідсоткового «ринку праці роботодавців», де саме вони досі диктували свої умови, почне входити у стан балансу. Отже, той, хто пропонуватиме вакансію, і той, хто її шукає, щоб обом було краще, почнуть знаходити компроміс. Адже потроху відходить у минуле час, коли українець був згоден працювати за копійки, аби лише виживати. Нині вже пошукач роботи, особливо якщо він має затребувану професію та досвід, висуватиме роботодавцеві свої умови й вимагатиме від нього передусім офіційного працевлаштування та достойної зарплати. А ще — гідних умов праці, певних преференцій, соцпакета і гнучкого графіка роботи тощо.

Проте на переконання пані Мащенко, відтік обдарованих та висококваліфікованих кадрів з України за кордон, на жаль, поки що триватиме. Адже там пропонуватимуть кращі зарплати, умови праці тощо. Та не все насправді так сумно. Адже не всі пошукачі кращої долі в інших країнах залишаються там на постійне місце проживання. Приблизно половина з часом повертається на Батьківщину. А завдяки навіть нетривалій участі у міжнародних проектах отримують право вказати це у резюме, коли згодом шукають нову роботу вже в Україні. Фахівців із міжнародним досвідом у нас цінують, адже, крім фаховості, це як мінімум знання принаймні однієї іноземної мови, визнання рівня високої кваліфікації, міжнародної комунікабельності тощо.

Від редакції. Отже, підсумки підбито, плани та перспективи окреслено. А щоб економіка держави швидше та якісніше виходила з кризи й розвивалася, ті, хто пропонує роботу, й ті, хто її шукає, мають не опускати рук, знаходити одне одного. І далі спільно працювати на кращий результат.