ПРОБЛЕМА
Законодавство з оподаткування нерухомості недосконале, але навіть після корегування, як прогнозують експерти, воно буде далеким від ідеального
Справляння податку на нерухомість в Україні фактично розпочнеться лише з 1 липня 2012 року. Саме тоді вступає в дію стаття 265 Податкового кодексу. Варто нагадати, що її дія фактично мала розпочатися з 1 січня цього року, але окремі положення виявилися настільки суперечливими та недосконалими, що Президент України запропонував внести в документ докорінні зміни. Тому «нерухомі податкові канікули» було продовжено ще на півроку.
Фактично з главою держави погодилися і численні експерти, а також деякі народні депутати і, таким чином, робота над удосконаленням статті 265 триває, але, як бачимо, часу для цього залишилося дуже мало.
Що ж саме треба змінювати у положеннях документа про справляння податку на нерухомість?
Треба сказати, цей платіж стосується мешканців квартир, які мають площу, більшу за 120 кв. м, і будинків із площею понад 250 кв. м. Таким чином, більшість українців сплачувати його не буде. І в цьому є соціальна справедливість. Тому такий платіж і назвали податком на багатство.
Комерційна нерухомість поза увагою
Головним недоліком статті Податкового кодексу адвокат Андрій Кириленко вважає оподаткування лише об’єктів житлової, а не всієї загалом нерухомості. «У переважній кількості країн Європи, Америки, Азії абсолютно вся нерухомість обкладається таким видом податку. І це вмотивовано, адже комерційні об’єкти, які дають чималий прибуток тим, хто ними володіє, повинні «ділитися» також із місцевими або державними бюджетами. Треба лише вдуматися в цю цифру: у місцеву скарбницю Великої Британії у 2009 році надійшло від справляння цього податку від комерційних об’єктів нерухомості близько 30 млрд дол. Це колосальна сума, а ми чомусь на це не звертаємо жодної уваги», — зазначає він.
Утім, саме цю складову в статті навряд чи буде враховано. Переважній кількості депутатського корпусу таке вкрай не потрібне, адже саме вони і є власниками більшості комерційної нерухомості країни.
Проте «розширення» бази дії податку з нерухомості напевно відбудеться в іншому аспекті. І це запропонував сам Президент. На думку гаранта Конституції, при справлянні цих обов’язкових відрахунків не повинно відбуватися розмежування між загальною та житловою площею. (В «старій» редакції ст. 265 Податкового кодексу йшлося лише про останню.)
Незалежний експерт ринку нерухомості Руслан Макаренко вважає, що це цілком правильно, адже часто-густо так звана житлова площа у супербагатих котеджах і будинках значно менша за розмірами, ніж нежитлова. В той же час великі кухні, санвузли, різного роду більярдні, камінні зали, басейни тощо за «старою» редакцією ст. 265 взагалі не є об’єктами оподаткування. Втім, саме вони надають неабиякий комфорт їхнім власникам. То чому ж держава мусить обходити стороною такі речі і позбавляти себе додаткових надходжень у бюджет, адже багаті люди від цього не надто постраждають?!
Економікою і не пахне
Відомий адвокат Тетяна Монтян неодноразово і вже кілька років поспіль заявляла, що в Україні за основу обрахування цього виду податку було (і скоріше за все свідомо) взято не звичайну економічну вартість нерухомості, а квадратний метр. На думку юриста, остання одиниця є не адекватною економічній суті такого виду обов’язкового платежу.
А. Кириленко також проти суто українського «винаходу» такого підходу (адже у переважній кількості країн податок вираховують з огляду на вартість житла). «Квадратний метр у різних районах країни і навіть одного міста може представляти собою різну економічну цінність. Таким чином, «причісувати» всі об’єкти однією податковою «гребінкою» у жодному разі не можна», — зазначає він.
Однак вірогідно, такий економічний підхід до справляння цього обов’язкового платежу не буде введено в дію. Та й, як відомо, обговорення цієї теми взагалі не відбувалося і навряд чи відбуватиметься. Багатіям не вигідний підхід нарахування податку з огляду на вартість житла, адже тоді сплачувати доведеться набагато більше.
І насамкінець: цей платіж неможливо повною мірою застосовувати саме зараз (а можливо, і навіть з 1 липня), адже не сформовано повноцінний Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, і робота в цьому напрямі просувається вкрай повільно.