Повільний, недостатній, надмірний, нереалізований. На жаль, такими прикметниками рясніє дослідження «Проблеми та перспективи розвитку приватного сектору в Україні», підготовлене Світовим банком та Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК). У ньому визначено три важливі перешкоди на шляху зростання малих та середніх підприємств: слабке нормативно-правове (регуляторне) середовище, обмежений доступ до фінансування і низький рівень конкуренції. Водночас деякі експерти вбачають проблеми і в іншому.
Бракує високо?технологічної продукції
Презентуючи нове дослідження, директор Представництва Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан зауважив, що Україна показала повільніше економічне зростання, ніж сусідні країни. І такий результат фіксується за великих потенційних можливостей нашої країни: найродючіші землі, вигідне географічне розташування в Європі (ЄС — найбільший світовий ринок), а також великий внутрішній ринок. Він наголосив, що у нас нединамічно розвивається приватний сектор, слабке регуляторне середовище, дорогі кредити. І ці чинники — результат олігархічної структури української економіки, що ∂рунтується на корупції та непослідовності запровадження законів.
— Якщо розв’язати структурні проблеми, які й спричиняють поточну кризу, то в Україні неодмінно зросте кількість робочих місць, — підкреслив він.
Старший економіст Світового банку та співавтор дослідження Марчін П’ятковскі зазначив, що Україна відстає від сусідніх країн за розвитком малих та середніх підприємств та продуктивністю праці. Хоча, за його словами, у 1990 році наша держава за показником ВВП на душу населення перебувала на одному рівні з Польщею, Румунією. Нині ж відстає значно. В Україні застаріла структура експорту — вона продовжує продавати те, що продавала у 1990-ті: харчі, сировину, наприклад, руду тощо. Їй не вистачає висококваліфікованих кадрів, передових методів ведення бізнесу, інноваційних технологій — усього, що забезпечує високу продуктивність праці. Неефективно використовується і капітал.
— В України є можливість переходу на виробництво високотехнологічної продукції, наприклад автомобілів, електроніки, меблів, — переконаний він.
Марчін П’ятковскі нагадав, що наша країна доклала серйозних зусиль, щоб удосконалити законодавство, яке регулює підприємницьку діяльність, піднявшись у рейтингу Світового банку щодо простоти ведення бізнесу зі 140 на 112 місце. Однак їй ще треба рости, наприклад до Білорусі (63 місце), Польщі (45), Вірменії (37), Грузії (8). Водночас Україна демонструє низькі позиції в інших бізнес-рейтингах: глобальна конкурентоспроможність — 84 місце зі 177 країн, сприйняття корупції — 161 місце!
— Майже 50 відсотків українських підприємств торік застосовували неофіційні способи розв’язання проблем з державними органами, — констатував він. — А корупція стримує і реформи, і розвиток. Крім того, є проблеми з перевірками бізнесу, їх також можна назвати корумпованими. Існує велика кількість дозволів, ліцензій, тож рекомендуємо Україні повернутися до застосування принципу «регуляторної гільйотини», який дасть змогу значно скоротити кількість згаданих документів та вимог до ведення бізнесу.
Гроші не йдуть до тих, хто їх потребує
Марчін П’ятковскі підкреслив, що, хоч банківська система України відносно добре розвинена, доступ до фінансів залишається обмеженим, особливо для малих та середніх підприємств. Тобто до тих, які їх найбільше потребують. І це обмеження, згідно з вибірковим опитуванням підприємців, торік було основною перешкодою для розвитку бізнесу в Україні. Так вважають майже 17 відсотків респондентів, а в 2012-му таких було 15%. Доступ до кредитів очолює трійку лідерів — проблем бізнесу, він випереджає корупцію та неефективне державне управління. Податкове законодавство — на четвертому місці.
Експерт підкреслив, що дуже мало підприємств можуть гасити кредитну ставку 20 відсотків. За його словами, Світовий банк, як і МВФ, вважає, що Україна для подешевшання кредитних ресурсів має поступово рухатися до гнучкого обмінного курсу гривні та надання всім банкам доступу до даних про платоспроможність клієнтів.
Крім того, Марчін П’ятковскі зауважив, що в Україні спостерігається незначний рівень виходу на ринок нових фірм через те, що там домінують монополії чи олігополії (обмежена кількість конкурентів). І такий низький рівень конкуренції на внутрішніх ринках обмежує економічне зростання і потенціал держави. Саме конкуренція на внутрішньому ринку має вирішальне значення для підвищення продуктивності праці, впровадження інновацій, а звідси — для поліпшення міжнародної конкурентоспроможності. Адже коли є тиск конкурентів, то фірми з більшою ймовірністю запроваджуватимуть на ринок нові високотехнологічні товари.
— Незважаючи на те, що Антимонопольний комітет України накладає штрафи на порушників законодавства про захист економічної конкуренції, наприклад, у 2012 році лише 5% цих санкцій було сплачено, — каже він. — Це значною мірою наслідок того, що юридичні особи уникають сплати штрафів шляхом власної ліквідації, а потім повторно реєструються як нові юрособи. Так, навіть якщо АМКУ застосовує максимальні штрафи, вони не є ефективним засобом стримування.
.jpg)
Серед рекомендацій Світового банку та МФК для України: зосередитися на усуненні перешкод у розвитку бізнесу, а це труднощі з отриманням дозволів, ліцензій, проходження сертифікацій та перевірок, висока вартість кредитів. Треба долати і вплив приватних структур на державну політику, а також корупцію, що є основними причинами економічної відсталості. Без серйозних реформ Україна не зможе стати успішною, резюмував Марчін П’ятковскі.
Потрібна співпраця
— Те, про що йдеться в дослідженні, повністю збігається з нашим баченням проблем, які заважають розвитку малого та середнього бізнесу в Україні і над розв’язанням яких працюємо, — зазначає голова Координаційного центру з упровадження економічних реформ при Президентові України Олександр Данилюк. — На цей рік заплановані заходи, спрямовані на поліпшення позицій України в міжнародному рейтингу простоти ведення підприємницької діяльності. У першому кварталі має вирішитися питання з доступом банків до вищезгаданої інформації.
Координатор приватного сектору в Представництві Європейського союзу в Україні Борис Філіпов наголошує: попри те, що не підписано Угоду з ЄС щодо асоціації, Євросоюз продовжить підтримувати розвиток підприємництва в Україні.
А перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Оксана Продан зауважує, що Світовий банк повинен співпрацювати не лише з українським урядом, а й парламентарями — також надавати статистичну інформацію, особливо опозиційними, які не мають доступу до неї. А потрібно це для того, щоб депутати з підтримкою Світового банку лобіювали закони щодо реформ, потрібних суб’єктам підприємницької діяльності.
ПРЯМА МОВА
Не те змінюємо
Заступник голови парламентського
— Переконана: таке дослідження український уряд має робити щороку самостійно, щоб бачити нагальні проблеми і оперативно їх розв’язувати. А щодо зауваження фахівців Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації про велику кількість в Україні дозволів, ліцензій, то їхня кількість зменшується, але ситуація, на жаль, не поліпшується.
Ключова проблема — виконавча влада не виконує законів, а судова — мовчить. Закони не виконуються, тож у нашій державі умови ведення бізнесу і законодавче забезпечення цього розійшлися на 180 градусів. І без зміни судової, правоохоронної систем нічого не зміниться.
Голова Ради підприємців
— У дослідженні містяться загальні рекомендації для України, а хотілося б конкретики: як саме вдосконалити судову й адміністративну систему.
А загалом у нашій державі великі проблеми з розвитком демократії, громадянського суспільства, з часом стає заангажованою преса. Це все гальмує боротьбу з корупцією. Непогано було б дослідити, які статки мають судді, прокурори, державні чиновники і як вони змінилися за останні роки на тлі динаміки зростання бізнесу. І тоді стане зрозумілим, у чому полягають наші проблеми.
А щодо отримання кредитів, то проблема не з їх отриманням, а з тим, що важко підприємцеві вести бізнес, оскільки за рахунок цього кредиту треба «поставити на ноги» міліціонера, суддю, прокурора, державного чиновника тощо. І доки таке буде в Україні, то хоч би які закони ухвалювали, хоч би скільки змінювали регуляторне середовище (до речі, скасовуємо непотрібні документи, а потім на цьому самому місці їх «виростає» утричі більше), нічого не зміниться.