Мукачеве добре відоме як своїм середньовічним замком, так і двома фестивалями, які повертають нас до минувшини. У давні часи у містах гуділи ярмарки, де кожен пропонував до продажу те, що зробив власними руками. Ярмаркування в місті над Латорицею пов’язане із продуктами місцевого виробництва, зокрема тими, з якими сміливо можна підкорювати світові ринки, — вином та медом.
Якщо «Червене вино» відбувається врозпал зими, то Свято меду — у вересні, на початку бабиного літа. Тож і цього разу солодкий фест, що відбувався в Мукачевому вдесяте, мав підбити підсумок багатомісячних старань бджолярів. Три дні ярмаркування на площі Миру, де з п’єдесталу поважно позирають святі Кирило та Мефодій, значно підсолодили цей підсумок.
Відкриваючи свято, міський голова Мукачевого Золтан Ленд’єл зізнався, що кожен робочий день розпочинає з ложки меду. Він пообіцяв, що медова феєрія, яка стала однією з візитівок міста, перебуватиме під опікою влади й надалі.
Премія за карпатку
Знамено мукачівських пасічників містить зображення карпатської бджоли. Саме вона в останні 45 років приковує до себе увагу науковців і практиків України та закордоння. Тож нині місцева бджола, яку з любов’ю називають карпаткою, найпопулярніша серед пасічників Євразії.
В Україні напрочуд сумирну і трудолюбиву комаху досліджують науковці Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича». Його підрозділ — відділ селекції і репродукції карпатських бджіл — працює у Мукачевому, тут вивченням карпатки займаються 12 фахівців.
Дійшла черга й до оголошення лауреатів премії імені Й. Рачка «Карпатські бджоли», яку заснував 81-річний пасічник-меценат Йосип Рачок із міста Хуст. Уперше 2010-го премію отримали брати Плиски із села Вучкове Міжгірського району.
Цього разу диплом переможця й табличка з цифрою «10 000» з’явилася над головою керівника спілки пасічників «Нарцис» із міста Хуст Віктора Паппа. Він створив новий тип чистопородних карпатських бджіл Синевир.
— Дякую Йосипові Рачку за його щедрість, але повертаю ці гроші для збільшення преміального фонду, — заявив Віктор Папп. І все-таки на грудях лауреата засяяла золота медаль.
Срібну та бронзову нагороди голова оргкомітету Василь Гайдар вручив Василеві Паращинцю з Мукачевого та його колезі із села Біловарці Тячівського району Василеві Дочинцю.
Голова Мукачівського товариства бджолярів-любителів Валерій Кречковський запросив куштувати і купувати цілющий мед. Обирати було з чого, адже на святі меду — 47 пасічників з різних регіонів України.
Жаловжалювання бореться з болем у спині
Багато різновидів меду й у цьогорічного лауреата премії ім. Й. Рачка «Карпатські бджоли» Віктора Паппа. Побачили на його столі й чимало біопрепаратів, виготовлених на основі продуктів бджільництва.
— Приходять люди з тими чи тими хворобами, а ми рекомендуємо їм лікуватися препаратами на основі бджільництва, — розповідає Віктор Васильович. — Вони діють системно. Напрацьовані методики дають змогу адресно лікувати важкі захворювання. Але якщо не пояснювати загалу їхніх властивостей, не популяризувати їх, то ці препарати, умовно кажучи, мертві. Потрібна підтримка у пропагуванні лікарів, ЗМІ. Поки що її немає.
Широка гама меду — від першого акацієвого до останнього соняшникового — вже не дивувала. Зате з цікавістю спостерігав, як пасічники освоюють виробництво медовухи, настоянок, вин і безалкогольних напоїв на основі бджолопродуктів. Хтось воскрешає рецепти з давноминулих часів, а хтось експериментує.
На столі в Ольги Мисли з села Лалове, що поблизу Мукачевого, — вино «з вулика», бо виготовлює його з продуктів бджільництва. Час витримування в бочці — півроку й більше. Екологічно чистий напій містить усього 8 градусів спирту.
А на осонні лікар-апітерапевт Іван Русин ознайомлює зі своїм способом лікування. Одну за одною на спину хворого накладає бджіл, які впускають у його тіло гострі жала. У декого на обличчі жах, а ось пацієнт задоволений: «Жаловжалювання допомагає побороти біль у спині».
— Бджолина отрута містить речовини, одна частина з яких знімає запалення, інша — біль, третя — розріджує кров і нормалізує тиск, — уточнює апітерапевт. — Тому використовувати їх — це лікуватися самою природою.