ЗАЛИШКОВИЙ ПРИНЦИП
Міська влада вирішила зекономити на колективі музикантів
На сесії Черкаської міськради перед Новим роком депутати з подачі міського голови Сергія Одарича відмовилися від фінансування з міського бюджету муніципального духового оркестру, на утримання якого витрачалося 1,5 млн грн. Натомість ці кошти вирішили спрямувати на житлово-комунальне господарство, утримання приміщень колишньої тютюнової фабрики, на підтримку громадських організацій. За словами директора департаменту бюджетної політики Черкаського міськвиконкому Наталії Джуган, фінансуватиметься оркестр поки що лише частково — щоб завершити процедуру попередження людей.
Як розповіла директор колективу Валентина Лич, у ньому 34 високопрофесійні музиканти — педагоги музичного училища, вчителі шкіл дитячого естетичного виховання. За 16 років духовий оркестр став провідним в області. В його репертуарі понад 280 творів української та зарубіжної класики, народні й естрадні пісні. А камерний квартет та джазовий оркестр, створені на базі колективу, здобули заслужену популярність серед черкаської публіки. Щорічно оркестр дає майже сто концертів, постійно виступає на урочистих подіях, вечорах відпочинку, міських та обласних заходах. Більшість інструментів — власність музикантів, за свої кошти вони купували й частину костюмів…
Представники міської влади виправдовуються, що, мовляв, важливіше вкладати кошти в музичну освіту дітей, ніж утримувати муніципальний оркестр. Колектив, за його бажанням, може зберегтися. Але місто відтепер не платитиме йому зарплату, на яку витрачалося 1,1 млн грн на рік, а розраховуватиметься, зокрема, за кожну музичну послугу, яку замовлятиме.
Чи не залишиться цей знімок тільки прекрасним спогадом? Фото автора
— Я ще два роки тому говорив директору муніципального оркестру, щоб поступово переходили від повного утримання на оплату за фактом послуги, — наголошує міський голова Сергій Одарич, — але нічого не змінилося. Як зазначає начальник управління культури міськвиконкому Валентина Шепецька, завжди бракує коштів на якісну музичну освіту дітям, матеріальна база музичних шкіл не оновлюється. Торік на заробітну плату, енергоносії та інші видатки шістьох шкіл естетичного виховання витрачено 16,8 млн грн. Нинішнього року на ці школи закладено 21,6 млн грн, однак цього, як стверджують у міськвиконкомі, недостатньо.
Так, у цих навчальних закладах також обурювалися колективи через нестачу коштів, намагання міської влади об’єднати окремі з них. «УК», наприклад, недавно повідомляв про не зовсім зрозумілу ситуацію з об’єднанням двох пологових будинків у Черкасах, на якому наполягає міська влада. Впадає в око, однак, що намагання щось скомбінувати, вигадати за рахунок інтересів людей прикривається або нестачею бюджетних коштів, або необхідністю примарних «реформ». А пошуками виходу зі скрути керівні мужі зовсім не турбуються.
Цікава деталь: 16 років тому оркестр створювали на прохання громадських організацій ветеранів війни і праці. То чому нині ніхто не поцікавиться їхньою думкою? А дехто з чиновників міськвиконкому, як зазначила Валентина Лич, навіть не чекаючи остаточного рішення, поспішив оглянути приміщення для репетицій музикантів, прикидаючи, що й до чого…
— Колектив у розпачі, — зауважила Валентина Федорівна. — Тут уже є династії талановитих музикантів, які й працюють разом. Як бути зокрема їм, коли колектив розпадеться? Звичайно, музиканти без роботи не залишаться, але ж такі оркестри створюються роками.
— У це просто важко повірити, адже оркестр такого рівня єдиний в області, — завважує художній керівник і головний диригент Сергій Осауленко.
Однак Сергій Одарич, як він написав недавно на своєму блозі, «переконаний, що місто не повинне утримувати оркестр».
Духовий оркестр, як вважає колишній міський голова Черкас, народний депутат України Володимир Олійник, — це зовсім не те, на чому варто економити міській владі. Якраз під час його головування в місті, коли часи були набагато скрутніші, й створювався цей творчий колектив. Нардеп упевнений, що вихід можна знайти — було б бажання.
Прикро, що існування ось таких острівців справжнього мистецтва, осередків культури нині залежить від бажання чи небажання чиновника...