ПРОБЛЕМА

Для постійного завантаження розбудованої готельної мережі потрібно перетворити міста, які приймають Євро-2012, на потужні туристичні центри

Ніхто не заперечуватиме, що підготовка до проведення фіналу футбольного чемпіонату Європи надала потужного імпульсу розвитку готельної інфраструктури в приймаючих містах. Завдання будівництва та модернізації готелів виведено в ранг пріоритетів державної ваги і кілька років поспіль було на постійному контролі центральної та місцевої влади. Хоч серйозних іноземних інвестицій у цей сектор ми так і не дочекалися, і більша частина готелів побудована коштом великого українського бізнесу — певний якісний крок у цій сфері зроблено. У містах, які приймають чемпіонат, постали десятки нових сучасних готелів, зокрема під брендами найпотужніших світових готельних операторів, значно активізувалася діяльність національних готельних мереж, на готельному ринку загострилася конкурентна боротьба за клієнта, що істотно поліпшило співвідношення ціна—якість.

Чому не прийшов інвестор?

Системних іноземних інвесторів у готельному секторі Україна не отримала з кількох причин. По-перше, ми так і не задіяли в повному обсязі перевірений світовою практикою інструментарій заохочення інвестицій у цю сферу. По-друге, це стало результатом другорядного ставлення держави до питань інформаційно-рекламної підтримки вітчизняного турпродукту на іноземних ринках — тут логіка інвесторів проста: якщо країна не рекламує свій туризм, то навіщо в нього інвестувати? По-третє, не варто забувати, що в оподаткуванні готелів у більшості країн ЄС застосовують знижену ставку ПДВ — в кілька разів меншу, ніж в Україні. А отже, вітчизняний готельний бізнес порівняно з країнами-конкурентами з Європи все-таки перебуває в гірших конкурентних позиціях. Насамкінець не забудемо і про світову економічну кризу, що значно змінила ситуацію в макромасштабах і вплинула на поведінку споживачів на туристичному ринку.

Проте навіть з огляду на ці обставини готельна індустрія країни в останні 3–4 роки зробила якісний крок уперед — відомі міжнародні готельні оператори Intercontinental Hotel Group, Rezidor, Hyatt, Hilton, Starwood, Accor уже активно діють на ринку, управляють готелями в різних містах України, а отже, впроваджують в українському готельному бізнесі світові стандарти якості. За такої ситуації від вітчизняних готелів життя вимагає професійнішої та ефективнішої роботи — про серйозні процеси в цьому напрямі свідчить стрімкий кількісний та якісний розвиток українських готельних операторів. Серед лідерів — Premier International, Reikartz, Vertex Hotel Group. Для нашої країни це абсолютно нова ситуація: кілька років тому ми згадували лише про готелі мережі Premier International, а нині лідери вітчизняного ринку Premier і Reikartz уже оголосили про свої плани додати до мережі, що існує, хоч 20 готелів у різних містах України. Порівняно із світовими грандами готельного бізнесу це невеликі, скажемо так, показники. Проте на ринку України вітчизняні оператори активно конкурують із закордонними брендами — це теж одна з нових тенденцій останніх років.

Проведення Євро-2012 з точки зору туризму несе для України кілька викликів. По-перше, нам саме з цього погляду пощастило з жеребкуванням. В Україні гратимуть команди найбільших країн континенту, зокрема Німеччини, Англії, Франції, що мають одні з найбільших у світі споживчі ринки туризму. Отже, завдання готельної індустрії та міст, що приймають чемпіонат, полягає в тому, щоб не просто забезпечити прийом уболівальників на рівні відповідних стандартів, а перевершити очікування гостей, по-справжньому їх здивувати. Якщо загалом готельна індустрія зуміє створити позитивне емоційне тло гостинності, теплого ставлення саме до гостя, а не до його готівки, то можна вважати, що Україна реалізує на європейському континенті системну промоцію країни. Позитивні враження вболівальників перевищать результати багатомільйонної рекламної кампанії, а в разі негативних спогадів усі зусилля в цьому напрямку будуть марними. Перший тривожний сигнал уже маємо: більша частина збірних команд обрала для постійного проживання наших сусідів.

Червона картка для готельєрів, які загралися

Варто нагадати, що в період ажіотажного попиту неминучі випадки спекуляцій. Ми вже сьогодні маємо кілька невеликих готелів та приватних апартаментів, які підняли ціни на розміщення під час фіналу в 10–15 разів порівняно із своїми постійними розцінками. Абсолютна більшість готелів не схвалюють такої практики. Стандартні підходи світових операторів, наприклад, полягають у продажу пакета на кілька днів, що дає змогу збільшити доходи без схожих спекуляцій. А щодо тих компаній, які хочуть обідрати споживачів у період підвищеного попиту, одним з дієвих інструментів впливу, на мій погляд, може стати системний професійний осуд. Саме тому за результатами моніторингу поведінки під час Євро-2012 Рада з питань туризму та курортів запровадить антипремію, якою відзначатимуть тих, хто в погоні за швидким прибутком забув про основні засади гостинності та принципи професійної етики.

Особливу увагу, на наш погляд, слід приділити питанням харчування туристів. Тут інтереси організаторів чемпіонату та вітчизняної туріндустрії трохи різняться. УЄФА дбає про те, щоб уболівальникам вистачало напоїв та бургерів від компаній-спонсорів, а українській індустрії гостинності — і готелям, і ресторанам — важливо показати клас та якість свого сервісу, пропагувати національну кухню як частину бренду країни. Саме з цією метою започатковано програму 100 кращих ресторанів Євро-2012, де професійний сектор робитиме особливий наголос на просуванні традицій української кулінарії та найкращих ресторанів високої кухні. Ця робота потрібна, оскільки вона також є частиною формування привабливого іміджу українського туризму загалом.

Провідні українські готельєри добре розуміють ціну питання Євро-2012. Так, Олег Болотов, президент компанії Premier International, що має готелі в трьох містах, які прийматимуть Євро-2012, упевнений, що всі готельні заклади мережі зроблять усе для прийому гостей на найвищому рівні, оскільки від цього залежить реноме мережі на європейському ринку, який є одним із пріоритетних для компанії. 

5 зірок українцям ще не по кишені

Проте для багатьох готелів Євро-2012 це лише десяток-другий повного завантаження на початку літа — і вже сьогодні слід думати про те, як формувати свою подальшу стратегію поведінки на ринку в нових конкурентних умовах — істотне збільшення кількості готелів, особливо в преміальних сегментах 4 та 5 зірок, вимагає постійних потоків гостей з високим рівнем споживчої активності. А тут варто згадати, що традиційно понад 80% клієнтів української готельної індустрії становлять українці, середня заробітна плата яких не співвідноситься із вартістю послуг таких готелів. Саме в цьому і полягає основна проблема готельної індустрії після Євро-2012. З огляду на вимоги УЄФА і суб’єктивне сприйняття реалій ринку певною частиною інвесторів, основне збільшення номерного фонду відбулося саме в тому сегменті, який є недосяжним для абсолютної більшості вітчизняних споживачів. Отже, для завантаження цієї готельної бази потрібне перетворення міст, які приймають чемпіонат, на потужні туристичні центри принаймні європейського масштабу, що постійно пропонують гостям систему культурних, спортивних, ділових подій високого рівня, які здатні залучити традиційну клієнтуру 4–5 зірок. Або перетворювати українські міста на визнані центри міжнародної ділової активності.

Основна тенденція розвитку споживчого ринку вимагає більшої кількості готелів класу 3 та навіть 2 зірок — тут кажемо не тільки про більшість наших співвітчизників з незначним рівнем доходів, а й про загальноєвропейський тренд зменшення витрат у ділових подорожах та більш економного підходу в суто туристичних поїздках. Про це свідчить вихід на український ринок всесвітньо відомого лідера в такому ціновому сегменті — французької компанії Accor з трендом економ-класу Ibis, що вже в перші місяці роботи продемонстрував чи не найвищий рівень завантаження серед готелів столиці.

Тут треба віддати належне саме українським готельним операторам. Майже одночасно вони оголосили про створення форматів мереж бюджетного класу для вітчизняного ринку. Так, Premier International планує розвивати мережу готелів під маркою Compass, в той час коли Рейкарц створює модель бюджетного готелю для українського споживача та іноземних туристів з обмеженим бюджетом Raziotel. Це надзвичайно важливий крок, що свідчить про високий професійний рівень обох мереж та їхнє глибоке розуміння тенденцій ринку.

Загалом обидва процеси — певне насичення ринку міст, які приймають чемпіонат, у сегменті готелів преміум-класу та професійна діяльність відомих українських операторів у розвитку готелів двох-трьох зірок створюють нормальне під∂рунтя для подальшого формування готельної інфраструктури, що відповідає реаліям ринку і дає змогу українським містам забезпечити в разі потреби проведення спортивних, культурних, ділових подій світового рівня. А отже, створити передумови для подальшого розвитку туризму та готельної справи.

Насамкінець. Успіх на цьому надзвичайно конкурентному ринку не буде автоматичним. Тут мають бути задіяні механізми ефективного та раціонального партнерства між бізнесом та органами місцевої влади, спрямованого на формування комплексного туристичного продукту міст. Слід повернутися до питання про впровадження європейських підходів до оподаткування готельної діяльності. Рекламна кампанія країни має бути не епізодичною — завдяки футбольному чемпіонату — а здійснюватися системно відповідно до нормальної світової практики. У процесі розвитку сучасної конкурентоспроможності туристичної індустрії існують ще десятки і навіть сотні важливих чинників, про які можна говорити окремо. Проте готельна індустрія — одна з базових основ туризму. І те, що підготовка до Євро-2012 вивела її на новий щабель розвитку, — справді великий крок для вітчизняного туризму загалом.

Євген САМАРЦЕВ,
голова Ради з питань
туризму і курортів