Україна нині бореться не лише за свою свободу та незалежність, а й за свій європейський вибір. Таке переконання висловив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, відкриваючи чергове засідання уряду.
«Ми віримо, що членство в ЄС — той чинник, який буде одним з визначальних для успіху України. Тому наш уряд сконцентрував багато ресурсів та енергії, щоб максимально швидко бути готовими до вступу в ЄС», — наголосив він.
Скринінг законодавства розпочато
Україна вже виконала три із чотирьох додаткових рекомендацій Європейського Союзу. Четверта — це урядовий законопроєкт про лобіювання, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні, повідомив Прем’єр-міністр і нагадав, що додаткові рекомендації ЄС щодо посилення інституцій і трансформації законів відповідно до європейських правил наша країна отримала торік у листопаді.
Він зауважив, що, не чекаючи рішення європейських партнерів, уряд запровадив так званий селф-скринінг українського законодавства на відповідність до європейського.
«За підсумками цього аналізу розуміємо, що необхідно імплементувати майже 2,8 тисячі актів права Європейського Союзу. 17 січня цього року Єврокомісія підтримала рішення розпочати скринінг українського законодавства в межах підготовки переговорної рамки», — зазначив Прем’єр-міністр.
Він поінформував, що цього року уряд схвалить Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу.
Денис Шмигаль висловив сподівання, що 1 лютого Європейська рада ухвалить позитивне рішення про надання фінансової підтримки України обсягом 50 млрд євро за програмою Ukraine Facility. За його словами, ініціативу розраховано на чотири роки, і вона не лише про фінансову підтримку: «Ця програма сформує зрозумілу рамку трансформації нашої держави на шляху до ЄС».
Щодо інших пріоритетів євроінтеграції на цей рік Прем’єр відзначив роботу над продовженням економічного і транспортного безвізів.
«Ідеться про те, щоб український бізнес міг і далі експортувати свою продукцію до ЄС без жодних мит і квот, а українським перевізникам не потрібно було отримувати дозволи на перевезення», — нагадав він.
Глава уряду зауважив, що завдання непросте через певні політичні моменти, але як показало розблокування кордону з Польщею, ми можемо знаходити компромісні та вигідні рішення з європейськими партнерами. Цього року серед пріоритетних завдань стоїть робота над відкриттям спільних пунктів пропуску з європейськими сусідами. Триває робота над продовженням шляхів солідарності та розширенням вітчизняного експортного потенціалу до ЄС.
Україна вже стала членом енергетичного Євросоюзу, адже повністю синхронізувала енергосистему з європейською, а українські газові сховища допомагають Європі запобігти енергетичній кризі та істотному зростанню ціни на газ в опалювальний сезон.
«Ми зберігаємо й зберігали 2,5 млрд кубів газу від іноземних компаній. Наш амбітний план — стати газовим сейфом Європи, і ми пропонуємо європейським компаніям уже зараз зберігати до 10 млрд кубів в наших сховищах. Так само маємо амбіцію та плани щодо експорту електроенергії до ЄС», — розповів про перспективу Денис Шмигаль, зауваживши, що хоч в нинішніх умовах це більше плани, уряд закладає для цього надійну основу.
На засіданні Кабміну ухвалили надати дозвіл Укренерго на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для їх подальшого використання у будівництві нової лінії електропередач із Дністровської ГАЕС до підстанції «Вінницька». А Укргідроенерго будує три нові блоки Дністровської ГАЕС, нагадав Денис Шмигаль.
На оборонні рубежі й підтримку громад
Кабінет Міністрів учора спрямував рекордну суму на облаштування оборонних рубежів. Як повідомив Денис Шмигаль, ідеться про 17,5 млрд грн, які буде надано на будівництво інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, відповідне обладнання та систему невибухових загороджень. «Кошти спрямовуємо профільним відомствам та обласним державним адміністраціям», — зазначив Прем’єр.
Крім того, уряд затвердив механізм, яким буде розподілено додаткову субвенцію громадам обсягом 33,4 млрд грн.
«Істотна сума, яка допоможе місцевій владі виконувати всі необхідні видатки для стійкості та розвитку нашої держави», — зазначив Денис Шмигаль.
Розподіл додаткової дотації відбуватиметься у два етапи. Перший етап охоплює місцеві бюджети (за винятком бюджету міста Києва), що належать до районів, зазначених у переліку Мінреінтеграції як зони бойових дій або тимчасово окуповані рф. Розподіл коштів базуватиметься на фактичних надходженнях до місцевих бюджетів земельного податку, податку на нерухомість (крім земельної ділянки) та єдиного податку станом на 1 січня 2024 року; місцеві бюджети, для яких законом про держбюджет на 2024 рік передбачено додаткову дотацію, індексовану на зростання мінімальної заробітної плати; місцеві бюджети (крім бюджету міста Києва), що у 2023 році не отримували податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) від доходів з військовослужбовців, з урахуванням фактичних надходжень у 2023 році до місцевих бюджетів ПДФО (крім ПДФО від доходів військовослужбовців).
Другий етап передбачає квартальний перерозподіл між місцевими бюджетами (за винятком бюджету міста Києва), ґрунтуючись на фактичних надходженнях ПДФО до місцевих бюджетів.
Джерело: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ
Ми в Google+