«Ми маємо увійти до десятки кращих країн світу у веденні бізнесу і його прозорості, потрібно ставити перед собою високу мету і її досягати. Звісно, це не так просто, зважаючи на нинішню ситуацію, проте ми це разом можемо зробити, і для цього уряд має чути пропозиції з регіонів щодо нагальних проблем», — так розпочав відеоконференцію з регіонами (Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Львів) міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета.
Зменшення податкового тиску, дерегуляційні процеси, підтримка підприємництва — важливі завдання уряду. Павло Шеремета зауважив, що впродовж 5 місяців роботи головним завданням Мінекономрозвитку він вважав і вважає усунення адміністративних бар’єрів та дерегуляцію задля розвитку підприємництва.
«Ми працюємо над тим, щоб захистити малий і середній бізнес від непотрібних ліцензій, зайвої уваги інспекційних органів, аби йому стало краще працювати», — резюмував міністр, додавши, що він підпише лист про відміну до кінця року будь-яких перевірок підприємств органами, які підконтрольні Мін?економіки.
Вислухавши урядовця, представники регіонів, переважно бізнесмени, озвучили те, що їх турбує, а також свої пропозиції. Насамперед ішлося про недоступність кредитних ресурсів. Про те, що банківська ставка у 26% грабіжницька, монетарна політика взагалі не відповідає реаліям. Банки завдяки вкладам громадян живуть і при тому кредитують реальний сектор економіки за такими великими відсотками. Представники всіх регіонів скаржилися на дозвільну систему. «Як було 80 структур, котрі видають ліцензії, стільки й залишилося», — каже одесит. Стосовно того, що система не змінилася, а хабарі зросли удвічі, він іронічно сказав: «Де правда, Соня?».
Також підприємці піддали критиці єдиний соціальний внесок. За їхніми словами, він узагалі ставить бізнес на коліна. А ще вони попросили, аби уряд розібрався з обленерго: бо, щоб підключитися до енергосистеми, бізнесмени змушені пройти дуже тривалу процедуру і заплатити чималі суми. Це все відбувається на тлі недосконалої дозвільної системи і постійних змін до Податкового кодексу, за якими потрібно лише встигати. Документи, які розробляє Кабмін, на місцях не виконують або їх саботують. Такий висновок роблять бізнесмени.
Чимало з них просили провести «роз’яснювальну роботу» щодо того, як вести бізнес після підписання Україною угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Вони кажуть, що перебувають в інформаційному вакуумі і не знають, як відбуватиметься ліцензування, як розподілятимуться квоти, де отримати відповідні сертифікати. «Можливо, в Києві з цією інформацією і немає проблем, а в регіонах вона — нагальна», — констатують підприємці.
Це лише незначна частина запитань, які ставили очільнику міністерства. І, відповідаючи на них, Павло Шеремета зауважив, що бізнес має і сам проявляти більше ініціатив. «Нинішній діалог важливий, ми почули про ваші проблеми і пропозиції, ми їх врахуємо в процесі реформування економіки держави», — констатував міністр.