Україна впоралася з виконанням усіх важливих завдань, визначених в Угоді про асоціацію на 2015 рік, але найбільші виклики нас очікують у 2016 році. Й пов’язані вони з імплементацією ухваленого пакета законів, з набуттям чинності нових правових норм і Механізмів. Про це заявила журналістам заступник Міністра Кабінету Міністрів — директор Урядового офіса з питань європейської інтеграції Наталія Гнидюк, коментуючи підсумки виконання угоди.

«Ми впоралися, можемо констатувати прогрес практично в усіх пріоритетних напрямах, визначених угодою. Найякісніші зміни відбулися у кількох із них: перший — це підготовка до початку дії всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі, другий — це секторальне співробітництво», — сказала фахівець, підкресливши важливість імплементації законодавчих новацій у різних сферах.

Стосовно спрощення доступу українських товарів до єдиного ринку ЄС Наталія Гнидюк уточнила, що з 2016 року починає діяти низка нових правил: сертифікати відповідності на товари походженням з України видаватимуть експортерам на безоплатній основі, причому — в Україні; на законодавчому рівні визначено механізм надання статусу експортера, що дає змогу нашим підприємствам простіше працювати на ринках ЄС; гармонізовано законодавство у сфері безпечності та якості харчових продуктів, ідентифікації та реєстрації тварин; ухвалено базове законодавство в галузі технічного регулювання, яке відповідає європейським нормам; створено недержавний національний орган стандартизації; на міжнародному рівні визнано Національне агентство з акредитації; скасовано обов’язкову сертифікацію на 16 груп товарів тощо.

З січня 2016 року товари українського походження після ввезення на територію ЄС користуватимуться умовами преференційної торгівлі відповідно до положень угоди. Водночас посилюється відповідальність експортера за достовірність наданої ним інформації. З лютого 2016 року нове законодавство відкриває перед українським виробником можливість проходження в Україні випробувань та отримання сертифікатів, які визнаватиме ЄС. Це зменшить витрати бізнесу на отримання відповідної документації, проходження процедур сертифікації та оцінки відповідності.

Також розроблено відповідні зміни до Митного кодексу України зі спрощення оформлення товарів, аналогічно до європейських (митне оформлення за місцеперебуванням, спрощене декларування, зниження гарантійної суми при застосуванні фінансової гарантії).

Надалі ключове завдання — розвиток нашої інституційної спроможності, впровадження ухвалених змін і створення інструментів аналізу їх реалізації, оцінки впливу законодавчих новацій, підвищення рівня професійних знань та навичок державних службовців, залучених до виконання Угоди про асоціацію. Тому розпочинається Комплексна програма інституційної розбудови, розрахована на 2016—2018 рр., якою передбачено залучення допомоги ЄС для реалізації кількох напрямів: впровадження новітніх процедур для цілісної системи наближення національного законодавства до права ЄС, упровадження відповідної комплексної політики, створення сучасних ІТ-систем управління інформацією та системи здійснення сертифікованого перекладу актів законодавства ЄС українською мовою.

«Нам доведеться запровадити дуже жорсткий контроль за підготовкою та ухваленням усіх нормативно-правових актів незалежно від того, хто є суб’єктом законодавчої ініціативи. Будь-який із документів має відповідати зобов’язанням України за Угодою про асоціацію, не повинні вноситися, тим паче ухвалюватися, нормативно-правові акти, що суперечать угоді, — наголосила фахівець. — Документи мають відповідати не лише праву ЄС, але й тим зобов’язанням, які Україна взяла на себе в межах Угоди про асоціацію. Вже зараз Урядовий офіс спільно з Представництвом ЄС в Україні відпрацьовує відповідний механізм контролю якості актів законодавства. Найближчим часом має запрацювати механізм скринінгу, який робитиме сторона ЄС, — наскільки ухвалені в Україні законодавчі акти відповідають нормам права ЄС. Це доволі складна процедура оцінки відповідності ухваленого законодавства».

Торік влада і суспільство набували нового досвіду, оскільки країні потрібні реформи, а також необхідно було виконувати зобов’язання перед ЄС, МВФ, Світовим банком та іншими партнерами, зокрема ті, новаторство яких спричинило занепокоєння як у «старих бюрократів», так і парламентаріїв. Це складний шлях, але вже зроблено певну роботу над помилками. І уряд прагне планувати комплексні реформи у кожному секторі, використовуючи суворі зобов’язання перед ЄС, а не роблячи точкові зміни.

«Переконані, що процес законодавчих змін та їхню імплементацію буде прискорено», — резюмувала Наталія Гнидюк.

Урядовий офіс з питань європейської інтеграції