АГРАРНА ФІЛОСОФІЯ
Господарство «Дружба-Нова», лідер із впровадження новітніх технологій в Україні, вийшло на міжнародний рівень
За офіційними даними Міжнародного економічного рейтингу «Ліга кращих», господарство «Дружба-Нова» удостоєне статус-нагороди «Підприємство року-2010», а в рамках проекту «Аграрна Еліта України» ввійшло до числа найпотужніших вітчизняних аграрних компаній, що обробляє понад 90 тис. га землі у 14-ти районах Чернігівщини, Полтавщини та Сумщини.
Історія успіху починається в невеликому селі Озеряни Варвинського району, що на Чернігівщині. Кожен з моїх співрозмовників (а їх у той день було багато) розповідав її по-своєму. Та найцікавіше, звісно, було спілкування з керівником господарства. Щоправда, він збирався у справах до Москви, але перед від’їздом все ж забіг ненадовго на роботу.
Урожай — не самоціль
Напевне, в будь-якому іншому сільгосппідприємстві розмова зразу зайшла б про оранку, пальне і центнери з гектара. Але аграрна філософія Сергія Гайдая збиває наповал: «Для нас урожай — не самоціль, головне — ефективність». Овва! А хіба урожайність як кінцевий результат роботи біля землі не є головною умовою рентабельності?
Виявляється, ні. І це говорить не дилетант, а людина, яка вважає поле своїм першим учителем. Усе, про що розповідає цей 36-річний чоловік, він прожив разом із тим полем. Він знає, що таке мозолі не за долонями своїх підлеглих, а точніше, однодумців, які працюють у господарстві. Адже починав з того, що сам орав і сіяв, і збирав урожай, і возив зерно на продаж. Без сну і відпочинку, але з купою ідей. Дійшов і такого висновку: якщо із бідних за своєї структурою земель — як не бийся! — неможливо здобути високий урожай, треба зменшити витрати на його одержання. Логічно!
— У нас є землі, які ми називаємо «пляжами», — піски. Посіяне там родить слабо, але рентабельність спрацьовує, — розповідає С. Гайдай. — А в іншому місці, де потенціал грунту вищий, урожай удвічі більший збереш, а залишишся без прибутку, бо рентабельність — нижча. Тож ми підходимо індивідуально до кожної ділянки окремо взятого поля. Вивчаємо, аналізуємо, приймаємо рішення щодо певних технологічних операцій. Якщо правильно розподілити затрати, саме це і спрацює. Навіть якщо погода підведе, — то вона ж буде для всіх господарств однаковою, а у нас уже «плюс» у запасі…
Це була одна із знайдених Гайдаєм відповідей на запитання, як стати успішним в аграрному бізнесі. А щоб її реалізувати, довелося вивчати застосування точних технологій, що, власне, і є практичним втіленням підвищення рентабельності саме у тому плані, який цікавив мого співрозмовника. Він шукав цей досвід і в європейських країнах, і в Америці. Звідси починався розвиток зв’язків і з відомими в Україні зарубіжними партнерами — «Байєра», «Райза», «Монсанто», «DynAgra» тощо.
За допомогою високопродуктивної техніки досягається економічний ефект. Фото автора
Поле підгодовують… ложками
Про оранку ми не говорили з тієї причини, що на жодному гектарі її тут не існує. Цю узвичаєну основу аграрної класики у «Дружбі-Новій» замінила мінімальна технологія обробітку грунту з одночасним аплікаційним (залежно від визначених науковцями господарства потреб тієї чи іншої ділянки поля) внесенням добрив. Оце вона і є — економія через зменшення затрат. Якщо більшість виробників сільгосппродукції переконана, що кашу маслом не зіпсуєш, а землю — добривами, то в «Дружбі-Новій» скрупульозно вираховують, де треба дати більше мінеральних речовин, а де можна обійтися «ложкою».
Щодо пального, то при застосуванні точних технологій його економія вимірюється тисячами тонн. Але… Як врахувати абсолютно все, включаючи втрати по дорозі до поля? Керівник господарства знайшов відповідь і на це питання: GPS-моніторинг. Обладнана GPS-навігаторами сільськогосподарська техніка дисциплінує людей, які на ній працюють. Тепер механізатор не поїде на призначене місце роботи довгою дорогою, не простоюватиме намарне і не відволікатиметься на другорядні справи — назавтра у керівника підрозділу буде вся інформація: що зроблено за день, скільки і як. У диспетчерській у будь-яку хвилину можна побачити, де перебуває той чи інший технічний засіб, тому за необхідності можна оптимально перегрупувати сільгоспмашини чи прослідкувати за виробничим процесом — зокрема за виваженням зерна з комбайнів.
І погода — партнер
Здавалося б, єдине, з чим не впоратися Гайдаю, — це примхи погоди. Хоча… Цей недолік у господарстві теж змогли урегулювати — за допомогою сучасної метеостанції та електронних датчиків для відслідковування погодних умов на полях. Усі дані про сонячну радіацію, температуру, вологість повітря чи кількість опадів надходять на сервер сільгосппідприємства в режимі он-лайн. А якщо до цього додати виміряну додатковими датчиками температуру та вологість грунтів, причому на різних глибинах, то вже можна в обробці полів дещо й скоригувати.
— Без цих технологій, які ми застосовуємо, неможливо управляти витратами. Ми хочемо розуміти, скільки і куди витрачаємо, — каже Сергій Гайдай. — Я завжди наголошую, що всім, хто має намір спробувати себе в аграрному виробництві, треба насамперед запастися калькулятором. Наступні кроки — вивчити досвід, визначитися з тим, що у господарстві буде найефективнішим, а вже після того ухвалювати рішення щодо технічного забезпечення.
Першим був комбайн
Останнє — досить непростий пункт у цьому переліку. Адже щоб купити техніку, треба заробити кошти, а щоб заробити кошти, треба купити техніку. Ця агрофілософська проблема свого часу постала і перед керівником молодої ще «Дружби-Нової», яка тоді мала 2 тис. га угідь. У пригоді стала техніка, яку взяли в лізинг.
— Варіантів на той час було небагато, — пригадує С. Гайдай, — і це виявилося трампліном для нинішнього технічного забезпечення нашого господарства.
Детальніше про ті технічні перипетії розповів колишній керівник райсільгосптехніки Микола Івашина.
…Тієї весни вперше посіяли кукурудзу на 800 га. Підходила пора збирання ранніх зернових. У господарстві було шість «Нив» і чотири «Дони», які повсякчас ламалися. Тоді, як ніколи, стало очевидним, що потрібна інша, потужніша техніка. Державна компанія «Украгролізинг» запропонувала комбайн «Славутич». Вирішили спробувати — все одно втрачати було нічого. Коли з’ясувалося, що новачок сам намолотив 1800 тонн зерна, а решта усі разом — 2100 тонн, зрозуміли, що не прогадали. Тоді взяли тільки дев’ять комбайнів і ще два за іншою державною програмою — під відшкодування 30% їх вартості. Кукурудзу зібрали без втрат.
— А коли почали трохи розживатися, приєднувати землі, стали потрібними потужні трактори, — веде далі Микола Іванович. — Взяли два К-700, які буквально перелопатили всю навколишню «цілину». Дійшла черга до тракторів МТЗ-82, культиваторів, широкорядних сівалок. Тоді господарство вже обробляло 52% земель свого району.
— Ми досить успішно спрацювалися з лізинговою компанією. Це дало нам можливість перейти через деякий час на вищий рівень, на сучаснішу і високопродуктивну імпортну техніку, — підсумував С. Гайдай. — Але поруч із нею чудово вживається і вітчизняна. Торік ми взяли два 18-метрові культиватори, а зараз домовляємося ще про кілька досить дорогих машин. Нам, можливо, ще не все вдалося. Проте маємо великі сподівання, що незабаром досягнемо економічного ефекту. Справді є перші результати.
Хочеться вірити, що рано чи пізно інноваційний стиль роботи такого рівня стане нормою для працівників усіх вітчизняних сільгосппідприємств. От уже й про GPS-навігатори на всю техніку, що працюватиме на полях України, заговорили на державному рівні. Тож аграрії на порозі нового технологічного витка.
КОМПЕТЕНТНО
Анатолій МАКСАК,
начальник головного управління
агропромислового розвитку
Чернігівської облдержадміністрації:
— «Дружба-Нова» сьогодні демонструє найкращі світові технології, які пристосовані до умов України, та сучасний науковий супровід усіх виробничих процесів. Потужне інвестиційно привабливе підприємство є зразком як для вітчизняних, так і для багатьох закордонних аграріїв. Про це свідчать, зокрема, підсумки проведеного цьогоріч на базі господарства міжнародного форуму, на якому вивчався передовий досвід застосування інформаційних і енергозберігаючих технологій у рослинництві, та Всеукраїнської наради з питань особливостей посіву озимих культур під урожай 2012 року. І закордонні, і вітчизняні науковці, які ознайомилися з упровадженням у «Дружбі-Новій» інноваційних технологій, були захоплені їхнім високим рівнем і відзначали вражаючі масштаби виконаної роботи.
У «Дружбі-Новій» сформований колектив професіоналів. Господарство визнане кращим роботодавцем в агропромисловому комплексі Чернігівщини та є переможцем в Національному конкурсі «Благодійник року», оскільки фінансово підтримує понад 70 територіальних громад, на території яких орендує землю.
Євген ЛИСИЦЯ,
директор Чернігівської обласної філії
НАК
«Украгролізинг»:
— Нині настав час так званих великих латифундистів, які беруть у лізинг високовартісну — понад мільйон гривень — техніку. Приміром, у «Дружбі-Новій» з початку цього року така сума становить понад 22 млн грн. Але якщо говорити про стартовий майданчик для успішного розвитку сьогоднішніх невеликих фермерських господарств, то тут є певні проблеми: початківці із ще невеликою площею угідь воліли б узяти легкі трактори, які чомусь випали з переліку техніки, що надається в лізинг. А більш потужні сільгоспмашини розраховані уже на «середняків».