Корупційно-кримінальний спадок, залишений Україні Януковичем та його «командою», потребує скрупульозного розслідування і покарання тих, хто брав безпосередню участь або сприяв тодішній владі в тотальному розграбуванні держави. Належної оцінки прокуратури і судів потребує не лише відкрите розграбування держбюджету «сім’єю», а й сотні інших справ, організатори та учасники яких залишаються в тіні. Це стосується і такого відомого державного підприємства, як «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
У програші держава
Протягом останнього десятиліття навколо головних повітряних воріт України скандали як спалахували, так потім і згасали без очевидних наслідків для головних фігурантів. Але фактично ніколи ініціаторами розслідувань не були керівники аеропорту. Мабуть, тому, що досить часто їх тасували, як карти з однієї і тієї ж самої колоди. Як наслідок, прізвища одних і тих самих осіб переміщувалися, як в калейдоскопі, вони весь час були біля тієї самої «годівниці».
Приміром, Борис Шахсуваров встиг двічі побувати на посаді керівника «Борисполя», попрацювати заступником гендиректора, очолити компанію «Аеропорт Менеджмент», який тісно пов’язаний з аеропортом. Сергій Гомболевський у часи Януковича був заступником генерального директора аеропорту Олексія Кочанова. Після Революції гідності, коли останнього «попросили» з посади, відбулася цікава комбінація: Сергій Гомболевський став генеральним директором, Борис Шахсуваров – його заступником, а Олексій Кочанов перебрався в «Аеропорт Менеджмент», очолюваний до цього Шахсуаровим. Головним економістом «Борисполя» і «контролером» усіх фінансових потоків стала дружина Сергія Гомболевського, на «теплих» місцях опинилися і знайомі цієї сім’ї.
З іменами більшості згадуваних осіб пов’язані скандали міжнародного і місцевого значення. Проте всі вони відбувалися невеликим переляком, а сотні мільйонів гривень з держбюджету безслідно перекочували у їхні бездонні кишені та на рахунки корупціонерів-чиновників, які протегували призначення своїх людей на керівні посади в міжнародному аеропорту.
Саме вищезгадане спонукало Асоціацію захисту прав громадян України звернутися з відкритим листом до Генерального прокурора України Віталія Яреми. Громадські активісти зокрема вимагали: «Розслідувати діяльність С. Гомболевського, Б. Шахсуварова на предмет впровадження корупційних схем в аеропорту «Бориспіль», розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах тощо.
Сприяти повному оновленню керівництва «Міжнародного аеропорту «Бориспіль» з метою знищення корупційних схем».
Можливо, відповіді довелось би чекати довго, якби не втручання Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Торік 17 вересня він дав доручення міністру інфраструктури визначитися, чи відповідає пан Гомболевський займаній посаді. Як наслідок, останній не став чекати перевірки своєї діяльності і подав у відставку. На його місце виконуючим обв’язки з 19 вересня минулого року було призначено Євгена Дихне.
Реалізм нового керівництва
Невдовзі після свого призначення в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» новий керівник розповів про свою позицію щодо розвитку аеропорту: «Необхідна оптимізація процесів всередині підприємства, як технологічних, так і економічних. Зараз життєво необхідно оцінити ефективність роботи кожного підрозділу. Ситуація, коли недоліки одних сегментів перекриваються успіхами інших і в підсумку середнє арифметичне роботи аеропорту виходить позитивним, в корені неправильна».
А згодом Євген Дихне запропонував та надав Міністерству інфраструктури досить конструктивний план розвитку аеропорту. Головними пунктами його були: забезпечення авіаційної безпеки з урахуванням провідного міжнародного досвіду, відповідність аеропорту сучасним викликам з точки зору забезпечення обороноздатності, підвищення комфорту для пасажирів, оптимізація технологічних процесів та впровадження новітніх технологій, раціональне використання інфраструктури та еволюційне зменшення чисельності персоналу, збільшення доходів шляхом передачі непрофільних та збиткових видів діяльності на аутсорсинг, підвищення рівня енергоефективності (альтернативні види палива та впровадження енергозберігаючих технологій), боротьба з корупцією (багатоступеневий контроль за витратами) та інше.
Саме з пункту «боротьба з корупцією» новий директор розпочав свою діяльність. Адже для того, щоб починати рух вперед, необхідно знати, від чого відштовхуватися. Тому Євген Дихне ініціював ґрунтовну фінансово-господарську перевірку з урахуванням того, що в 2014 році головний аеропорт країни змінив трьох директорів і за підсумками 9 місяців року наростив значні збитки на тлі катастрофічного зниження пасажиропотоку як основного джерела доходів. І хоча за останніх три місяці минулого року новому директору вдалося стабілізувати ситуацію, недоліки попередніх дев’яти місяців призвели до того, що збитки у 2014 році перевищили 100 мільйонів доларів, а завантаження виробничих потужностей сягнуло лише 30 відсотків.
Авгієві стайні державного підприємства
Під час перевірки було також проаналізовано найбільш проблемні аспекти господарювання, які «з’їли» сотні мільйонів гривень. Зокрема це будівництво парковки біля термінала «D», реконструкція термінала «В», відносини з базовим перевізником – авіакомпанією «Міжнародні авіалінії України».
Висновки були приголомшливі: за попередні п’ять років аеропорт зусиллями його керівників загнали в трясовину корупції та фінансових зловживань на астрономічні суми. У бухгалтерських документах – хаос і приписки. Чого лише варте те, що у фінансовій звітності, наприклад, роками занижувалася заборгованість за кредитом Японського банку міжнародного співробітництва на суму 780 мільйонів гривень.
Досить дивними, м’яко кажучи, були відносини попередніх керівників «Борисполя» з деякими банками. Приміром, 117 мільйонів гривень власних коштів аеропорту «зависли» як депозит у проблемному «Родоводі», який пов’язують із соратником Януковича Юрієм Іванющенком. І хоча проблема з поверненням цих коштів, як пише УНІАН, виникла понад три роки тому, позовна вимога стягнути гроші з'явилася лише в серпні 2014-го. З приводу цієї ситуації Євген Дихне звертався в різні державні інстанції, в тому числі в Генпрокуратуру, проте Вищий господарський суд визнав депозитні договори, укладені попереднім керівництвом «Борисполя» з банком «Родовід», недійсними. В результаті цього аеропорт втратив ці кошти.
Ще один переконливий приклад «ощадливого» використання бюджетних коштів. У 2010 році «Бориспіль» уклав договір з компанією ПАТ «БУ-813» на будівництво паркінгу, який повинні були здати у грудні 2012 року. «Бориспіль» справно платив підрядникові, хоча будівельні роботи практично не вели, а термін здачі об’єкта постійно переносили. Коли ж така схема стала впадати в очі, попередні керівники просто перевели гроші в одеський «Фінбанк», оформивши їх у вигляді нерозривного депозиту. Як наслідок, нині, після закінчення терміну депозиту, «Фінбанк» не повертає 80 мільйонів гривень, посилаючись на фінансові труднощі.
Що стосується ситуації з будівництвом паркінгу біля нового термінала «D», то він перетворився в довгобуд з сумнівною перспективою. Проте лише авансові платежі генпідряднику цього будівництва становили 93 мільйони гривень. А сумнівна перспектива полягає в тому, що нинішній фінансовий стан і можливості цього генпідрядника, як зазначено в публікації «Бориспіль»: кадрові каруселі чи реальні зміни» згадуваної інформагенції, не дозволяють йому ні продовжити будівництво, ні повернути виплачений багатомільйонний аванс.
І це ще далеко не всі «досягнення» попереднього керівництва «Борисполя». Ініційована Євгеном Дихне перевірка дала підстави стверджувати, що серйозного розслідування потребують не лише вищезазначені факти, а й хід будівництва всього термінала «D», а також реконструкції термінала «B», включаючи закупівлю обладнання, яке так і не поставили. Явно завищеною була і кошторисна вартість проектів будівництва та реконструкції, оформлена договорами з підрядниками. При цьому кошти йшли на рахунки завідомо проблемних банків, які також не виконували своїх фінансових зобов'язань в першу чергу перед аеропортом.
Але попереднє керівництво реальні втрати астрономічних сум намагалося компенсувати віртуальними прибутками, які відображало в звітності. Зокрема, в «доходи» аеропорту регулярно записували сумнівні суми, які «Бориспіль» вимагав стягнути з контрагентів. Навіть незважаючи на програні справи у трьох судах аеропорт продовжував вважати своїм боржником, наприклад МАУ, що для «Борисполя» є основним перевізником, з яким, навпаки, варто підтримувати партнерські стосунки. Загалом же сумарний негативний ефект, який одержав аеропорт внаслідок «господарювання» попереднього керівництва, сягнув близько мільярда (не девальвованих) гривень.
Принциповість - річ зайва?
Саме виявлені факти кричущих порушень і зловживань в діяльності державного підприємства підштовхнули Євгена Дихне у листопаді 2014 року ініціювати проведення зовнішнього аудиту та звернутися з відповідним клопотанням до Мінінфраструктури. Однак від попереднього керівника міністерства в «Борисполі» належної реакції так і не діждалися. Тому в листі до нового очільника Мінінфраструктури Євген Дихне не лише розгорнуто виклав усі проблемні питання про роботу аеропорту, а й звернувся з проханням: «Порушити перед Держфінінспекцією клопотання щодо проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», надати дозвіл щодо інформування з цих питань правоохоронних органів».
Відповідні листи з проханням провести належне розслідування Євген Дихне направив також до Генпрокуратури України та Держфінінспекції.
На жаль, відповідного реагування доводиться чекати й досі. Натомість нещодавно, пише інтернет-видання «From-ua», після того, як Мінінфраструктури вирішило провести конкурс на посаду гендиректора ДП «Бориспіль», за крісло керівника аеропорту вирішили поборотися горе-менеджери часів Януковича.
Хоча, на думку експертів, зміна керівництва на даному етапі лише погіршить ситуацію і зажене аеропорт у глухий кут, з якого нові менеджери навряд чи знайдуть вихід, бо вони просто не уявляють реального стану справ.
У зв’язку з цим постає питання:чим же не влаштовує міністерство нинішній керівник аеропорту? Не хочеться думати, що своїм прагнення працювати прозоро, принциповістю чи тим, що він вирішив вивести на світло корупційні схеми, які десятиліттями процвітали тут.
Микола МАРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+