Інформація про надзвичайну ситуацію на шахті в селищі Юр’ївка Лутугинського району, що на не підконтрольній Україні території Луганщини, надходила вкрай складним шляхом. Представник Уповноваженого з прав людини України в Луганській і Донецькій областях гірничий інженер Павло Лисянський першим повідомив, що 25 квітня на шахті стався вибух. Потім стало відомо, що через 20—30 хвилин було ще два локальних. Щоб зрозуміти, наскільки потужними вони були, досить прочитати повідомлення очевидців: «з шахти викинуло вагонетку, яка пролетіла 200 метрів, як снаряд із гармати».
Загалом у виробничій зміні працювало 20 осіб. Тільки троє гірників, які перебували далеко від забою, змогли вийти на поверхню живими.
За даними голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, причиною аварії став вибух газових скупчень метану. Профспілковий діяч розповів, що найближчий загін гірничорятувальної служби перебуває на території, підконтрольній Україні, в Лисичанську. Але влада самопроголошеної «республіки» вирішила звернутися по допомогу до рятувальників Росії.
Вся Луганщина по обидва боки лінії розмежування з тривогою стежила за перебігом рятувальних робіт. Але... «Було втрачено час, оскільки звернулися в міністерство надзвичайних ситуацій Росії, рятувальники не змогли швидко прибути, бо ж відстань від Ростова до місця аварії майже 200 км. Треба розуміти, що для ліквідації аварій на шахті не просто приїжджають рятувальники на автобусі, а слід доправити й спеціальну техніку для проведення гірничорятувальних і пошукових робіт», — уточнив Михайло Волинець.
Тож тіла 17 гірників підняли на поверхню лише через дві доби.
«Україна знайде механізм і встановить контакт із сім’ями загиблих гірників на окупованій Луганщині для надання їм посильної допомоги», — написав на своїй сторінці у Facebook заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. Окремо під час парламентської «Години запитань до уряду» він заявив, що буде проведено спільну нараду з колегами з інших відомств і вжито відповідних заходів, зокрема й щодо підтримки дітей з родин загиблих, виплат необхідних компенсацій.
І це, мабуть, перший з уроків юр’ївської трагедії: коли йдеться про життя мирних людей, Україна готова надавати допомогу, незважаючи ні на що.
Що взагалі відомо про роботу цього підприємства гірничовидобувної галузі? Виробничу діяльність вугледобувного підприємства «Східкарбон» з другого півріччя 2014 року в зв’язку з активними бойовими діями було припинено, підприємство перебувало в режимі підтримання. У цей період адміністрація та працівники робили все, щоб зберегти шахту й не допустити затоплення виробок. З січня 2018 року шахта поновила виробничу діяльність. У 2018-му видобуток вугілля становив 29 868 тонн. Споживачами були Алчевський металургійний комбінат (АМК), металургійні підприємства Макіївки та Єнакієвого. У той час на шахті працювало 115 осіб.
25 квітня майже шоста частина трудового колективу, фактично ціла зміна — 20 гірників — опинилися заблокованими в забої внаслідок вибуху.
Голова НПГУ Михайло Волинець у коментарі Укрінформу нагадав, що у 2014 році на окупованих територіях Донбасу залишалися потужні загони гірничорятувальної служби. Зокрема в Луганській області — в містах Краснодон, Красний Луч і самому Луганську. Але, за його словами, нині там «усе розвалили, розграбували».
«Там було унікальне обладнання, якого немає зараз навіть на підконтрольній Україні території. Це сигнал попередження всім нам і нашій владі, тому що службу нашу недофінансовують. Обладнання та основна матеріально-технічна база залишилися на окупованій території. А шахти у нас дуже важкі, глибокі — до півтори тисячі метрів», — підкреслив Михайло Волинець.
І це, мабуть, другий урок юр’ївської трагедії.
«На міні-шахті, як називають нелегальну копанку кремлівські ЗМІ, що функціонувала під патронатом місцевої окупаційної адміністрації, грубо порушували норми техніки безпеки», — написав у Facebook в.о. голови Луганської ОДА Сергій Філь.
Тож, на його думку, саме завдяки представникам окупаційної адміністрації та їхнім кураторам «на окупованих територіях функціонує мережа нелегальних копанок із напіврабською працею… І саме їм доведеться рано чи пізно відповідати за кров українських громадян!»— підкреслив Сергій Філь.
Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»