Того дня о 23:00 від чергового Любомльського райвідділу УМВС у Волинській області до рятувальників надійшла інформація про зникнення під час збирання грибів чотирьох дітей віком 11—14 років.
— На їхні пошуки відразу ж відбули десятеро працівників державної пожежно-рятувальної частини №10 м. Любомля, півсотні працівників Любомльського райвідділу міліції та двадцять працівників Державної прикордонної служби міжнародного автомобільного пункту пропуску Ягодин. До розшуку цих дітлахів також залучали службових собак, місцевих жителів та працівників лісового господарства. Різке падіння температури та темрява, що опустилася на землю, стали реальною загрозою життю юних грибників. І пошуковці, які поблизу села Машів розділилися на три групи, добре розуміли це.
Знайти дітей пощастило пошуковій групі, в якій були виконуючий обов’язки начальника Любомльського райвідділу ДСНС України в області Олександр Різенко разом із колегами Романом Бештою, Русланом Прокопчуком та Ярославом Сахалюком. Перед тим лісовими дорогами вони вже «намотали» 15—17 кілометрів. А коли почули дитячі голоси, то кинулися бігти на них — спочатку лісом, а потім і полем.
— Тут, під деревами у полі, вони й знайшли зниклих дівчаток. Заспокоїли, віддали свій одяг, — розповіла працівник прес-служби волинських рятувальників, майор цивільного захисту Ірина Варварук. — Решта було справою техніки, яка й допомогла дістатися і пропажі, й рятувальникам до домівок.
Така сама ситуація трапилася і у Маневицькому районі. Сюди на тихе полювання приїхала група грибників із міста Кузнецовська. Коли ввечері група зібралася, побачили, що немає 72-річної бабусі з онуком. Спроба докричатися до них результатів не дала, тож збирачі грибів зателефонували до місцевої міліції. А її працівники вже підняли на ноги рятувальників, а пізніше — й лісівників.
У їхню пошукову групу ввійшов і провідний районний мисливствознавець Микола Корець. У маневицьких лісах немає доріг, які не об’їздила б чи не сходила ця мужня людина. Йому, до слова, не раз і не два доводилося виходити сам на сам з озброєними браконьєрами.
Разом із головним лісничим Маневицького лісгоспу Олександром Чернишиним він вирішив рухатися до віддаленого кварталу. Побоювалися, чи не сталося щось недобре із бабусею, яка хворіє на гіпертонію.
На щастя, усе на цей раз обійшлося. У суцільній темряві аж під кордоном з Рівненською областю таки вдалося знайти знесилених і замерзлих грибників.
— Добре, що все завершилося саме так! — зауважує Ірина Варварук. — І любомльські, і кузнецовські блукальники отримали, вважаю, урок на усе життя: з лісом легковажити не можна! Не кажу вже про те, що кожен грибник повинен знати, яких правил дотримуватися, щоб не заблукати. І що робити, коли це все-таки трапилося.
ПОРАДИ ВІД «УК»
Про що слід пам’ятати, збираючись за грибами
♦Готуючись до походу в ліс, повідомте своїх друзів чи рідних про те, куди збираєтеся і коли саме плануєте повернутися.
♦ Підберіть теплі й зручні одяг та взуття, бажано гумове. Вони мають відповідати місцевості та погодним умовам. Дітей краще одягти в яскравий одяг — він помітніший.
♦ Завжди майте при собі спирт, сірники або запальничку, таблетку сухого палива.
♦ Перед поїздкою уважно вивчіть карту цієї території. Зробіть собі план місцевості та запам’ятайте основні орієнтири.
♦ Після прибуття на місце домовтеся з колегами про місце і час збору.
♦ У сонячну погоду запам’ятайте розташування сонця. Прикиньте, як саме воно рухатиметься і як вам потрібно буде виходити на місце збору: «на сонце», «за тінню від сонця», «в половину сонця — ліворуч або праворуч від нього» тощо.
♦ Шукаючи гриби, подумки «прив’язуйтеся» до лісових доріг, ліній електропередач, заплави річки, краю поля тощо. Повертаючись, використовуйте цю «прив’язку», тільки рухайтеся на 25—35 метрів лівіше або правіше вже пройденого маршруту.
♦ Старайтеся не виходити за межі лісових кварталів і без потреби не переходити без «переприв’язки» лісові дороги.
♦ Запам’ятовуйте номери лісових кварталів, у які ви зайшли; бісектриса кута між меншими цифрами на квартальних стовпах завжди показує на північ.
♦ Перед мандрівкою лісом домовтеся між собою про сигнали, щоб не загубити одне одного. Під час руху лісом потрібно запам’ятовувати орієнтири, а щоб не заблукати — залишати позначки.
Якщо ви все-таки заблукали у лісі
♦ Не панікуйте: не такий страшний ліс, як його малюють! Якщо людина панікує, вона не може думати логічно!
♦ Перевірте, чи є телефонний зв’язок із колегами, і повідомте їх про свою пригоду.
♦ Спробуйте проаналізувати, як ви рухалися: яким було положення сонця? Чи переходив я через дороги і квартальні лінії? Звідки долинає шум машин? Дістаньте свій план лісу і спробуйте зорієнтуватися за ним, де саме ви перебуваєте.
♦ Коли вийдете на найближчу наїжджену лісову дорогу, рухайтеся нею: вона приведе до людей.
♦ Діти повинні знати, що їм не загрожує покарання за те, що заблукали. Траплялося, що діти ховалися від шукачів, бо боялися покарання.
♦ Не лізьте в болото — це нічим добрим, як правило, не закінчується.
♦ Навчіть дітей, що для очікування потрібно обрати велике дерево (або якийсь інший об’єкт) біля примітного місця і перебувати там. Якщо чують якийсь шум, нехай кричать: звірі налякаються крику і підуть геть.
♦ Періодичні крики, а вночі вогнище також допоможуть тим, хто шукатиме заблукалих.
МАЙЖЕ В ТЕМУ
Трирічного Сашка шукали цілу ніч
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
НП. Ніщо не віщувало неприємностей 38-річній жительці села Барвінкове Сумського району, коли вона поїхала до обласного центру провідати доньку в лікарні. Повернувшись додому, не побачила свого трирічного сина Сашка, якого залишила разом з його старшим братом. Останній пояснив, що пас кіз на околиці села, до нього після обіду приходив братик. Але оскільки той був зодягнений надто легко, відправив додому переодягнутися. Після того Сашка ніхто ніде не бачив.
Спочатку батьки, родичі й сусіди взялися самотужки шукати хлопчину, однак через кілька годин звернулися до правоохоронців. Долучилися особовий склад Сумського райвідділу міліції, бійці спецпідрозділів «Грифон» та «Беркут», ДСНС, внутрішні війська.
Як повідомив заступник начальника УМВС України в Сумській області Олександр Мальований, відразу прочесали навколишню місцевість, ліс, а вранці наступного дня водолази взялися обстежувати дно річки. Водночас шукали і в полі, де росли соняшники. І лише перед обідом наступного дня в соняшничинні виявили переляканого хлопчика, який, як з’ясувалося, заблукав у сухостої.
Можна тільки уявити, що пережили рідні Сашка і він сам! Адже був зодягнений легко, а на вулиці далеко не літня погода. До того ж уночі пройшов дощ. На щастя, на ньому не виявилося жодної подряпини, хоч про всяк випадок довелося звертатися до медиків, щоб упевнитися, що ночівля просто неба не завдала шкоди здоров’ю. На знак глибокої вдячності батьки хлопчика запропонували правоохоронцям стати його хрещеними.
Ми в Google+