Уже навесні Україна розраховує отримати офіційну оцінку Європейської комісії щодо прогресу виконання семи рекомендацій, необхідних для початку переговорів про членство в Євросоюзі. Ця оцінка прокладе шлях до наступних кроків на євроінтеграційному шляху нашої держави. Це повідомила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Ще 13 грудня 2022 року міністри країн-членів ЄС ухвалили Висновки щодо процесу розширення Ради ЄС із загальних питань, що передбачали проведення попередньої оцінки прогресу виконання цих семи рекомендацій. Тоді Ольга Стефанішина називала це важливим для забезпечення високої динаміки процесу євроінтеграції України, а також підготовки до початку переговорів про членство в ЄС. Рада ЄС відзначила значні зусилля, які наша держава продемонструвала для досягнення цілей, визначених у рекомендаціях Єврокомісії щодо статусу кандидата, а також істотний прогрес загалом у процесі реформ. Тобто Рада ЄС відзначила реформаторські зусилля України в такі важкі часи та заохотила продовжувати цей шлях.
За словами віцепрем’єра, від початку повномасштабної війни і особливо з кінця червня 2022-го український парламент ухвалив понад 70 законів, спрямованих на виконання Угоди про асоціацію.
Загалом рекомендації Єврокомісії було надано Україні разом з отриманням 23 червня цього року статусу кандидата на членство в ЄС, частина з них — це зона відповідальності українського парламенту. За останні майже шість місяців український парламент ухвалив необхідні рішення та закони, які мала виконати Україна як кандидат на вступ до ЄС. Це реформа Конституційного Суду; узгодження аудіовізуального законодавства з європейським; вдосконалення законодавства про нацменшини; боротьба з відмиванням коштів.
Уряд дієво співпрацює з парламентом у процесі проведення реформ.
«Безумовно, ми концентрувалися на політичних реформах, політичних трансформаціях — на так званих семи рекомендаціях Єврокомісії. Це був надскладний процес. Для нас виконання цих рекомендацій насамперед важливе для переходу на наступний етап приєднання до ЄС. Але партнери в ЄС і НАТО одностайно спільно з Україною оцінюють виконання цих семи політичних критеріїв як остаточне закріплення й укріплення демократії в нашій державі. Це зміна парадигми сприйняття України. Тому, звичайно, спрямовуємо всі можливі зусилля на досягнення позитивного результату.
2023-го залишається виконати лише технічні моменти, зокрема впровадження законодавства, завершення всіх конкурсних процедур і відборів. Очікуємо, що міжнародні партнери номінують своїх експертів у конкурсні комісії. Завершимо конкурси, які тривають у судовій системі й антикорупційній гілці влади, та навесні отримаємо офіційну оцінку Єврокомісії, що уможливить наступні кроки України», — цитує слова Ольги Стефанішиної Укрінформ.
Урядовиця акцентувала на тому, що партнери нашої держави допомагають Україні долати фінансові виклики.
«Уряд України завдяки допомозі Європейського Союзу і Сполучених Штатів Америки забезпечить стабільне фінансування всіх виплат, які стосуються виконання державою її функцій, протягом усього 2023 року незалежно від перебігу подій на полі бою. Протягом 2022-го ми провели успішні переговори й забезпечимо 2023-й стабільним фінансуванням за рахунок макрофінансової допомоги ЄС обсягом 18 мільярдів євро на поточний рік і за рахунок істотної допомоги США, яка дасть змогу покривати дефіцит українського бюджету щомісяця. Це означає, що всі зарплати, пенсії, медичні, соціальні виплати буде профінансовано. Це дуже важлива інвестиція всього світу у виживання України протягом війни», — підкреслила Ольга Стефанішина.
До слова, президент США Джо Байден 30 грудня 2022 року підписав законодавчий документ, який передбачає майже 45 мільярдів доларів допомоги Україні та союзникам для протистояння агресії рф.
Ольга Стефанішина розраховує, що впродовж найближчого півріччя буде сформовано юридичну базу для ухвалення консолідованого рішення про конфіскацію заморожених російських активів.
«Поряд з перемогою у війні управління замороженим російським майном є топпитанням у дискусіях з міжнародними партнерами. В Україні в команді Генерального прокурора створено групу, яка напрацьовує єдиний алгоритм. Але лідер у цьому процесі — Євросоюз, який об’єднує 27 країн, і майже у кожній країні є певна частина власності, заморожена в межах санкцій. Тому готується правова рамка. Нині в межах «Групи семи» сформовано розуміння, що це має бути скоординований механізм. І це буде частиною процесу відновлення України. У ЄС створюють відповідні фонди, де ці кошти можуть акумулюватися й спрямовуватися на поточне й післявоєнне відновлення нашої держави», — зазначає віцепрем’єр.
До слова, загальна вартість активів рф, заморожених Євросоюзом, сягає 20 мільярдів євро.