Однією з важливих новацій цьогорічної вступної кампанії можна вважати нову систему розподілу місць державного замовлення для здобуття вступниками вищої освіти. Про це під час брифінгу повідомив журналістам перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець.
Адже у 2016 році держзамовлення було, так би мовити, адресним, коли «місце йшло за вступником»: якщо, скажімо, раніше керівники університетів лобіювали в міністерстві збільшення кількості бюджетних місць на ту чи ту спеціальність, цьогоріч прозоро саме абітурієнти з найвищими балами принесли вишам додаткові бюджетні місця. Тож у МОН звітують, що загалом на бюджет за всіма формами навчання вступило 252 210 абітурієнтів, на контракті навчатимуться понад 266 тисяч вступників. Завдяки адресності держзамовлення незатребувані бюджетні місця на технічні й природничі спеціальності переходили в університети, де були вмотивовані абітурієнти з достатніми балами ЗНО і хотіли навчатися саме за цими спеціальностями.
Слід зазначити, що під час цієї вступної кампанії вперше бюджетні місця, які не було використано вступниками, не отримували абітурієнти з нижчими балами, які були далі у рейтинговому списку, натомість невикористані місця держзамовлення отримали абітурієнти пільгових категорій.
Наразі тривають дискусії стосовно стипендіального забезпечення: тож чи виплачуватимуть студентам стипендії? «Міністерство фінансів хотіло змінити систему виплати стипендій, щоб наблизитись, як вони вважають, до європейських правил гри, — роз’яснює перший заступник міністра. — Вочевидь все-таки буде змінено систему таких виплат, і академічні стипендії отримуватимуть студенти за високі успіхи в навчанні. Можливо, залишаться гарантовані стипендії для інженерних, природничих, освітніх спеціальностей — там, де є проблеми з набором. Стипендії отримуватимуть ті студенти, які успішно навчаються, але сім’я має невисокі доходи, водночас слід залишити соціальні стипендії. Тож стипендії будуть, але порядок їх виплати стане більш раціональним».
На запитання, чи отримають подальший розвиток напрями, запроваджені раніше (вибірковості дисциплін студентами, розширення прозорого вступу через ЗНО до магістратури з права, позбавлення акредитації університетів, що надають неякісну освіту тощо), посадовець відповів ствердно.
«Звісно, всі починання, які підтримує суспільство, залишаються, — сказав Володимир Ковтунець. — Академічні свободи — це норма закону, й міністерство не втручається в навчальні плани, освітні програми університетів. Завдяки запровадженню нових підходів у розподілі держ?замовлення з’явилася конкуренція між вишами за абітурієнта. Тому тепер той, хто не захоче працювати в інтересах студента і потреб ринку праці, з цього ринку просто зникне, збанкрутує. Тож, гадаю, далі не буде потреби займатися адміністративним об’єднанням вишів: будуть лідери і будуть ті, хто відставатиме, — вони самі прийдуть до кращих вишів з пропозицією об’єднатися і вижити в цих умовах».
Днями міністерство освіти і науки вже розпочало роботу над новими умовами прийому до вищих навчальних закладів у 2017 році. У профільному відомстві планують проект документа винести на громадське обговорення вже на початку вересня.