"Український євростандарт розхапують у Росії"

Інна ОМЕЛЯНЧУК
13 грудня 2013

Рівненське підприємство «Агроресурс», що виготовляє близько 300 різновидів опалювальних котлів, займає п’яту частину ринку котлів в Україні. При цьому понад 60% продукції, виготовленої, до речі, за відповідними міжнародними стандартами, експортує в Росію, Молдову, Грузію та Казахстан.

— Нині нас на плаву справді значною мірою тримає експорт, — каже генеральний директор «Агроресурсу», заслужений машинобудівник України Володимир Редько. — І в українського товаровиробника є тільки один шлях: постійна модернізація і вихід зі своєю конкурентоспроможною продукцією на європейські ринки.

Альтернативи ЄС не бачу. Але це непростий шлях, на якому треба багато й предметно працювати всім: офіційному Києву — щоб відповідно до євростандартів синхронізувати законодавство та нормативно-правові акти, виробникам — витримувати відповідні міжнародні стандарти.

До речі, наша система управління за якістю відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO9001:2008 і сертифікована в Україні, Росії, Білорусі та Молдові.

Свій шлях у Європу це рівненське підприємство розпочало 1997 року, з моменту створення. Тоді Володимир Редько зібрав команду конструкторів та інженерів, котрі, як і він сам, втратили роботу через те, що завод тракторних агрегатів, на якому працювали, зупинився. А розумні «технарі» залишились.

І запрацювали, як кажуть, з нуля. Викупивши 2002 року застарілу базу одного з підприємств, «Агроресурс» розпочав виробництво першої партії опалювальних котлів «Рівнетерм» та «Данко» (навіть у назву, здається, вклали серце). Згодом поставили ці котли на конвеєр. Потому розширили виробничі потужності, розробили нові зразки енергоефективного екологічного обладнання, міцно закріпилися на українському, а затим — і на зовнішніх ринках.

Учасники виїзної колегії Мінрегіонбуду оглядають новий багатофункціональний котел,  який окупає себе за один сезон. Фото надане автором

— Не скажу, що працювати нам просто, виробництво у нас певною мірою сезонне. Дуже ускладнюють роботу дві речі: тиск контролюючих органів, насамперед податківців, і неритмічне повернення державою ПДВ, що просто рубає під корінь виробництво, позбавляючи його оборотних коштів. Коли ми ввозимо комплектуючі до наших котлів із Польщі, Чехії, Німеччини чи Італії, то одразу сплачуємо ПДВ. А ось нам за те, що належить за законом, доводиться постійно боротися.      

Та навіть у цих жорстких умовах тут не затихає мелодія виробничого оркестру: нині вже для 470 працівників і членів їхніх сімей. За 16 років не було жодного випадку несвоєчасної виплати зарплати та сплати податків до бюджетів, відрахувань до державних цільових фондів. Тобто свої зобов’язання перед державою рівняни виконують сумлінно і сповна.   

— Постійно модернізуючись та створюючи умови для працівників, агроресурсівці дають роботу сусідньому цегельному заводу, деревообробникам, будівельникам, тобто розвивають внутрішній ринок, що надзвичайно важливо, — сказав голова обласної державної адміністрації Василь Берташ на колегії Мінрегіонбуду, яка нещодавно відбулася на Рівненщині й працювала зокрема на цьому сучасному підприємстві.

Тут представникам усіх областей презентували новий багатофункціональний котел, що обігріває площі до 2,5 тисячі квадратних метрів щепою, пелетами чи вугіллям.

— Нині одна газова гігакалорія коштує в середньому 850 гривень, електрична — 400, а на щепі та відходах — близько 300 гривень, — каже міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Темник. — Рівненщина за темпами заміщення дороговартісного газу — лідер в Україні, бо тут мають комплексний підхід до розв’язання проблеми: місцеву сировину спалюють у котлах місцевого виробництва і отримують значну економію. За заощаджені кошти переобладнують на альтернативу нові котельні. Хоча щойно презентований нам котел коштує 280 тисяч гривень, він окупиться, вважайте, за один сезон — адже це, як бачимо, втричі дешевше за газ.

На спеціалізованій виставці в Києві саме цією новою розробкою рівнян зацікавилися й закордонні споживачі. Принаймні німці та шведи кілька разів перепитували: скільки можете виготовити їх за місяць, за рік? Тепер котел проходить останні випробування — і, як кажуть, в дорогу! У школи, дитсадки, лікарні — одне слово, до споживача. А ще польські й чеські дилери домовлялися про умови продажу найрізноманітніших рівненських котлів: мовляв, досі ми продавали свої й турецькі, а тепер хочемо спробувати ваші, бо маємо добрі відгуки.  

До речі, 16-річчя «Агроресурс» відзначив 700-тисячним котлом власного виробництва. Як і кожен ювілейний, його, за доброю традицією, подарували людям.

Традицію ділитися добром із багатодітними сім’ями, ветеранами, інвалідами тут започаткували з перших днів роботи: його, переконані, забагато не буває. Особливо в наш непростий час. Ось так і передає «Данко» тепло сердець тих, хто його створив, підтримуючи гарну погоду в кожному домі.   



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua