МІЖНАРОДНА ТРИБУНА

На сесії ПАРЄ ухвалять три резолюції, що безпосередньо стосуватимуться нашої країни

Квітучі трояндові кущі, якими буяє нині Страсбург, та прохолодний вітерець навряд чи надихають депутатів ПАРЄ, що з’їхалися на останню в цьому політичному сезоні сесію, на активну роботу. Проте українським парламентаріям доведеться особливо серйозно попрацювати. Адже слово «Україна» звучатиме з трибуни нинішньої сесії ПАРЄ не раз, а контекст, у якому воно згадуватиметься, не надто втішний.

«Незручні» теми

Сьогодні доповідачка з Естонії Майліс Репс представляє на розгляд колег резолюцію «Корупція як загроза верховенству права». До речі, РЄ не має власного визначення поняття «корупція», тому Майліс Репс користувалася визначенням організації «Transparency International», згідно з яким корупція — це зловживання наданою владою з особистою метою. Відповідно до таблиці Ради Європи, де виведено індекс сприйняття корупції серед громадян у державах-членах РЄ, Україна посідає останнє (!) місце, після Азербайджану та Росії. Автор резолюції визнає, що явище корупції існує скрізь. Навіть у Данії, яка за всіма можливими рейтингами посідає перше місце як країна, де корупції майже немає. Проте у тексті резолюції наведено приклади корумпованості лише в кількох країнах (Україна, Росія, Азербайджан, Болгарія, Франція). Основною зброєю проти корупції доповідачка вважає прозорість. «Що більше інформації доходитиме до громадськості, то ефективніше неурядові організації та мас-медіа зможуть викривати корупцію, сприяючи її викоріненню», — йдеться в доповіді.

Завтра учасники сесії заслухають доповідь норвезького депутата Хекона Хоуглі про факти дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації у країнах-членах РЄ. В тексті доповідач зазначає, що факти такої дискримінації в Україні є. І хоча, на його думку, явище гомофобії існує в усіх країнах Європи, проте деякі з них на офіційному рівні не хочуть долати її прояви. До них доповідач відніс Україну, Росію, Литву, Молдову. Окремо в тексті доповіді згадуються закони, які були ініційовані в цих державах, про заборону так званої пропаганди гомосексуалізму. На думку Хекона Хоуглі, тексти цих законопроектів відверто суперечать Європейській конвенції з прав людини, зокрема одній з її головних статей про свободу висловлювань.  Проте у висновках доповідач наголошує, що всі країни-члени РЄ поділяють спільну спадщину упереджень щодо людей нетрадиційної сексуальної орієнтації, і  різниця в рівні захисту їхніх прав, яка наразі спостерігається, є насправді різницею в історичному поступі цих країн.

Документ без особистостей?

У п’ятницю на голосування буде винесено найсуперечливішу з резолюцій нинішньої сесії ПАРЄ під назвою «Розмежування кримінальної та історичної відповідальності», автором якої є член Комітету з правових питань та прав людини, голландський депутат Пітер Омціг. У вступі до резолюції автор наголошує, що різниця між ухваленням політичних рішень та кримінальними діями має грунтуватися на національному конституційному та кримінальному праві, яке, у свою чергу, повинно відповідати принципам, встановленим Венеціанською комісією. У тексті доповіді йдеться про те, що кримінальні справи проти Юлії Тимошенко та Юрія Луценка стали прикладом того, як «кримінальну судову систему України було використано для переслідування політичних опонентів». У висновках Пітер Омціг закликає ПАРЄ визнати, що Юлія Тимошенко є політичним в’язнем, а проти Юрія Луценка було застосовано вибіркове правосуддя. Щоправда, джерела «УК» повідомили, що у членів правового комітету виникло чимало зауважень до тексту резолюції Пітера Омціга з юридичної точки зору.  Ймовірно, резолюцію буде ухвалено у значно скороченій редакції, з якої буде знято більшість пунктів щодо України. Колеги голландського депутата вважають так: оскільки резолюція не присвячена конкретно Україні, її зміст повинен мати більш узагальнений характер.