Марі-Бернар ВІЖ’Є,
колишній президент Федерації обмінів Франція —Україна
для «Урядового кур’єра»
Хочу звернутися до моїх українських друзів. Роки, проведені поруч із вами, не забуто. Роки співпраці з українськими університетами та фермерами багато мене навчили.
Кілька років тому у Франції про Україну знало небагато людей. Тепер французи знають Україну набагато краще. Французькі засоби масової інформації мало висвітлювали помаранчеву революцію, а нині вони подають інформацію про вашу країну всебічно, відкрито і не стереотипно, з роздумами і аналізом. Я приємно вражений.
Також бачу неточну інформацію, яку подають наші російські друзі. Українська революція останніх місяців — не фашистська. А нова влада незабаром ствердиться.
У Франції стежать за новинами з України з великою увагою. Розгортання сил російської армії ставить перед нами багато запитань. Чи ми напередодні війни? Чого хоче Путін? Приєднання Криму до Росії організовано із застосуванням сили, а не шляхом діалогу. В Криму пропаганду ведуть тільки в одному напрямі. Мене обурює ця одностороння методика. Влада ЗМІ дуже важлива.
Коли я був студентом (травень 1968-го), дізнався, як французькі наклепницькі ЗМІ, подаючи неповні факти, впливали на французький народ. Засоби масової інформації повинні бути плюралістичними.
Чи стане завтра Україна колонією Росії? Продовжую вірити в розв’язання проблеми шляхом діалогу та демократичного обговорення. З цієї точки зору майбутні вибори в Україні 25 травня мають привести до відповідного рішення. Україна не зможе обійтися ані без Росії (30% товарів з України ідуть в Росію), ані без Європи.
Отже, треба, щоб весь світ домовився для блага українського народу.
Політичне життя не повинно бути справою тих, хто прагне лише набити свої кишені грішми решти людей. Демократія — це чесність і прозорість. Інтереси народу мають бути на першому місці. Це нелегко і непросто. Додам, що демократію можна побудувати лише тоді, коли є вільна опозиція, вільні громадські організації, вільні профспілки.
Шлях до демократії обов’язково лежить через свободу слова, свободу об’єднань і неухильне дотримання прав людини. Франція, яка є країною прав людини, повинна стати прикладом. Цей приклад не завжди бездоганний, але ми йдемо вперед.
Не вірте, що демократія встановилася у Франції одразу й на багато років. Потрібно, щоб громадяни завжди були у бойовій готовності — так, як українські громадяни протягом минулих трьох місяців. Для мене це чудово і не має нічого спільного з диктатурою, оголошеною російськими ЗМІ. Від щирого серця сподіваюся, що Україна стане великою демократією з демократичною владою і опозицією.
Ваша молодь має бути чесною і не погоджуватися з порушенням прав, незаконно заробленими грошима, будь-якими угодами із совістю та корупцією, про які я знаю. Ніщо не може цього виправдати. Від цього залежить ваше майбутнє. Французька та європейська влада добре це зрозуміла. Міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус недавно сказав, що Україну повинні визнати і Росія, і Європа.
Було багато помилок з нашого боку. Я завжди говорив, що за переконаннями — європеєць, але не проти Росії. Хіба російська еліта не відправляє свою молодь вчитися на Захід, хіба не приїжджає на канікули на наш Лазурний берег, не зберігає кошти на західних банківських рахунках, не купує виноградників, наприклад, у коньячному регіоні?
Реальність не завжди відповідає тому, що стверджують у ЗМІ. Збережімо наш критичний розум! Збережімо наші загальні цінності! Ведімо діалог.
Прийміть мою підтримку в цей важкий час.
Станьте вільними! Шлях ще довгий і тернистий. Бажаю мужності й віри в Надію!