ТРИБУНА
До кінця року ПАРЄ не планує виносити на загальний розгляд доповідей щодо ситуації в Україні
В офіційній програмі весняної сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка відкрилася вчора в Страсбурзі, українського питання немає. Хоч інтрига зберігатиметься до кінця тижня. Адже офіційно ніхто не має права оприлюднити заздалегідь, які доповіді та питання розглядатимуть на засіданнях комітетів ПАРЄ чи політичних груп, котрі проходитимуть у ці дні. Як сказав колись один досвідчений дипломат, хід дискусії у ПАРЄ передбачити складно, оскільки її «гарячі» теми народжуються внаслідок політичних ігор за лаштунками сесійного залу.
Політична термінологія
Українською інтригою нинішньої сесії може стати доповідь Петера Омтзіхта (Європейська народна партія), яку він, імовірно, представить сьогодні на засіданні Моніторингового комітету ПАРЄ, на тему «Розмежування кримінальної та політичної відповідальності». Після свого візиту до Києва наприкінці лютого і зустрічей з Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком Петер Омтзіхт заявив, що збирається звернутися до Асамблеї й закликати її визначити статус українських ув’язнених екс-урядовців як політичних в’язнів. Оскільки, на його переконання, історія й перебіг їхніх справ повністю збігається з ознаками терміна «політичний в’язень», які ПАРЄ офіційно прийняла під час осінньої сесії торік. І хоч Юрія Луценка нещодавно було помилувано, доповідь Петера Омтзіхта може бути дуже жорсткою.
Минулого тижня у Києві побували і доповідачки Моніторингового комітету ПАРЄ Майліс Репс та Марієтта Пурбе-Лундін. Проте, як зазначив у розмові з кореспондентом «УК» генеральний секретар ПАРЄ Войцех Савіцький, це був звичайний робочий візит з вивчення фактів для підготовки чергової доповіді, й про нього доповідачки звітуватимуть лише перед членами свого комітету. «До кінця року ПАРЄ не порушуватиме питання України під час сесійних засідань, — запевнив високопосадовець. А потім, усміхнувшись, додав: — Якщо, звичайно, Україна сама не дасть нам для цього приводу».
Страсбургу цими днями і справді не до України. Адже на сесію запрошено керівників чотирьох держав. Учора із звернення до ПАРЄ виступив президент ФРН Йоахим Гаук, сьогодні тут очікують нового прем’єр-міністра Грузії Бідзину Іванішвілі, завтра — главу румунського уряду Віктора Понта, а в четвер до депутатів ПАРЄ звернеться прем’єр Андорри Антоні Марті (ця країна завершує своє головування у Комітеті Міністрів РЄ). Цього дня звіт за 2012 рік представить Верховний комісар з питань захисту прав людини Нільс Мужніекс. Серед тем дебатів, винесених на весняну сесію ПАРЄ, — пост-моніторинговий діалог із Туреччиною, насилля проти релігійних спільнот, ризики нанотехнологій та інші.
Труднощі перекладу?
Переглядаючи проекти звітів, які буде винесено на розгляд сесії, я зупинилася на одному з них: «Управління змішаною міграцією та проблема надання притулку поза східними кордонами Європейського Союзу». Проект резолюції підготував італійський депутат від політичної групи «Альянс лібералів та демократів Європи» Андреа Рігоні. У вступі до проекту йдеться про те, що Балканські країни, Україна та Росія останнім часом зіштовхнулися з посиленим потоком біженців і шукачів політичного притулку. «Чи ці країни здатні керувати цим потоком?» — риторично запитує автор. Далі йдеться про те, що після вивчення юридичних схем, за якими у цих країнах влада розв’язує проблему біженців і мігрантів, автор дійшов висновку, що «ці держави недостатньо підготовлені до того, щоб діяти як східні вартові пси Європейського Союзу проти нелегальної міграції». Чи усвідомлював італійський політик, що епітет «східні вартові пси» і роль «фільтраційного кордону» навряд чи припаде до смаку і Балканам, й Україні, й Росії? Чи англійське слово «watchdog» має й інші варіанти перекладу? «Поспілкуйся із синьйором Рігоні сама, — порадила мені італійська колега. — Він дуже добре знає східноєвропейський регіон і Україну зокрема, часто там бував, гадаю, він усе тобі пояснить». Що ж, спробую це зробити.
До речі, на нинішню сесію Департамент комунікації Ради Європи не розіслав запрошень приїхати до Страсбурга жодному журналістові. Кажуть, що це прямі наслідки фінансової кризи та політики заощаджень, яку нині активно впроваджують у всіх європейських структурах. За іншою кулуарною інформацією, у РЄ вирішили, що четверо VIP-гостей, яких запрошено до участі у сесії ПАРЄ, привезуть із собою достатньо журналістського супроводу, щоб про події весняного засідання дізналися в Європі. Схоже, цей розрахунок виявився правильним. Бо хоч учора трибуни преси у сесійному залі стояли майже порожніми, у прес-барі Ради Європи всі столики були зайняті.