За роки незалежності в Україні було ухвалено низку правових актів в енергетичній сфері. Проте жодним із цих документів не визначено, який саме орган державної влади відповідає за розроблення та реалізацію державної політики в питаннях зовнішньоекономічного забезпечення енергетичної безпеки, спрямовує, координує та контролює діяльність установ та організацій, що працюють у цій сфері. Саме це питання стало лейтмотивом круглого столу «Зовнішньоекономічні аспекти забезпечення енергетичної безпеки України», який нещодавно пройшов у Києві.
Немає представників влади
Так, за словами заступника директора Інституту стратегічних досліджень НАНУ Олександра Литвиненка, Україна не використовує можливостей, які надає їй членство у Договорі про заснування Енергетичного співтовариства, що стосується солідарних дій та недопущення конкуренції на ринках країн-членів, які приєдналися до нього. «Також недостатньо наша країна в цій сфері працює у таких регіональних організаціях, як СНД, ОЧЕС (Організація чорноморського економічного співробітництва), ГУАМ, що їх можна використовувати як платформу для розв’язання спільних проблем. Приміром, забезпечення доступу до транзитних трубопроводів РФ, формування енерготранспортних коридорів, дій під час кризових ситуацій тощо», — зазначив він.
Ще категоричнішою з цього приводу була директор консалтингової компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг» Світлана Голікова. Вона заявила, що в багатьох енергетичних структурах, членом яких є наша держава, немає українських постійних представників. «А вони могли б сприяти Україні в дуже багатьох технічних рішеннях у сфері енергетики. Ще зазначу, що в країні, зокрема в державних установах, за моїми підрахунками, налічується близько 500 людей, які займаються енергетичною статистикою. Проте ми ще й досі не виробили методики звітності, тому маємо різні дані, що, звісно, шкодить загальній справі», — наголосила вона.
Усі учасники форуму підкреслювали необхідність більш чіткого бачення стратегії розвитку енергетики країни в найближчій та віддаленій перспективі.
Два шляхи
Саме про останні переконливо розповів виконавчий директор центру «Стратегія-21» Андрій Чубик. За його словами, він проаналізував інформацію, яка певний час з’являлася у ЗМІ, і дійшов висновку, що експерти окреслюють фактично три шляхи розвитку енергетики України: європейський, власний та російський.
«Власний шлях я вирішив відкинути одразу, адже наша країна — це не Азербайджан, який має нафту та газ. Тому залишилося два. Вважаю, що європейський шлях розвитку енергетики країни вбачає підходи рівності та взаємоповаги до всіх учасників ринку. Більше того, завдяки йому ми зможемо видобувати власні вуглеводні», — додав він.
Що стосується російського шляху, то Андрій Чубик вважає, що Росія в цьому сенсі прагне отримати локальний контроль над українським енергетичним сектором. Як вважає аналітик, так згортатимуться програми власного видобутку газу та нафти на шельфі морів, а російські компанії намагатимуться мати частки акцій в українських.
А незалежний експерт, колишній посол з особливих доручень та питань енергетичної безпеки МЗС України Вячеслав Княжицький вважає, що нам варто збагнути: енергоринок працює не на компанії, не на когось особисто, а на споживача. «Це вже давно зрозуміли в Європі. І там немає таких монополістів, як російський Газпром, що фактично диктує політику, не замислюючись про кінцевого споживача», — зазначив він.
Вислухавши виступи та спираючись на висновки експертів, «робоча» група «круглого столу» сформулювала принципи підвищення ефективності зовнішньополітичного забезпечення енергетичної безпеки України. Зокрема необхідність перегляду чинних законодавчих актів, які регулюють питання енергетичної безпеки, а також чітко визначити орган, який міг би реалізовувати державну зовнішньополітичну енергетичну безпеку нашої держави.
Ми в Google+