Голова правління Корпорації
«Українсько-польський центр
академічних обмінів»
Олексій МОСКАЛЕНКО

Закінчується навчальний рік, і випускники шкіл, які хочуть вступити до вишів, нині стоять перед вибором. Одних приваблює престижність вишу, інші йдуть, куди пощастить вступити. А певна частина хоче навчатися в Європі. Завдяки спеціальній освітній програмі, ініційованій Корпорацією «Українсько-польський центр академічних обмінів» за підтримки Державної служби молоді та спорту України, торік низка польських вишів прийняла на навчання студентів з України. Притому отримані ними дипломи визнаватимуть не лише в державах Євросоюзу, а й в Україні. Це вперше, досі такого не було. Бо у нас ще потрібно пройти нострифікацію (визнання) Україною іноземного диплома. А це, як кажуть, дуже «довга пісня». Про те, як подолати цю проблему, розмовляємо з головою правління Корпорації «Українсько-польський центр академічних обмінів» Олексієм Москаленком.

Наші стандарти відрізняються

— Олексію Сергійовичу, що це за програма визнання дипломів?

— Університети європейських країн, будучи членами Болонського процесу, мають приблизно одні й ті ж самі освітні стандарти, уніфіковані навчальні плани за напрямами і спеціальностями. Це, зокрема, сприяє мобільності студентів. Тому польський студент, наприклад, може один семестр навчатися в Польщі, другий — у Франції чи Німеччині... Оскільки стандарти однакові, це йому зараховується в індивідуальний навчальний план (по-нашому — в залікову книжку) вдома, у Польщі. А диплом польського університету легітимний у будь-якій країні Євросоюзу.

Попри те, що Україна у 2005 році також приєдналася до Болонської декларації, наші галузеві стандарти досі не до кінця сформовані й відрізняються від європейських за змістовим наповненням нормативної частини, кількістю дисциплін за вибором тощо. Тож для визнання європейського диплома в Україні потрібно або пройти відповідні курси в одному з вишів України, або спробувати скласти іспит. А процедура нострифікації у нас досить складна і розтягнута в часі. Звичайно, зарубіжні фірми, які працюють у нас, візьмуть такого випускника з радістю. А ось на держслужбу без нострифікації диплома — зась. Є й інші обмеження. І це серйозно зменшує шанси такого випускника в Україні. По суті, це стимул до еміграції за професійною ознакою.

Ми ж хочемо, щоб наші студенти, отримавши якісну європейську освіту, застосовували свої знання вдома. Адже Україні потрібні кваліфіковані фахівці з європейськими дипломами. Наша корпорація вийшла із пропозицією до низки університетів Польщі включити до своїх навчальних планів дисципліни, які є нормативними згідно з українськими стандартами, затвердженими нашим Міносвіти, і знайшла позитивний відгук та реальну підтримку цієї ідеї. Тепер диплом випускника такого університету цілком відповідатиме українським освітнім стандартам і його нострифікація буде лише простою формальністю.

— Як виникла така ідея?

— Це сталося під час обговорення питань, пов’язаних з Євро-2012. Торік Равіль Сафіуллін, ставши міністром у справах сім’ї, молоді та спорту, ініціював питання підготовки — причому без значних фінансових затрат — компетентних і кваліфікованих волонтерів до чемпіонату. Безумовно, дуже добре підходить на роль волонтера людина, яка навчалася в Європі, багато спілкувалася з іноземцями. Ми розробили спеціальну програму і запропонували співпрацю за нею польським колегам, адже й Польща приймає у себе Євро-2012. Ішлося, щоправда, не лише про підготовку волонтерів, а й про якісну освіту для нашої молоді.

Торік ми направили студентів у три польські університети, які погодилися працювати за відкоригованими «під нас» навчальними планами. Це Опольський державний університет, Опольський університет менеджменту і адміністрації й Вища банківська школа Польщі. Була копітка робота щодо узгодження змісту освіти з українськими стандартами, але вони пішли на те, щоб у двох-трьох спеціальностях доповнити свої навчальні плани українськими нормативними дисциплінами. На ці спеціальності ми й рекомендуємо вступати.

Для кращих — безкоштовні місця

— Скільки ж коштує навчання в польських вишах для наших студентів?

— За польським законодавством, іноземні студенти платять щонайменше 2200 євро за рік навчання. Але нам вдалося домовитися про зручнішу цінову політику для наших студентів. Тут «виручило» те, що за польським законодавством університети мають повноваження самостійно для того чи іншого студента змінювати умови. Тож зараз наша молодь замість 2200-2300 євро платить 1000-1300 євро на рік. Час навчання — 3 роки за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра і 2 роки в магістратурі.

— Чи передбачаються за цією програмою певні пільги для українських студентів, які не в змозі платити, — наприклад дітей-сиріт?

— Вдалося домовитись про певні пільги. Так, у цьому році Шльонський економічний державний університет (в Катовіце) надає 20 безплатних місць для кращих студентів з України й навіть оплачує їм проживання. Також 26 безкоштовних місць надає державний політехнічний університет в Лодзі. Крім того, українці, які мають карту поляка, за умови хорошої успішності, теж можуть навчатися безплатно. Зарахування українських юнаків і дівчат до польських університетів проходить на конкурсній основі.

— А хто визначає кращих?

— Наша корпорація — офіційний представник польських університетів в Україні. Ми проводимо конкурс, готуємо контингент... Відбір, крім іншого, включає і знання польської мови або ж можливість пройти інтенсивний курс її вивчення. Англійська теж потрібна, бо в Польщі чимало дисциплін викладають англійською. Але це не є великою проблемою — багато наших студентів цю мову знають непогано.

Українські студенти збільшують рейтинг

— Торік три університети Польщі приймали наших студентів, зараз ця кількість збільшилася. З чим пов’язана їхня зацікавленість у нашій молоді?

— У Європі, і в Польщі зокрема, існує серйозний рейтинг вишів, в якому важливим критерієм є й кількість іноземних студентів. До речі, у Польщі сьогодні навчається майже 2,5 тис. українців, а поляків в Україні — близько 300. Їхні студенти їдуть у країни ЄС — Німеччину, Францію. Тож польські вищі навчальні заклади зацікавлені в іноземних студентах, з України в тому числі.

Це дуже рейтингова освіта, тим більше, що польські університети отримують чимало грантів й іншої допомоги від Євросоюзу. Практично 75% бюджетів університетів — на будівництво, ремонти, лабораторії, на наукові програми — фінансує Європарламент. Я вже не кажу про гранти, які отримують конкретні студенти.

—  Наші студенти теж можуть виборювати гранти?

— А вони й виборюють. Українці — студенти польських університетів —користуються практично тими ж правами, що й поляки. Зокрема, й щодо отримання грантів. Наприклад, у них є дуже престижна наукова стипендія, на яку може подавати роботи українська молодь. А ось одна наша студентка через півроку навчання виграла безплатне стажування в Брюсселі, в Європарламенті. Таких прикладів багато. А позаяк кожен студент в Європі навчається за індивідуальним планом, то підбір дисциплін, які він студіює, робить його унікальним спеціалістом.

—  Наскільки я знаю, 17 березня корпорація підписала угоду з Федерацією роботодавців України про працевлаштування таких випускників. Про що конкретно в ній ідеться?

— У федерації роботодавців України, яку очолює Дмитро Олійник, чимало міжнародних проектів, контрактів, і вони можуть надати випускникам хорошу роботу. А «Декларація про співробітництво» і «Угода про співпрацю у сфері стажування для українських студентів і в сфері працевлаштування громадян України — випускників навчальних закладів» були підписані завдяки ініціативі голови Державної служби молоді та спорту України Равіля Сафіулліна. Тут ідеться про те, що в кожному університеті є стажування (практика) як обов’язковий навчальний компонент. Ми домовилися, щоб цю практику студенти проходили на базі українських підприємств. Таким чином відбувається ближче знайомство підприємства і його майбутнього працівника, робота обирає фахівця і навпаки. До того ж, якщо керівник зацікавлений у молодому спеціалістові, він може навіть оплатити закінчення його навчання в Польщі. Отже створюються умови, щоб молоді з європейською освітою було вигідно повертатися в Україну.

Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олексій МОСКАЛЕНКО. Народився 1974 року в Києві. У 1997 році закінчив Київський державний педагогічний університет імені М. Драгоманова за спеціальністю «історія». Кандидат історичних наук. З 1992 року його трудова діяльність пов’язана з вищою школою, де займає з 1995 року керівні посади у вищих навчальних закладах України. З травня 2010 року очолює Корпорацію «Українсько-польський центр академічних обмінів», створену за ініціативи Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.