Трамвай зупинився посеред вулиці, не доїхавши кількадесятків метрів до зупинки. Із кабіни водія вийшла жінка й голосом, який не передбачав заперечень, виголосила: «Повітряна тривога! Усім покинути салон!»

Довелося вийти на вулицю й крокувати ще три зупинки, раз по раз поглядаючи в небо. Добре, що мав пів години до зустрічі з директором із корпоративних комунікацій компанії «Фармак» Євгенією Піддубною, а то запізнився б.

Із зарплати — на солдата

Із повітряної тривоги, до речі, і розпочалася наша розмова в офісі компанії. Пані Євгенія зауважила, що в першій половині дня підприємство з цієї причини вже не працювало одну годину 32 хвилини. Працівники провели цей час в у бомбосховищі, яке, до слова, за оцінками фахівців ДСНС, вважається одним із найкращих у місті.

«Попри високий рівень автоматизації підприємства, під час повітряних тривог нам доводиться призупиняти всі виробничі процеси. Але виконувати плани нам допомагають гнучкі графіки роботи, перерозподіл ресурсів цехів та їх зосередження на найбільш критичних  процесах, впровадження ощадливого виробництва LEAN та постійні ідеї з поліпшення. Завдяки розумним рішенням надолужуємо такі розриви. Усе це не лише дало змогу повністю відновити виробництво, забезпечило виконання встановлених планів на рівні не менш ніж 95%, а й упевнено йти в напрямі підвищення  продуктивності праці. За сім місяців роботи 2022 року ми вийшли на рівень 99% аналогічного періоду 2021-го.

Окрім того,  наша компанія підготувалася до війни ґрунтовно.  Завдяки заздалегідь розробленому плану безперервності бізнесу ми створили необхідні запаси сировини та палива, продумали альтернативні логістичні шляхи, подбали про безпеку людей та активів тощо. Та хоч би добре  готувалися, на початку повномасштабних бойових дій, зізнаюся, в нас, як і в усіх, був певний шок. Це не означає, що ми діяли хаотично, навпаки, дуже зібрано, як команда. Але через ракетні обстріли Києва з міркувань безпеки змушені були 24 лютого призупинити та законсервувати виробництво.

Проте відновили роботу вже на початку березня. Адже в колективі добре розуміли, що стояти нам не можна — цивільне населення та армія потребували наших ліків. Тож працювали попри ризики та страх, днюючи й ночуючи на заводі. Наше сховище, коли місто завмирало на кілька діб через оголошену комендантську годину, ставало для багатьох співробітників другою домівкою».

Завдяки системності бізнесу «Фармак» вистояв, навіть коли росіяни знищили склад готової продукції  та первинного пакування. І хоч це була величезна втрата для підприємства, логісти та закупівельники компанії змогли знайти альтернативні джерела постачання всього необхідного за рахунок чітко налагодженої роботи.

«Фармак» повністю екіпірував на фронт 60 своїх працівників.  

Ліки для фронту та населення

Із 24 лютого «Фармак» та Благодійний фонд родини Жебрівських (правонаступник БФ «Фармак») безплатно постачає ліки ЗСУ, шпиталям, цивільним лікарням за їхніми запитами. До речі, у найважчі перші три місяці повномасштабної війни підприємство налагодило гуманітарну доставку ліків від своїх партнерів з-за кордону. Керуючись потребами та запитами Міністерства охорони здоров’я України, компанія перевозила медичні препарати з Європи на склади Центру громадського здоров’я МОЗ. Так було отримано допомоги від партнерів на суму 1,8 мільйона євро. 

Нині «Фармак» прагне повернутися до виробництва всього асортименту ліків (понад 400 найменувань), який був до повномасштабної війни. І компанії це вдається.

Розвиток української фармації та підтримка держави

Український ринок лікарських засобів на 95% складається з генеричних препаратів — аналогів інноваційних лікарських засобів всесвітньо відомих фармацевтичних компаній, на які закінчилася чинність патентної охорони. Вона триває 20 років і дає змогу розробникам повернути затрати, інвестовані в розроблення та дослідження препарату, масштабні і в плані фінансових коштів, і людських ресурсів. Після цього дозвіл випускати аналогічні ліки надають іншим компаніям, які здатні відтворити оригінальні технології.

«Наші генеричні розробки потребують неабияких інвестицій, — продовжує Євгенія Піддубна, — щоб продукція не поступалася за якістю іноземним оригінальним препаратам чи їхнім аналогам. Процес цей дуже складний, бо якщо знаєте, із чого складається та чи інша пігулка, це ще не означає, що ви її зможете відтворити самостійно з таким самим лікувальним ефектом, як в оригіналу». 

За даними Proxima Research, частка продукції компанії у грошовому вираженні, за підсумками 2021 року, на вітчизняному фармринку становить 5,7%. Тож «Фармак» займає в рейтингу з майже 120 представників фармбізнесу в Україні перше місце. Компанія спроможна самостійно відтворювати та випускати складнокомпонентні ліки за технологіями оригінальних іноземних виробників. Але коли йдеться про освоєння новітніх технологій, зокрема біотехнологій, через трансфер від світових флагманів галузі, важко обійтися без державних стимулів.

Потрібні гарантії державного замовлення таких препаратів, наприклад вакцин, а також встановлення певних податкових пільг: на інвестиції у розроблення й дослідження нових ліків, зниження податку на прибуток від продажу лікарських засобів, отриманих від співпраці з іноземними компаніями. Ці інструменти стимулюватимуть надходження в Україну інноваційних технологій.

Пріоритетна галузь

Дещо в цьому плані вже роблять: завдяки Міністерству охорони здоров’я цього року фармацевтичну галузь було додано до переліку пріоритетних в економіці. Це дасть змогу залучити державну інвестиційну підтримку виробництв, збільшити кількість робочих місць, гарантувати безперебійне виробництво ліків і найголовніше — забезпечити українцям доступ до високоякісних ліків.

Нині фармацевтична галузь  стала однією з найпродуктивніших з розрахунку ВВП на одного працівника. 2019 року український фармацевт  випускав продукції на 1 мільйон 356 тисяч гривень (для порівняння: металург — на 442 тисячі гривень). Один працівник фармгалузі створював у суміжних 16 робочих місць додатково (у харчовій промисловості — від 6 до 10).

Фармацевти стабільно інвестують у свою діяльність. Навіть у кризові роки їхні фінансові надходження зросли на 37% (легка промисловість 2020 року порівняно з 2010-м змінусувала на 22%, харчова — на 21%, а машинобудування — на 57%).

Зі згаданих майже 120 фармкомпаній, представлених в Україні, 47 проводять інвестиційно активну політику: вони постійно вкладають кошти у виробництво, тож кількість працівників на фармацевтичних підприємствах зросла з 2015 року до 2022-го з 20 до 24 тисяч осіб.

Інвестиції в наші фармкомпанії можуть ще й значно знизити їхню залежність від індійських та китайських виробників активних фармінгредієнтів Україна, зокрема Черкаська і Сумська області, в яких традиційно розвинена хімічна промисловість, може створити спільні підприємства, зокрема з іноземцями, для виробництва активних фармінгредієнтів. Китайців, звичайно, ми не посунемо на глобальному ринку, але могли б згодом забезпечити свої потреби та частково потреби ринку ЄС.

«Після перемоги ми як галузь могли б заявити про себе на повен голос, — продовжує мою думку Євгенія Піддубна. — Бачимо, що Україна стає дедалі популярнішою та шанованішою у світі. Адже вона гідно дає відсіч російському агресорові й у певному сенсі рятує від завойовницьких апетитів кацапів країни цивілізованої Європи. А раніше на світовій мапі вона не дуже виокремлювалася, як і наші фармацевтичні компанії.

Нині ж картина може змінитися на нашу користь. «Фармак» міг би за контрактом випускати ліки світових фармкомпаній  та забезпечувати ними країни Середнього Сходу та Північної Африки, витіснивши з цього ринку росію. До речі, у Стратегії охорони здоров’я України до 2030 року українській фармацевтиці відведено цікаву й відповідальну роль.  Разом з іншим фармбізнесом, різногалузевими асоціаціями, експертами, міжнародними консультантами ми розробили презентацію, яка показує партнерам у Європі, на що ми здатні. Маючи дуже вигідне географічне положення, Україна може стати фармацевтичним хабом для будь-якої європейської чи американської компанії».

Власні розробки

Що це дасть Україні? Із сотні розробок лише одна-дві доживають до другої стадії клінічних досліджень. «Фармак» у своєму портфелі має дві оригінальні розробки: антраль та амізон. Решта найменувань лікарських засобів його  виробництва — генеричний продукт різних терапевтичних напрямів. Фармаківський інсулін, наприклад, успішно конкурує на фармацевтичному ринку з інсуліном європейських виробників, найпрогресивніших нині у світі. Адже їхні ліки, хоч і справді хороші, дуже дорогі. За словами Євгенії Піддубної, технологію виробництва інсуліну «Фармак» отримав від провідного американського виробника Eli Lilly. 

«Ми й надалі випускатимемо високоякісний інсулін. Проте переконані, що здатні на більше, а не лише працювати за технологіями, якими з нами діляться інші компанії. Наприклад, раніше підприємство закуповувало діючу речовину інтерферон за кордоном. Тепер її розробили самостійно».  

Ось така в мене вийшла розповідь про нинішній  «Фармак». Міг би на цьому обмежитися трьома крапками, але наостанок мушу згадати про велику благодійну діяльність компанії. «Фармак» 2011 року створив Благодійний фонд родини Жебрівських, який надає кошти на охорону здоров’я, освіту,  збереження культурної спадщини країни тощо.

Перший напрям — це системна допомога лікарням, лікарям за спеціальними програмами, хронічним хворим, конкретним людям за їхніми зверненнями. Освіта — це турбота про школи, профільні виші (стипендії, нове обладнання, меблі). Нині, наприклад, фонд облаштовує сховища у трьох школах Києва та Житомирщини. 

Щодо культурної спадщини, то це допомога в  будівництві музею Голодомору, відновлення парків, будівництво церкви на Житомирщині,  ремонт  Національно  художнього музею України. 

Однак ключове нині — допомога захисникам України. Із початку війни фонд надав 30 мільйонів гривень на закупівлю квадрокоптерів, безпілотних літальних апаратів, автомобілів, військової амуніції та іншого спорядження для оборони нашої країни. За словами Євгенії Піддубної, ця допомога не скінчиться, доки агресор залишатиметься на нашій землі.

Може, щось забув ще сказати, то доповнять читачі «Урядового кур’єра».