"Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову". Ці слова геніальної української поетеси Ліни Костенко 9 листопада часто згадували на наших теренах. У день пам’яті преподобного Нестора Літописця і встановлений указом президента День української писемності та мови знову було сказано багато різних слів. Були серед них і Слова. А головне — дії.
Зокрема Музей книги і друкарства України та Міністерство культури провели вже традиційну VІІ щорічну науково-практичну конференцію «Українська писемність та мова в манускриптах і друкарстві».
Упродовж дня в музеї, розташованому на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, найкращі науковці —працівники Музею книги і друкарства України, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Національного музею історії України, Музею історії міста Києва, Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Інституту економіки і прогнозування НАН України, Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та чиновники від культури обговорювали питання «мови та книги» широко й глибоко. Ішлося й про проект нової української абетки, виготовлення рукописних книжок у Києво-Печерському монастирі наприкінці 60-х — на початку 70-х років ХІ століття, перекладацьку та редакторську діяльність києво-печерських книжників ХІ—ХІІІ ст., лаврські книги у політико-правовій історії Гетьманату середини XVIII ст., про друкарню Віленського братства Єв’є, проблеми лінгвоциду української мови в Канаді, видання творів Івана Франка у фондовій колекції Музею книги і друкарства України, про книгодрукування як основу економічної діяльності церковних братств в Україні у XVII ст. та багато іншого.
Утім, специфічне середовище мовників та книжників і так розуміє важливість вивищення української мови, популяризації досягнень наших предків у цивілізаційному розвитку людства. Нині проблема в пробудженні свідомості простих українців, просвіті та зменшенні впливу манкуртів і покручів.
Напевне, і з цією метою під час святкування у музеї, в історичній будівлі якого понад триста років діяла монастирська друкарня, зорганізували майстер-класи для усіх охочих, де можна було навчитися каліграфії, опанувати мистецтво книжкової графіки, виготовити папір чи оздобити обкладинку, використовуючи техніку мармурування у наших імпровізованих майстернях. А шукачі пригод і таємничих скарбів, любителі найскладніших загадок змогли взяти участь у тематичних квестах та іграх.
Красномовно, що з програмки святкування Дня української писемності та мови преподобний Нестор Літописець стримано чорно-біло закликав: «Я на тебе чекаю!». Наголос у цьому реченні кожен може поставити сам. Адже і нам ще багато треба прочитати-зробити, і доброму імені самого літописця ще належить боротися за своє очищення від доважків московської брехні, вписаних імперською рукою у його найвідоміший твір.
Оксана ГОЛОВКО,
Юрій САПОЖНІКОВ
(фото), «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+