ПОЛІТИЧНІ ДЕБАТИ
У Харкові дискутували про майбутнє України
Європейські політичні дебати «Україна — ЄС: посткризові тренди європейської інтеграції», організовані Фондом підтримки демократичних ініціатив Євгена Кушнарьова, Інститутом глобальних стратегій та Міжнародним фондом «Європейський розвиток», прикували увагу української громадськості.
Протягом восьми годин учасники дебатів напружено працювали над осмисленням сучасних процесів, що відбуваються в Європі та Україні. В ході панельної дискусії «Революція інтеграції. Європейська криза та ре-дизайн Європи: до Євросоюзу ХХІ століття» її модератор Валерій Чалий, екс-заступник міністра закордонних справ України періоду 2009-2010 років, запропонував учасникам заходу обговорити політико-філософський аспект ідеї єдиної Європи, зокрема у контексті світової кризи і формування нового дизайну світу, визначити її сучасний стан: захід, застій, чи… шанс на оновлення. Він також відзначив, що, за даними останнього соціологічного дослідження «Відносини Україна — ЄС в оцінках експертів і громадян», суттєво змінилися настрої людей — збільшилась кількість українців, які прагнуть вступу України саме до ЄС, а не до Митного союзу із Росією та Казахстаном.
Ділячись думками щодо проблеми кризи інтеграційної парадигми і змін у сучасній геометрії ЄС (федерація, конфедерація, монетарний чи фінансовий союз), керівник департаменту політичного планування міноборони Франції Карина Стачетті, директор українського Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, науковець Інституту світової економіки та міжнародних відносин Російської академії наук, виконавчий директор Фонду перспективних досліджень та ініціатив Ірина Кобринська, радник Президента України Дмитро Видрін наріжним каменем дискусії у цій царині обрали позицію України.
— Україна — географічний центр Європейського континенту. Вона важлива для Європи не тільки як транзитна країна. Тож перед нами постає питання, як облаштувати цей простір? На якій платформі? І нам вбачається, що угоди про асоціацію з ЄС не достатньо, — завважила Карина Стачетті. — Втім, зрозуміло, що без належного розвитку демократії в Україні, без об’єднання на засадах загальноєвропейських демократичних цінностей не буде й самого Європейського Союзу.
Відомі політологи обговорили проблему входження України в Європу. Фото Сергія СОЛОНСЬКОГО
— Питання подальшого розвитку Європи залишається на порядку денному, — зазначив Дмитро Видрін. – Вочевидь, ЄС має рухатись у бік федеративної реінтеграції. Україна ж має стати промисловою майстернею Європи через власну реіндустріалізацію.
У наступній дискусії, хід дебатів якої координував Д. Видрін, саме йшлося про «траєкторії та треки української євромодернізації». Її учасники зосередилися на пошуках «нових вікон можливостей» для України в умовах загальної кризи європейської інтеграції. Зокрема, обговорили переваги інтеграційних альтернатив — ЄС чи Митний союз — з точки зору ціннісного та торгово-економічного вибору. Розглядаючи ймовірні перспективи успішної євроінтеграції, вони відзначили ефективну політико-економічну модернізацію України як її першочергову умову.
Під час чергової панельної дискусії за темою «Нова архітектура європейської безпеки» особливу увагу фахівці та експерти приділили місцю та ролі України у ній.
НАТО не намагається довести, що може дати відповіді на всі виклики, — наголосила у своєму виступі директор Центру інформації і документації НАТО в Україні Наталія Немилівська. — Концепція НАТО — співпраця: 28 країн-членів і 22 країни-партнери. Донедавна Україна прагнула членства у НАТО, втім, вирішила утриматися від нього. Це право кожного, — вільно робити свій вибір. Та потрібно підтримувати діалог і переходити до рішень: розвивати політичну консолідацію і кооперацію. Бо сучасні виклики — зброя масового ураження, тероризм, кібератаки, піратство тощо — не знають кордонів.
— Старі інститути безпеки не відповідають сучасним викликам, — підтримав дискусію політолог Володимир Фесенко. — Сьогодні ми констатуємо кризу системи міжнародного права: для розв’язання проблем Косова, Абхазії, Придністров’я міжнародна спільнота застосовує подвійні стандарти. Ми стаємо свідками підриву непорушності державного суверенітету, приклади тому — Лівія, Ірак. Над світом нависла загроза локальних термоядерних конфліктів, девальвація ресурсів, фінансова безпека тощо. Тому питання про те, як створювати новий світовий порядок і де у ньому місце України, залишається на порядку денному.
Логічним продовженням політичних дебатів наступного дня стало обговорення за «круглим столом» нагальної теми «Модернізація системи державного управління у контексті європейського досвіду публічного адміністрування». Учасники заходу обговорили європейські стандарти і шляхи їх імплементації в Україні. Експерти зазначали, що однією з основних умов успішного реформування управлінської галузі є антикорупційна політика.
Підбиваючи підсумок дискусії, модератор «круглого столу» доктор економічних наук, професор, перший заступник директора ХаРДУ НАДУ при Президентові України Олег Амосов констатував, що європейський вибір України обумовлений сприйняттям європейської культури на всіх рівнях громадянського суспільства в нашій державі.