Україні є чим пишатися: успішно просувається цифровізація держави й розвивається інфраструктура. На цьому Президент Володимир Зеленський наголосив під час виїзної наради за участі парламентаріїв і керівництва центральних органів виконавчої влади. Захід відбувся у Трускавці, де глава держави перебував із робочою поїздкою. 

«За два з половиною роки у нас з’явилася цифровізація держави. Ми номер один нині в Європі. Україна також перша в Європі за темпами будівництва доріг. Статистично будуємо більше за всіх на місяць. Також Офіс Президента й Міністерство закордонних справ багато зробили для міжнародної суб’єктності України, і це найголовніша перемога цього року. Багато, але мало. Чому мало? У нас немає часу розраховувати, що нас візьмуть у Євросоюз: «Давайте почекаємо ще п’ять років». Вважаю, що ми потужні. І нині наша політика нахабна. Переконаний, що без сильної міжнародної політики, без такої нахабності ніхто не бачитиме кроків України вперед», — переконаний Президент. 

Та спершу Володимир Зеленський ознайомився з повітря з перебігом будівництва об’їзної дороги навколо Трускавця, яка стане частиною автомобільної дороги державного значення Східниця — Пісочна. Ця ділянка траси, спорудження якої відбувається в межах програми «Велике будівництво», оминає небезпечні карстові провалля й дасть змогу відновити зручне й безпечне сполучення між курортними містами Львівщини. Роботи на об’єкті розпочали торік, вже улаштовано верхній шар покриття з асфальтобетону.

Уряд працюватиме ще ефективніше

Глава держави заслухав презентації робочих груп за участю депутатів і міністрів (вісім кластерів) про деталізацію ініційованого ним плану трансформації країни за напрямами: військова безпека та міжнародні відносини; енергетична незалежність і зелена трансформація; людський капітал; технологічний розвиток і ринкові трансформації; інфраструктура й місцевий розвиток; продовольчий хаб; цифровий хаб; верховенство права. Ці кластери містять цілі й терміни для відповідних галузей до 2023 року, проєкти та реформи, що потрібно реалізувати, і закони, які слід ухвалити.

Володимир Зеленський цікавився, коли наша держава почне виробляти власні вакцини, зокрема проти COVID-19, коли з’являтимуться філії українських університетів за кордоном.

Під час наради Прем’єр-міністр Денис Шмигаль представив оновлену Програму діяльності уряду, до якої, за його словами, увійшли спільні напрацювання урядовців, парламентаріїв і представників Офісу Президента, понад 500 залучених експертів.

«Документ містить найкращі світові практики організації роботи всієї влади. Програма складається із трьох груп національних пріоритетів; громадяни, держава, економіка. Далі — 12 національних пріоритетів, які містять 97 завдань та понад 2000 заходів», — цитує слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату Кабміну. 

Денис Шмигаль так окреслив мету програми: сервіс для громадян; прогнозовані джерела фінансування; досягнення очікуваних результатів; контроль за виконанням. Зміниться підхід до реалізації програми. Він передбачатиме якісне наповнення документа завдяки залученню експертів, аналітиків, бізнесу й громадськості, використання ІТ-інструментів, які допоможуть ефективно виконувати програму.

«В ІТ-інструмент уже внесено всі завдання, що стоять перед Кабінетом Міністрів та міністерствами, сотні показників і таймлайнів, що дадуть змогу в режимі реального часу розуміти, як досягати результатів», — уточнив Прем’єр. 

Виклики сьогодення

Після наради Президент Володимир Зеленський поспілкувався з журналістами. Він заявив, що комплексний план трансформації України має сприяти зростанню економіки країни та реінтеграції Донбасу. 

«Ідеться про системне сприяння зростанню ВВП й залученню інвестицій у найголовніші галузі держави, розвиток інфраструктури на сході. Для зростання економіки важливе й питання безпеки, і окрема важлива складова трансформації України — питання Донбасу. Багато інвесторів переймаються тим, що у нас на сході країни війна. І їм потрібно показувати, що держава розвивається. Тому будується інфраструктура на Донбасі. І щоб люди на тимчасово окупованих територіях бачили різницю», — зазначив Президент.

На Донбасі заплановано побудувати ще два аеропорти, які слугуватимуть тимчасовою альтернативою летовищам в окупованих Донецьку та Луганську. Знайдено майданчик для аеропорту, який забезпечить авіасполучення з Маріуполем, адже в самому місті будувати летовище не можна через питання безпеки.

У контексті Донбасу Президент відзначив важливість питання інформаційної безпеки та протидії ворожій пропаганді. 

«Ми обговорюємо із країнами Євросоюзу ідею, щоб на базі українського каналу зробити міжнародний канал, який за кордоном говоритиме про реальну ситуацію в Україні. Це боротьба проти російської дезінформації», — акцентував Володимир Зеленський.

У контексті мирного врегулювання на Донбасі й деокупації Криму глава держави готовий зустрітися із президентом Росії і у форматі віч-на-віч, і в межах саміту лідерів нормандської четвірки, адже переконаний, що такі переговори будуть предметними й результативними. 

«Будь-яка зустріч на такому рівні допоможе Україні у розв’язанні трагедії на Донбасі та в питаннях Криму. У будь-якому разі буде результат. Бо Росії та російському народу він також потрібен», — наголосив Володимир Зеленський, додавши, що російська сторона гальмує проведення таких зустрічей.

Говорив він і про те, що в Україні нарешті потужно запрацювала Рада національної безпеки і оборони й різні фінансові групи, тож олігархи, державні зрадники відчувають її тиск: «Такими законодавчими ініціативами, як антиолігархічний закон, я захищаю державність України». 

Відповідаючи на запитання, яку відповідальність нестиме Президент за непублічні зустрічі із представниками великого бізнесу — так званими олігархами, адже в новому антиолігархічному законі покарання за неповідомлення про такі зустрічі передбачено лише для чиновників і керівників державних компаній, Володимир Зеленський зазначив: «Я зацікавлений, щоб вони були публічні. У мене найбільша відповідальність через такі зустрічі — політична відповідальність. Вона вдарить по Президенту, Офісу Президента, по рейтингу влади».

Глава держави наголосив, що він зацікавлений у зустрічі із представниками великого бізнесу задля розв’язання загальнодержавних проблем, зокрема протидії пандемії COVID-19.