ФОРУМ

У Києві пройшли ІХ засідання українсько-російського форуму

Днями було оприлюднено лист групи російських експертів, у якому вони звертаються до Прем’єр-міністра Російської Федерації із застереженням щодо наслідків можливої торговельної війни між Україною та Росією. На думку фахівців, загострення відносин вдарить по економіці обох країн. Для покращення темпів економічного зростання експерти пропонують продовжити переговори про вступ України до Митного союзу Росії, Казахстану та Білорусі. Однак політики у цьому процесі мають поступитися фахівцям у сферах економіки, промисловості, сільського господарства тощо.

Про реакцію російської влади на лист не повідомлялося, проте українські можновладці відреагували оперативно. Так, 10 серпня у Києві пройшло ІХ засідання українсько-російського форуму на тему «Друга хвиля світової кризи і перспективи українсько-російських економічних відносин». У заході взяли участь експерти та науковці з двох країн, а також Прем’єр-міністр Микола Азаров.

«Такий газ» нам не товариш. Малюнок Ігоря ЛУКЬЯНЧЕНКА

Разом на світові ринки

Говорячи про відносини з Росією, глава уряду зазначив, що при всіх складностях, які виникли через формалізацію Митного союзу та введення обмежень на експорт українських товарів, ми маємо позитивну динаміку. Зокрема, товарообіг за шість місяців поточного року збільшився в 1,6 раза, а до кінця року він може становити близько 50 млрд доларів США.

Микола Азаров закликав зберегти цей позитив і усунути суперечності в економічному співробітництві з Росією та іншими членами Митного союзу. Зокрема, він заявив про необхідність економічного наповнення формули співпраці у форматі «3+1». «Ми прихильники того, аби за столом переговорів із російською стороною передусім, а також із білоруськими і казахськими колегами, вивчаючи їхній досвід зі створення Митного союзу, розглядаючи конкретні юридичні документи цієї угоди, поетапно ухвалювати ті або ті документи. Тобто наповнювати формулу, яку висунув наш Президент, «3+1», цілком конкретним економічним змістом», — наголосив Прем’єр-міністр.

Наприклад, Микола Азаров висловився за необхідність об’єднання експортних можливостей  України, Росії, Білорусі та Казахстану на світовому ринку зерна. «Цього року експортний потенціал України приблизно 24 млн тонн зерна. У Росії, наскільки мені відомо, приблизно 35 млн тонн. Казахстан має експортні можливості приблизно 15 млн тонн. Складемо і отримаємо дуже серйозну частку світового ринку», — зазначив глава уряду.

Дайте реальні ціни

Аграрний сектор — не єдина точка дотику співробітництва. Необхідно розробляти та реалізовувати спільні з Росією довгострокові проекти в атомній енергетиці, мирному освоєнні космосу, авіабудуванні тощо. Певні просування є, однак існують чинники, які можуть підірвати основи довгострокової співпраці. Передусім, як заявив Прем’єр-міністр, це стосується газових угод.

«Хоч би яким він був вигідним одній із сторін на певному етапі, наявність такого нерівноправного договору рано чи пізно дуже серйозно підірве основи довгострокової співпраці», — підкреслив Микола Азаров, зауваживши: відповідно до формули нинішніх газових контрактів ми отримуємо блакитне паливо дорожче, ніж деякі країни Європи.

Водночас глава уряду наголосив на тому, що Україна  не шукає для себе якихось знижок або преференцій, а наполягає на ринковому формуванні ціни на газ: «Ми говоримо тільки про одне: нам треба переглянути цей контракт і зробити його таким, який би відповідав інтересам і Росії, і України, і будувався виключно на ринкових принципах».

Від економіки до генетики

Якщо Прем’єр-міністр говорив про суто конкретні  речі, то деякі експерти вдавалися до історичних роздумів, які можна назвати «сльози за втраченими можливостями Радянського Союзу». У цьому контексті йшла практично неприхована агітація за вступ України до Митного союзу (причому палкі «за» лунали не тільки з боку російських фахівців). Звучала й критична аналітика про інтеграційне просування нашої держави у бік Європейського Союзу. Зокрема, наводилися приклади країн, які відносно нещодавно вступили до ЄС і багато чого втратили. А директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Юрій Пахомов навіть подейкував про генетичну схильність українців до зовнішнього управління. Причому і тут йшлося про вигоду приєднання України до Митного союзу і менш вигідний європейський вектор.

Слід зазначити, що Микола Азаров висловив категоричну незгоду з тезою про бажання українців потрапити під зовнішнє управління. Натомість він нагадав, що основне завдання форуму —  визначити, яким чином усунути економічні обмеження, які для України створила Росія.