У столиці пройшов Київський міжнародний економічний форум, який зібрав велику кількість учасників. Виступаючи перед представниками бізнесу та експертами, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив: «Україна вистояла. Україна переможе. Україна відновиться».

Очільник уряду наголосив, що за дев’ять місяців війни вдалося зберегти  макроекономічну стабільність у державі. 

«Перебудовано логістику, розширено в кілька разів пропускну спроможність західного кордону. Нам вдалося подолати паливну кризу. Для бізнесу зменшено податки. Фактично скасовано майже 600 дозволів на воєнний час. Думаю, що після війни багато з цього так і залишимо. Спрощуватимемо й надалі. Для полегшення ведення бізнесу в Україні на час воєнного стану також продовжується дія ліцензій і дозволів, оформлених раніше. 

Економіка працює на воєнних рейках і понад 3 тисячі підприємств виконують мобілізаційні завдання. Держава допомогла в релокації понад 700 підприємств», — зазначив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль поінформував, що з 24 лютого 2022 року бізнес отримав 60 мільярдів гривень пільгових кредитів лише за програмою «5—7—9». Запрацювали грантові програми в межах проєкту «єРобота», за якою вже є понад 2 тисячі успішних заявок на 1,8 мільярда гривень. 

До слова, подавати заявки на участь у проєкті «єРобота» українці можуть з 1 липня 2022-го через застосунок «Дія». «єРобота» — це шість програм, спрямованих на створення бізнесів і робочих місць. Перша програма — гранти до 250 тисяч гривень на будь-який мікробізнес. Друга — гранти до 8 мільйонів на розширення та створення підприємств у галузі переробки. Третя і четверта — гранти на висадження садів (до 400 тисяч гривень на 1 гектар) і будівництво теплиць (до 7 мільйонів гривень). П’ята — гранти для стартапів у галузі ІТ. Шоста — гранти на здобуття нових навичок у галузі ІТ. 

Об’єднані спільною метою 

«Уряд не лише продовжуватиме, а й розширюватиме точкову підтримку українського бізнесу у 2023-му. Зокрема йдеться про «Дія City», індустріальні парки, «єРобота», «5—7—9» та багато інших програм. Розуміємо, що бізнес хоче більшого. Більше підтримки, менше податків. Більше фінансового ресурсу, менше держави в економіці. 

Шукаємо баланси. Але в момент, коли всі податкові та митні надходження ідуть на фінансування армії та оборони, не можемо дозволити собі зайві ризиковані кроки. Держава і бізнес продовжать роботу єдиним фронтом, аби забезпечити армію та нашу перемогу», — цитує його слова департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.  

Прем’єр-міністр зауважив, що уряд працює над розвитком економіки, продовжує реалізовувати реформи та вибудовувати стратегію відновлення держави. Він говорив, що Президент, Кабінет Міністрів, дипломати активно працюють, щоб заморожені на Заході російські активи — понад 300 мільярдів доларів — було передано для відбудови нашої країни. 

Обговорюючи разом з експертами та бізнесом нинішні виклики та побудову нової економіки країни, очільник уряду розповів про ключові вектори майбутнього повоєнного розвитку нашої держави. 

«У післявоєнній Україні приватний сектор має стати драйвером змін. Разом із бізнесом шукаємо нові можливості, будуємо й переосмислюємо спільні плани та стратегії. Ключовими векторами для повоєнного розвитку держави має стати євроінтеграція (це безвізи — від енергетичного до промислового, сучасна митниця й логістика, єдиний платіжний простір, кращі стандарти для життя), діджиталізація (це зменшення ролі держави в економіці, спрощення всіх процедур), оборонно-промисловий комплекс, енергетика, аграрний сектор, ІТ, будівництво та нова інфраструктура.

Хочемо будувати з бізнесом чесний діалог. У нас єдина мета: перемога та мир. А після цього відкриємо нову главу, де будемо так само об’єднані. Вона називатиметься відбудова, розвиток та процвітання України», — зазначив Прем’єр-міністр.

Він наголосив, що, доки українські захисники боронять нашу державу, кожен має робити свою справу та свій внесок у спільну перемогу. Що держава, бізнес і суспільство єдині й мають і надалі працювати як один механізм.

Денис Шмигаль акцентував на трьох перевагах України, які дадуть нам змогу швидко відновитися: людський капітал, переробні підприємства, розвиток ВПК.

«Продовжуємо підтримку українських виробників. Ми зацікавлені у збільшенні доданої вартості. Уже зараз підтримуємо створення переробних підприємств у середньому бізнесі через грантові програми «єРобота». Маємо домовленість з USAID про підтримку цього напряму з наступного року.

За час війни ми домовилися про зону вільної торгівлі з ЄС, Канадою, Великою Британією, Австралією. Працюємо над продовженням цих угод, а також маємо проєкти угод для підписання найближчим часом. Після війни Україна очікує на значний приплив капіталу. Велику увагу приділятимемо проєктам державно-приватного партнерства, концесії. І для українського бізнесу відводитиметься ключова роль у цій стратегії», — зазначив Прем’єр-міністр.

Культура сплати податків 

У виступі під час форуму заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма розповів, що Україна спільно з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними фінансовими партнерами проводить консультації про модифікацію податкової системи країни.

«Обговорюємо, як можна модифікувати нашу податкову систему для двох цілей: щоб ми були конкурентоспроможними з нашими сусідами; щоб побудувати таку модель, яка сприятиме культурі сплати податків», — уточнив Ростислав Шурма.

Він наголосив, що лише після того, як влада завершить ці дискусії з міжнародними партнерами, можна буде повертатись у публічну площину та озвучувати, якою буде нова податкова система після перемоги. 

«На період післявоєнної відбудови в податковому плані в нас мають бути доволі хороші інвестиційні умови», — цитує його слова Укрінформ.

Санкції проти росії працюють 

Професор політичних наук при Стенфордському університеті Майкл Макфол у виступі заявив, що санкції проти росії працюють, бо підсанкційні росіяни щодня звертаються до нього із запитами, як їх можна позбутися.

«Ці санкції працюють, бо якщо говорити про контроль експорту технологій, це має справді руйнівний вплив на економіку рф. Тут треба продовжувати працювати. Аналогічно інші елементи санкцій — індивідуальні, санкції у галузях енергетики, фінансів, — теж працюють.

Та найважливішим засобом зупинення російської агресії є не санкції, а ЗСУ і український народ. Санкції проти рф відіграють важливу допоміжну роль у зменшенні можливостей для путіна продовжувати агресію проти України», — акцентував професор.

Він зауважив, що санкції не досягли мети щодо зупинення війни, оскільки росія має величезні природні ресурси, які може експортувати і заробляти на цьому. Що Захід не робить достатньо, бо є багато галузей, де можна ще посилити санкції. Що щодня, доки путінські війська перебувають в Україні, стріляють та вбивають, мають бути нові й нові санкції.