Нинішній саміт Україна — ЄС був особливим з двох причин. Він став першою зустріччю керівництва України та ЄС у форматі саміту за рік, протягом якого триває повномасштабне російське вторгнення. На саміті українська влада вперше представляла країну, яка стала кандидатом на вступ до ЄС. Це була надзвичайно емоційна і символічна зустріч. Прибувши до української столиці в умовах війни у повному складі, керівництво ЄС хотіло показати, що в ці найтемніші моменти української новітньої історії Європа стоїть пліч-о-пліч з українським народом.

Погрози кремля нікого не лякають

Вітаючи представників ЄС в Україні, Президент Володимир Зеленський подякував за те, що європейська команда знайшла можливість прибути до Києва в такому форматі попри повномасштабну агресію росії.

«І попри звуки сирени я хочу подякувати вам за те, що ви не боїтеся цих звуків і разом з нами в цій війні на боці добра», — зазначив глава держави. Він подякував за підтримку, яку Євросоюз надає Україні впродовж останнього року.

За словами Володимира Зеленського, крім символічності, нинішній саміт має й практичний зміст: Україна завершує виконання семи рекомендацій Європейської комісії щодо здобуття нашою державою статусу кандидата на вступ до ЄС.

«Очікуємо вже цієї весни проміжної оцінки Єврокомісією нашого прогресу, якого було досягнуто в надзвичайно складних умовах протистояння російському терору й повномасштабному вторгненню. Упевнений, що досягнуте Україною заслуговує на позитивну оцінку», — зазначив Володимир Зеленський. Глава держави висловив подяку за представлення аналітичного звіту щодо імплементації Україною права ЄС. Він стане основою для підготовки національного плану адаптації українського законодавства до європейського.

«Наша мета абсолютно чітка: початок переговорів про членство України у Європейському Союзі. І я вірю, що і ЄС уже цього року буде готовий до переговорів про вступ України», — наголосив Президент. Він запропонував узгодити алгоритм спільних дій, щоб не втрачати жодного дня у зближенні України та Євросоюзу.

Жодні погрози кремля не змусять Євросоюз припинити підтримку України, яка обов’язково стане членом ЄС. Про це під час пресконференції, яка відбулася по закінченні саміту, заявив Президент Європейської ради Шарль Мішель.  «Цей саміт надсилає два чітких меседжі. Перший – для вас і для людей України: ЄС підтримуватиме вас у всі можливі способи. кремль нас не залякав і не залякає. Тому що ЄС і Україна — єдина родина», — сказав Шарль Мішель. Він  наголосив, що майбутнє України — в Європейському Союзі, бо самі українці зробили чіткий вибір на користь свободи, демократії і верховенства права.

«Ваше майбутнє разом з нами в нашому спільному Європейському Союзі. Ваша доля — це наша доля», — додав голова Євроради.

У Києві Шарль Мішель заявив, що ЄС підтримує українську формулу миру і готовий працювати над реалізацією всіх десяти її  пунктів та сприяти проведенню саміту миру. «Україна і ЄС мають спільну мету: покласти край цій війні з повагою до суверенітету і територіальної цілісності України. Саме тому ініційована Україною формула миру важлива. Ми працюватимемо разом з вами над її реалізацією і допомагатимемо у проведенні відповідного саміту», — запевнив Президент Європейської ради. 

Спочатку реформи, потім — вступ

Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн позитивно відзначила прогрес, якого досягла Україна у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії, та висловила сподівання на подальший швидкий рух уперед. Проте європейські топчиновники намагаються уникати конкретних дат щодо перспектив членства України.

«Це має бути вигідно всім. Тож немає чітких часових рамок, але є цілі, яких треба досягнути, перш ніж повністю прийняти цю ситуацію в країні-кандидаті, і після того розпочинаються переговори про вступ і сам вступ», — сказала Урсула фон дер Ляєн під час пресконференції.

Вона зауважила, що ЄС не має єдиної процедури вступу, і 21 країна, яка вступила в ЄС за всю його історію, мала різну історію переговорів і приєднання до блоку. Очільниця Єврокомісії відзначила чіткість, якість, а також швидкість, з якою Україна досягає результатів на цьому шляху. «Це просто феноменально. Ви зараз у стані війни, але, захищаючи свою країну від країни-агресора, вам вдається забезпечувати один результат за іншим», — наголосила Урсула фон дер Ляєн.

Нові санкції коштуватимуть росії 10 мільярдів євро

Санкційний тиск робить російську війну дедалі дорожчою для кремля. І у підсумковій декларації саміту ЄС обіцяє ввести черговий, десятий пакет санкцій проти рф. Україна розраховує, що в нього увійдуть обмеження проти ядерної галузі росії та ракетної програми. «Звичайно, ми обговорили посилення санкцій проти росії. Ми говорили про російську ракетну програму, розширення енергетичних санкцій, зокрема на ядерну галузь, розширення персональних санкцій», — сказав під час брифінгу по завершенні саміту Володимир Зеленський. Він додав, що дуже важливо не допускати будь-якого розмивання тих західних санкцій, які вже схвалено, а також будь-якого послаблення цих санкцій щодо окремих осіб, «як про це спекулюють в деяких країнах і навіть у країнах-членах ЄС».

Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що ЄС планує запровадити десятий санкційний пакет до річниці російського вторгнення в Україну.

«росія і російське суспільство вже платять високу ціну через запроваджені санкції. Десятий пакет санкцій готують, ми маємо намір запровадити його до 24 лютого. Його обсяг становитиме близько 10 мільярдів євро», — сказала Урсула  фон дер Ляєн. За її словами, цей пакет буде зосереджено на технологіях, яких не може використати російська військова машина. «Іншими словами, ми глибше дивимося на компоненти, знайдені наприклад у дронах, щоб упевнитися, що вони будуть не доступні для росії», — пояснила очільниця Єврокомісії.

Урсула фон дер Ляєн оголосила про надання першого мільярда євро на відбудову зруйнованої російською війною інфраструктури країни у межах плану швидкого відновлення. «Допомагати зараз відновити пошкодження, яких бомби путіна завдають енергетичній інфраструктурі, — це одна частина. Але відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень — це щоденна робота, яку потрібно виконувати. Тому так важливо, щоб ми почали швидке відновлення негайно. Це вбудовано у більший процес відбудови. Я рада, що ми можемо оголосити, що перший мільярд швидкому відновленню буде надано», — сказала вона.

Про що йдеться  в декларації

Одним з найважливіших підсумків саміту, вважають експерти, стала згода Брюсселя надати Україні проміжну оцінку виконання нею семи умов, які було висунуто під час надання нашій країні статусу кандидата, вже навесні. Раніше а ЄС наполягали, що цю оцінку буде підготовлено лише восени.

«Ми беремо до уваги намір комісії надати оновлену інформацію навесні 2023 року, яку також буде передано Україні відповідними каналами», — йдеться у підсумковій декларації саміту.

У документі ЄС визнав, що Україна докладає серйозних зусиль для проведення реформ, які необхідні для початку переговорів про членство. Зокрема, у декларації зазначено, що  Євросоюз «визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала протягом останніх місяців у досягненні цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС». Схваливши «реформаторські зусилля України у такі важкі часи», Брюссель закликав Київ продовжувати виконання семи умов просування держави до майбутнього членства в ЄС. При цьому у декларації не міститься детального опису виконання Україною кандидатських критеріїв.

В окремому пункті тексту декларації висловлено одностайну підтримку створенню механізму покарання російської верхівки за злочин агресії проти України, проте в ній не йдеться про згоду на створення у Гаазі окремого спецтрибуналу. Євросоюз підкреслив важливість покарання представників держави-агресора за скоєне в Україні.

«Ми підкреслили, що воєнні злочини та інші найсерйозніші злочини, скоєні під час агресивної війни росії проти України, — грубе порушення міжнародного права. Ми висловили нашу підтримку розслідуванню прокурора Міжнародного кримінального суду. росію та всіх виконавців і спільників буде притягнуто до відповідальності», — йдеться в декларації.

Формулювання цього документа було узгоджено з усіма державами-членами ЄС. І важливо те, що вони одностайно підтримали розпочати міжнародне кримінальне переслідування за злочин агресії.

«Ми домовилися продовжити спільну роботу над забезпеченням повної відповідальності, зокрема шляхом створення відповідного механізму для злочину агресії, переслідування якого становить інтерес для міжнародної спільноти загалом», —йдеться в документі.

Українська сторона у декларації схвалила зобов’язання ЄС і надалі надавати політичну та військову підтримку нашій країні стільки, скільки буде необхідно. Сюди належить військова допомога обсягом понад 3,6 мільярда євро в межах Європейського фонду миру та запровадження Місії ЄС з військової допомоги Україні для тренувань на початковому етапі 30 тисяч військових у 2023 році. «Разом із військовою підтримкою, яку надають держави-члени ЄС, загальний обсяг військової допомоги Україні від ЄС оцінюється приблизно в 12 мільярдів євро», — зазначено в документі.

Євродепутати збільшили військову допомогу

Європарламент напередодні саміту ухвалив  резолюцію, яка закликає ЄС працювати над початком переговорів з Україною про вступ у ЄС. Про це повідомила пресслужба Європейського парламенту. У її тексті міститься вимога до ЄС «працювати над початком переговорів про вступ і підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки, щоб забезпечити приєднання України до єдиного ринку ЄС». При цьому євродепутати наголошують, що приєднання до ЄС — процес, заснований на здобутках, який передбачає дотримання відповідних процедур, а також виконання пов’язаних з ЄС реформ і критеріїв вступу.

«Європарламент закликає країни-члени ЄС збільшити та пришвидшити військову допомогу Києву, зокрема надання зброї, а також істотну політичну, економічну, інфраструктурну, фінансову та гуманітарну підтримку», — повідомляє прес­служба.

Євродепутати закликали керівництво ЄС визначити пріоритетним комплексний пакет заходів з відновлення для України. «Цей пакет має бути зосереджений на допомозі, реконструкції та відновленні в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Підтримка сприятиме подальшому економічному зростанню в Україні після війни», — йдеться в резолюції. Євродепутати ще раз наголосили, що заморожені активи російського центрального банку, а також активи російських олігархів необхідно використати для фінансування післявоєнної реконструкції України, і закликали якнайшвидше ухвалити десятий пакет санкцій проти рф.  ЄП пропонує накласти санкції на такі компанії, як «лукойл» і «рос­атом», «які все ще присутні на ринку ЄС».

«Посадові особи, причетні до широкого спектра протиправних дій, зокрема примусових депортацій та проведення фальшивих референдумів на окупованій українській території, також мають бути піддані санкціям», — йдеться в  документі. Євродепутати наполягають запровадити негайне та повне ембарго на імпорт викопного палива та урану з росії, а також повністю відмовитися від газогонів «північний потік» у Балтійському морі.