Україна — невід’ємний елемент світової архітектури безпеки. Вона нині на передовій боротьби за цінності, навколо яких створювалося НАТО. Тому Україна так само потрібна НАТО, як і НАТО потрібне нашій державі. Ця взаємовигідність визначить успіх євроатлантичної інтеграції України. Вона буде частиною Альянсу, здатна гарантувати власну безпеку та зробить НАТО ще сильнішим і надійнішим.
На цьому у промові перед учорашнім засіданням уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він акцентував, що від саміту НАТО, який розпочався у Вільнюсі, Україна очікує на історичні рішення, які наблизять нашу державу до членства в Альянсі.
«Вступ до НАТО — один із геополітичних пріоритетів України. Але тут і зараз для нас також важлива практична підтримка, яку надає НАТО та країни-члени Альянсу. Ця допомога робить наші Сили оборони сильнішими, допомагає визволяти наші території. Дякуємо та розраховуємо, що така підтримка буде ще більш послідовною та систематичною», — цитує слова Дениса Шмигаля департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.
За кордоном — як удома
Денис Шмигаль не оминув увагою одну позитивну новину: безкоштовний роумінг для українців у ЄС продовжено на рік. Відповідну угоду підписали європейські та українські оператори. Тож українці, які виїхали в пошуках прихистку, залишаються на зв’язку з батьківщиною.
«Це важлива запорука їхнього повернення додому. Водночас маємо ще амбітнішу мету — хочемо отримати так званий роумінговий безвіз на постійній основі. Маємо рік на адаптацію українського законодавства до євростандартів. Після цього станемо частиною довгострокової угоди Roam like at home, тобто «За кордоном — як удома». Це буде важливий крок у секторальній євроінтеграції України», — зазначив Прем’єр.
Передумова швидкої та якісної відбудови
Очільник уряду розповів, що нині влада багато уваги приділяє проєктам, пов’язаним з подоланням наслідків російського теракту на Каховській гідроелектростанції.
«Цей злочин росіян поставив під загрозу водопостачання сотень тисяч людей та кількох українських регіонів. Працюємо спільно з громадами та місцевою владою над розв’язанням цих проблем. Розпочали прокладання магістральних водогонів на Дніпропетровщині. Це три ланки загальною протяжністю понад 144 кілометри. Строки виконавцям поставили максимально стислі: до осені мають завершити роботи.
Завдяки цим проєктам Кривий Ріг, Марганець, Нікополь будуть із водою. Зробимо для цього все можливе. Уже є перші проміжні результати: у місті Покров проклали водогін та відновили централізовану подачу води. Частково централізоване постачання відновлено в Нікополі, а також у семи громадах Криворізького району», — повідомив Денис Шмигаль.
Він нагадав, що загалом на ці роботи уряд передбачив 1,5 мільярда гривень. Він підкреслив, що своєчасна допомога держави дає змогу будувати швидко та якісно.
«Крім відновлення доступу до води, важливо якнайшвидше відновлювати житло людей. Програма «єВідновлення» дає українцям ресурси на проведення ремонтів у пошкоджених будинках. Майже 25 тисяч заяв подали постраждалі. Уже понад 1400 заявників отримали грошову допомогу. Дякую громадам, які оперативно створили комісії та швидко верифікують пошкодження. Це дає змогу українцям до зими відремонтувати свої оселі», — зауважив Прем’єр.
Відбудова та відновлення — один із топ-10 пріоритетів уряду на цей рік. Водночас Кабмін працює по інших дотичних напрямах. Зокрема йдеться про розвиток освіти та медицини в нових реаліях. І те, що держава потребує більше реабілітологів, психологів, соціальних працівників, уряд урахував у держзамовленні на підготовку фахівців у 2023 році і затвердив його на засіданні.
«Для Міністерства охорони здоров’я збільшуємо кількість бюджетних місць на понад тисячу. Аналогічно збільшуємо й бюджетні місця для набору соцпрацівників. Далі реалізовуватимемо зміни в системі держзамовлень, щоб мати достатню кількість саме тих спеціалістів, яких потребує країна зараз і потребуватиме в майбутньому», — прокоментував Денис Шмигаль.
Державна підтримка людей
Уряд передбачив 140,3 мільйона гривень на виплату держдопомоги особам, які повернулися з полону, а також сім’ям тих, хто досі перебуває в полоні. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій уточнили, що документом передбачено 111,3 мільйона гривень на надання щорічної грошової держдопомоги родинам політв’язнів, цивільних заручників і військовополонених. Її виплачують у розмірі 100 тисяч гривень за кожен рік перебування таких осіб у місцях несвободи. Крім того, 29 мільйонів гривень буде спрямовано на виплату по 100 тисяч гривень одноразової грошової допомоги звільненим з полону.
Кабмін осучаснив порядок призначення виплат для ВПО, тож найбільш незахищені громадяни і родини у скруті й надалі матимуть підтримку. Зокрема, для всіх ВПО, які отримують допомогу нині, з 1 серпня 2023 року буде автоматично продовжено виплату допомоги ще на шість місяців. Ідеться про виплати для осіб з інвалідністю та дітей — 3000 гривень, для інших осіб — 2000.
Виплати не продовжуватимуть особам, які перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів поспіль без обгрунтованих причин; повернулися до покинутого місця проживання; відбувають покарання в місцях позбавлення волі або були засуджені за колабораціонізм.
Також з 1 вересня 2023-го виплату припинять ВПО, які від моменту ухвалення цієї постанови придбали новий транспортний засіб (з року випуску якого минуло менш як п›ять років); придбали на суму більш як 100 тисяч гривень земельну ділянку, квартиру, будинок або мають таку суму на депозитному банківському рахунку чи придбали на таку суму іноземну валюту (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних, соціальних, освітніх послуг) чи банківські метали.
У разі незгоди людина може оскаржити таке рішення до органу соцзахисту або, можливо, надати підтверджуючі документи й надалі отримувати виплати.