Так було й так буде — осінь завжди починатиметься з цього трохи щемливого шкільного свята. Хай навіть цього року воно буде скромним, овіяним смутком, журбою й болем.
СИТУАЦІЯ
Умови диктує війна
Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
У кількох школярів і їхніх батьків запитав, з яким настроєм зустрічають початок нового навчального року. Діти відповіли, що до школи йти не хочеться, бо доведеться вчитися шість днів на тиждень. Стривожені й батьки. Їх турбує невизначеність. Тим часом чиновники вже намагаються рапортувати, що завдяки впровадженню новацій в організацію навчального процесу зможуть зекономити мільйони гривень. Але що головне: зекономити на дітях чи зробити так, щоб юне покоління не постраждало? З огляду на ситуацію в державі, сьогодні слід економічні питання вирішувати, турбуючись про день завтрашній.
Тож що «висить у повітрі», сіючи неспокій і тривогу? Через брак газу невизначеною залишається ситуація з опаленням шкіл. Через це, зокрема в столиці, розглядають три варіанти організації навчального процесу в школах. Перший — двосеместровий графік навчання: 1 вересня — 15 грудня та з початку лютого до кінця травня. При цьому єдині в навчальному році канікули триватимуть 1,5 місяця. Другий: продовжити осінні канікули до двох тижнів, а зимові — до місяця. При цьому навчальний рік має завершитися 15 червня. Пропонують також запровадити в школах шестиденку, яка була за радянських часів. Який варіант оберуть — не відомо.
А ось у Харкові батьки й діти завчасно виступили проти шестиденки. Мотивували це можливим перевантаженням учнів, а більшість з них мають проблеми із здоров’ям. У Дніпропетровській області питання шестиденки у кожній школі розглядатимуть індивідуально. Міністр освіти і науки Сергій Квіт заявив, що його відомство змін в організації навчального процесу не ініціює, оскільки для дітей це не зовсім добре. Але там з розумінням ставляться до ситуації з енергоносіями, тому рішення мають приймати на місцях. Обов’язково — після обговорення з громадськістю, батьками і педагогами.
Ще складніша ситуація в Донецькій та Луганській областях. Там триває війна. Бої загострюються. І що буде в зоні АТО 1 вересня, ніхто не може прогнозувати. Відомо лише одне: частину шкіл зруйновано, решту готувати до навчального року не було змоги. З регіону виїхало багато переселенців з дітьми. В областях, куди вони прибули, запевняють, що всіх цих дітей влаштують у місцеві школи і дитячі садочки.
За словами заступника міністра освіти і науки Павла Полянського, у визволених містах східних регіонів нині триває активна підготовка до нового навчального року: відбудовують школи, дитсадки. Всі зусилля місцевих органів державної виконавчої влади спрямовані на те, щоб 1 вересня діти Донецької та Луганської областей змогли піти до школи. Так, заклади освіти Донеччини переважно готові до початку навчального року. В області функціонують і 15 інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (908 дітей). Водночас під час активних дій АТО пошкоджень різного ступеня зазнали 174 заклади освіти, з них 45 дошкільних, 98 загальноосвітніх та 5 позашкільних, 12 професійно-технічних навчальних закладів, 14 вишів I—IV рівнів акредитації. У містах і районах по закінченні воєнних дій розробляють заходи для відновлення будівель.
На території Луганщини нині діють 549 дошкільних навчальних закладів, 22 — частково пошкоджено (різна складність). Із 678 денних загальноосвітніх навчальних закладів з 1 вересня розпочнуть навчальний процес 246: 74 частково пошкоджено (різна складність). Місцеві органи управління освітою розробили план заходів щодо відновлення приміщень навчальних закладів після завершення активної фази Антитерористичної операції. У разі неможливості проведення занять у школах, що не завершили роботи з відбудови приміщень, передбачається, що діти матимуть змогу ходити у найближчі школи, які не мають пошкоджень, або ж організують безкоштовне підвезення. Департаменти освіти і науки Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій спільно з інститутами післядипломної педагогічної освіти цих регіонів розробляють курси дистанційного навчання для учнів, які не зможуть відвідувати школи.
У зв'язку з упровадженням нових державних стандартів початкової загальної освіти і повної загальної середньої освіти учнів, які переходять на навчання за новими програмами, забезпечують підручниками поетапно з розрахунку 120% прогнозованої кількості. Друк та доставка підручників 6-х класів до обласних баз триває. Учнів інших класів у повному обсязі забезпечено підручниками минулих років видання. Розпочато роботу зі створення загальноукраїнського репозитарію цифрових навчальних матеріалів, де буде розміщено електронні версії нових підручників. Уже розміщено майже 200 електронних версій підручників для учнів 1, 2, 3, 5, 6 класів.
Перший заступник профільного міністра Інна Совсун повідомила, що університетам, розташованим на території, підконтрольній невизнаним республікам, Міносвіти дозволило самим вирішувати, коли розпочинати навчальний рік. В МОН запевнили, що студенти з Донбасу можуть перевестись в інші ВНЗ. Вони отримають спецстатус слухачів, але вчитимуться нарівні з усіма доти, доки їхній університет не розпочне працювати. Такий підхід практикуватиметься до кінця першого семестру. Потім студент має визначатись, де продовжувати навчання.
За словами посадовця, роботу на Донбасі розпочнуть 39 ВНЗ, а двері 108 будуть зачинені. Звичайно, розмістити всіх студентів в інших навчальних закладах буде складно. Інна Совсун застерегла, щоб усі не намагалися йти в столичні університети. Такої можливості немає. Щоб упорядкувати і рівномірно розподілити бажаючих, в кожну групу прийматимуть додатково не більше п’яти студентів. Для зарахування потрібен один документ: посвідчення особи. Тим, хто отримував стипендію, її виплачуватимуть. Але місць у гуртожитках на всіх новоприбулих не вистачить.
.jpg)
Львівщина. Плече підставили батьки
Оксана МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»
Попри труднощі, все буде у львівських школяриків: осінь розпочнеться мелодійним першовересневим дзвоником, який неодмінно прозвучить для хлопчиків і дівчаток у сучасних навчальних комплексах і початкових школах у найвіддаленіших селах. Він покличе за парти подорослішалих і відпочилих, засмаглих за канікулярне літо дітей, трішки несміливих першокласників, з розкішними букетами жоржин, ароматом айстр.
Зроблене оцінюється за іншою шкалою, як упоралися дорослі — педагоги, влада та громадськість — зі своїм відповідальним іспитом перед дітьми. Вдалося належно підготувати освітянські заклади, створити нормальні умови для навчання, фізичного розвитку? Наскільки комфортно і тепло (у прямому значенні цього слова), затишно почуватимуться вони впродовж навчального року в рідній школі, коли у скромному бюджеті галузі хронічно не вистачає коштів на ці потреби?
Усі клопоти – як фарбувати класні кімнати, парти і столи, замінити, полагодити меблі, покрівлі, які протікають, застарілі системи опалення, думати, як забезпечити навчальний заклад усім необхідним, шукати засоби, матеріальні ресурси та варіанти виходів із, здавалося б, безвихідних ситуацій — із керівниками навчальних закладів розділили батьківські комітети, громадськість.
— Із запланованих місцевими бюджетами 37,3 мільйона гривень для проведення поточних ремонтів, реконструкції, реалізації програм енергозбереження профінансовано роботи лише на 8,3 мільйона, і більша частина цих коштів, за інформацією з місць, перебуває тривалий час на казначейських рахунках, — розповідає директор департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації Олександра Небожук. — Тому в умовах обмеженого бюджетного фінансування і тривалих затримок органами Держказначейства більшість підготовчих робіт у школах цього року проводили за кошт батьків.
Основні ремонтні роботи у школах Пустомитівського району проведено за рахунок коштів батьківських громад: вже використано понад 1,5 мільйона гривень, але, каже Олександра Небожук, це ще не остаточна сума, адже роботи тривають, зокрема міняють біотуалети на теплі внутрішні вбиральні. Чималі гроші вклали в оновлення шкіл і батьківські громади Сокальського (650 тисяч гривень) та Мостиського (240 тисяч гривень) районів.
Тож більшість із 1410 шкіл усіх форм власності підготовлено до нового навчального року. Акти про стовідсоткову готовність подали Городоцький, Бродівський, Пустомитівський, Жидачівський, Турківський райони та місто Львів. Натомість не встигають з ремонтними роботами у Дрогобицькому, Перемишлянському і Яворівському районах, де не готова майже половина шкіл.
Особлива турбота — підготовка до опалювального сезону. Щоб заощадити дорогі гігакалорії, за цьогорічні канікули замінено вікна у 57 школах області із запланованих у 110 навчальних закладах, попри фінансову скруту, в чотирьох реконструйовано котельні та замінено котли у трьох школах Сокальського та Жовківського районах, у деяких школах проведено заміну та ремонт тепломереж.
Однак непроста ситуація склалася із забезпеченням шкільних котелень твердим паливом: весь запас (а це лише третина потреби) забезпечено за рахунок залишку вугілля з торішнього опалювального сезону.
Актуальною залишається і проблема облаштування внутрішніх вбиралень у сільських школах: учням 209 шкіл дотепер доводилося користуватися надвірними туалетами. На облаштування теплих вбиралень залучено 3,3 мільйона гривень із програми розвитку освіти. У 57 школах вже виконано сантехнічні роботи, у решті роботи мають завершитися до кінця нинішнього року, наголосила Олександра Небожук.
Фінансові проблеми змусили «заморозити» на Львівщині усі проекти з будівництва шкіл. Юним горянам із села Нижня Яблунька, Либохора Турківського району (їхні будівлі в аварійному стані) знову доведеться сідати за парти у старих тісних приміщеннях, збудованих за часів Австро-Угорської імперії. Не вистачило 6 мільйонів гривень на закінчення внутрішніх робіт та придбання котельні, щоб завершити школу-довгобуд у селі Пристань Сокальського району, і місцевим школярам доведеться ходити на уроки у тісну холодну стару школу без елементарних умов для навчання.
У Львові другий рік по-новому перевіряють стан підготовки закладів освіти до початку навчального року, розповіла начальник управління освіти Львівської міської ради Галина Слічна. З інспекційними візитами до шкіл приходять не тільки чиновники з управління, а й колеги-директори: за недоробки перед колегами соромно, кажуть педагоги. Тож до очікуваного візиту всі 265 навчальних закладів міста (дошкільні, позашкільні й школи) вже готові до початку нового навчального року. В обласному центрі на оновлення навчальних закладів також залучали кошти батьківських громад: на проведення ремонтних робіт використано понад 5 мільйонів гривень.
Разом із місцевими дітьми за шкільні парти на Львівщині сядуть ровесники з тимчасово переселених родин — вже подано 205 заяв. До львівських шкіл зараховано 23 школярі зі східного регіону та переселенців із Криму. Та якщо із місцями у школах немає проблем, то їх катастрофічно бракує у дошкільних закладах. Але й тут спробували знайти вихід із непростої ситуації: з вересня створюють мережу короткотермінового перебування дітей у дитсадках. Тож мами за помірковану плату зможуть на 4 години залишати малюків під опікою досвідчених освітян-вихователів. Працюватимуть такі групи і в першій, і в другій половині дня.
Цього року у школах Львова свято Першого дзвоника відбудеться традиційно. Проте відмовились від гучних святкувань з огляду на події в країні. Адже у місті мало не щодня жалоба, і зайва помпезність буде недоречною, вважає Галина Слічна. Відбуватиметься свято також із посиленою охороною й у приміщеннях. Свято, як і перший урок, у школах Львова розпочнеться хвилиною мовчання.
Проте роботи з підготовки шкіл до навчального року триватимуть і після Першого дзвоника. У тих школах, де не встигли виконати запланований обсяг робіт, завершуватимуть міняти вікна, тепломережі, дбатимуть про матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, адже ще катастрофічно бракує комп’ютерної техніки, не скрізь вони під’єднані до Інтернету. І тут розраховують на надійну батьківську підтримку та небайдужих благодійників.
Черкащина. Поетом можеш ти не бути
Владислав КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»
Післязавтра шкільний дзвоник покличе дітвору за парти. З особливим трепетом чекають на цю радісну подію першокласники, яких на Черкащині прийде до школи близько 12 тисяч. Про них подбали освітяни та місцева влада, відремонтувавши шкільні приміщення, забезпечивши навчальні заклади всім необхідним для захопливої подорожі в країну знань. Туди хлопчиків та дівчаток поведуть досвідчені педагоги, які разом з батьками виховуватимуть їх патріотами, гідними синами і дочками нашої Батьківщини. Перший урок так і називатиметься: «Україна — єдина країна».
Разом з усіма сядуть за парти й 433 школярі, які разом з батьками переселилися на Черкащину зі сходу країни та Автономної Республіки Крим. Це ще раз засвідчує нашу єдність, чуття єдиної родини.
Психологічна служба системи освіти надає психологічну і соціально-педагогічну допомогу постраждалим, переселеним, біженцям, членам їхніх сімей і родичам загиблих у ході АТО.
Зібравшись недавно на традиційну серпневу конференцію, освітяни області висловлювали головне побажання, щоб новий навчальний рік був позначений спокоєм і миром у нашій країні та вагомими педагогічними здобутками. І педагоги, і представники влади обговорили проблеми та завдання в системі освіти, накреслили шляхи їх реалізації. Одним з найголовніших, як зауважила в доповіді заступник директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації Оксана Сімушина, є виховання учнів у дусі патріотизму, готовності захищати рідну Вітчизну, поваги до чинного законодавства та засад демократичної правової держави. На цьому наголошували й інші учасники конференції.
Висловивши вдячність педагогам області за те, що Черкащина традиційно у всеукраїнському освітянському рейтингу входить у першу десятку, за плідну повсякденну працю на благо країни, голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко зосередив увагу освітян на проблемах соціального захисту, зокрема забезпечення житлом, адже його на сьогодні потребують 289 педагогічних працівників, зокрема 33 — у сільській місцевості. Потребує посиленої уваги й подальше забезпечення закладів шкільними автобусами, потреба в додатковому придбанні яких уже цього року становить 24 одиниці. Не можна випускати з поля зору й проблему зміцнення здоров’я дітей, адже тут спостерігається стійка негативна тенденція. Тим часом лише трохи більш як половина шкіл укомплектована кадрами медсестер. Приміром, у навчальних закладах Чорнобаївського району немає жодної посади медичного працівника.
Звертали увагу освітяни й на те, що впродовж попередніх років у навчальних закладах накопичилося чимало матеріально-технічних проблем, які потребують негайного розв’язання. Попри те, що поточні ремонти навчальних кабінетів, лабораторій, інших приміщень завдяки спільним зусиллям влади, батьків та громадськості виконано стовідсотково, в області 169 шкіл (26%), побудованих понад 50 років, 75 шкіл потребують капітального ремонту, у 29 — не обладнано внутрішні туалети.
З болем говорили про не завжди виправдане закриття шкіл, про так звану оптимізацію мережі. Голова обласної ради Валентина Коваленко навела приклад не зовсім умотивованого закриття малокомплектної школи у селі Сотники Корсунь-Шевченківського району, де три роки тому навчалося 56 учнів. Місцева громада замість збереження приміщення, адже демографічна ситуація з роками поліпшується, допустила його занепад. Тим часом сама будівля має історичну цінність, її можна використовувати для виховання дітей. З огляду на чинний мораторій на закриття загальноосвітніх навчальних закладів через брак коштів на їхнє утримання освітяни наголошували, що це питання потрібно вирішувати спільно із сільськими громадами і за їхньою згодою.
На думку департаменту освіти і науки облдержадміністрації, нового директора якого Валерія Данилевського було представлено на конференції, органи управління освітою послабили увагу до добору та розстановки керівних кадрів. Лише половина керівників навчальних закладів пройшла школу резерву. Це означає, що на керівні посади призначено кожного другого, хто не підготовлений до цього, не пройшов важливих етапів послідовного становлення менеджера освіти. В окремих районах школи кадрового резерву зовсім не працюють або створені формально. Від керівників навчальних закладів залежить дуже багато, якщо не все. Тому їх необхідно ретельно готувати, а потім підтримувати. Кожен, хто працює на посаді директора школи, повинен бути і вчителем, і менеджером, і творчою особистістю.
У контексті нових викликів, що постали перед науково-педагогічною громадою області, конференція освітян ухвалила детальні рекомендації, які допоможуть піднести процес навчання й виховання на вищий рівень.
.jpg)
Луганщина. Табель — не головне
Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»
«Вже післязавтра у школах розпочнеться новий навчальний рік. Його особливістю буде те, що разом із сєверодонецькими школярами за парти сядуть їхні однолітки, які прибули із зони АТО — Луганська, Первомайська, Алчевська, Стаханова та ряду інших населених пунктів. Усі наші навчальні заклади до занять готові», — відзначає виконуючий обов’язки міського голови Сєверодонецька Петро Чернишин.
За його словами, через особливості організації навчального процесу місцеві навчальні заклади треба доукомплектувати викладачами. Та кадрової проблеми немає, бо серед переселенців є й учителі. Не існує проблем і з прийомом до школи — дітей зараховуватимуть на навчання за спрощеною процедурою. Необхідна лише довідка про зміну міста проживання родини та заява від батьків. А довідку, яку вимагали раніше — про зміну навчального закладу, — надавати не потрібно. На сьогодні існує лист від Міністерства освіти України, в якому зазначено, що загальноосвітні заклади приймають на навчання без документів.
Така ж сама ситуація у Лисичанську, Кремінній, Старобільську. Загалом 1 вересня навчання розпочнеться в школах 3 міст та 10 районів області, тобто на мирних територіях. Щодо студентів, які тепер перебувають у визволених від бойовиків містах, у департаменті освіти та науки ОДА теж постаралися вирішити проблеми із початком навчального року. За словами керівника освітнього департаменту Ірини Цимбал, ректорати передислокували роботу в свої філії на мирних територіях регіону. Хоча процес початку навчального року для них не обіцяє бути легким: у Луганську понад 5 вишів IV та V ступенів акредитації, не враховуючи технікумів. А всі документи студентів залишились в окупованому терористами місті.
Стосовно самого обласного центру про початок занять в інших навчальних закладах місцеві органи влади будуть приймати рішення вже після визволення територій. І не виключають провокацій. Скажімо, нині бойовики у Луганську розповсюджують запрошення серед школярів та їхніх батьків прийти до шкіл. Та за словами в. о. голови ОДА Ірини Верігіної, наявна підтверджена інформація, що терористи готують провокацію на територіях, які не підконтрольні українській армії. Тож убезпечити свято Знань можна лише на частині Луганщини.
Сумщина. Виробничники — школярикам
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
У робітничому колективі ПАТ «Сумське НВО імені Фрунзе» стало доброю традицією напередодні кожного навчального року влаштовувати свято для першокласників — дітей працівників об’єднання.
Ось і цими днями в Палаці культури фрунзенців відбулася театралізована вистава з інтерактивними іграми й численними подарунками для 270 хлопчиків і дівчаток та їхніх батьків, де з Першим дзвоником їх привітали веселі казкові персонажі, представники дирекції, профспілкової організації.
Звертаючись до учасників свята, генеральний директор НВО імені Фрунзе Олексій Цимбал наголосив, що похід до першого класу — важливий етап у житті не тільки дітлахів, а й дорослих. Це нові мрії, надії, очікування. Тож фрунзенці бажають усім насамперед терпіння і наполегливості, аби країна Знань щедро ділилася з юними своїм багатством.
Щоб наука давалася легше, підприємство подарувало кожному першокласнику по комплекту шкільного приладдя першої необхідності, в якому зошити, альбом для малювання, кольоровий картон, олівці, пенал, фарби, пластилін тощо.
Свято «Наші діти — першокласники» в НВО започатковано 2010 року. Звідтоді фрунзенці привітали з Днем знань більш як тисячу хлопчиків і дівчаток — дітей працівників підприємства.
Полтавщина. У школах пахне свіжою фарбою
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
Ранки холоднішають, у селах викопали картоплю, а це значить, що школярам час сідати за парти. У Полтаві до початку занять підготувалися своєчасно. Полтавський міський голова Олександр Мамай повідомив, що з міської скарбниці на підготовку до першого вересня цього року виділено приблизно 6 мільйонів гривень. Із них левову частку — майже 5 мільйонів гривень — на проведення капітальних ремонтних робіт у загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах, решту коштів спрямували на встановлення індивідуальних теплових пунктів у загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладах.
Заплановані ремонтні роботи виконують попри повільне проведення платежів управлінням Державної казначейської служби України у Полтаві. На цей час уже відремонтовано покрівлі в гімназії №31, навчально-виховному комплексі №16, ЗНЗ №19, 22. У багатьох навчальних закладах міста замінено, згідно з планом, віконні блоки, у деяких підлогу, санвузли. За рахунок коштів міськуправління освіти виконано поточно-аварійні ремонти півтора десятка систем опалення, п’ятьох покрівель, по 8 каналізаційних та систем водопостачання, відновлено асфальтове покриття у двох навчальних закладах та утеплено фасад у СНВК №10. Окрім того, із залученням спонсорських та батьківських коштів проведено поточні ремонти класних кімнат і приміщень загального користування.
З наближенням осені в Полтаві відкрилися шкільні базари. Один із них працює між ЦУМом і театром імені М. Гоголя. Полтавка Ірина купила там костюм від вітчизняного виробника за 550 гривень для п’ятикласника. На запитання, в яку ціну їй цього року обійдеться зібрати сина до школи та на що вона дивилася насамперед, обираючи костюм, відповіла, що загальної суми не підраховувала. А дивилася на якість пошиття. Каже, тут синтетики скрізь багато, а якщо купувати вовняний костюм, він швидко «скачається». Сорочка в них залишилася з минулого року. Все тут дуже дорого, про дітей не дбають, знижок немає.
Про ціни на шкільний одяг для дівчаток розповіла продавчиня Юлія.
— Костюми-трієчки українського виробника (спідниця, брюки і піджак) — від 595 до 695 гривень. Блузки є на різні смаки: і класичні, і гламурніші. Вартість спідниці — 165 гривень, блузки — 145—200 гривень.
Юлія привела п’ятикласницю Оленку по обновки. Розповіла, скільки коштує одягнути дівчинку до школи.
— Ми йдемо вже у п’ятий клас, із минулого року залишилися сарафанчик, спідничка. Треба рюкзак, спортивний костюм, туфлі — це все обійдеться більш ніж тисяча гривень. А ще ж канцтовари. Хороша блузка коштує від 150 гривень. Купували на 30 гривень дешевше, і після другого прання річ просто розлазилася, тому намагаюся купити нормальної якості — щоб хоч два роки дитина могла ходити в одній блузці. Цьогорічні ціни шокували, хоч ми й були готові, що у зв’язку з високим курсом долара вони низькими не будуть.
АРИФМЕТИКА ЦІН
Ціни на спортивні костюми — в межах 250—600 гривень. Рюкзаки та портфелі на полтавському базарі коштують від 120 до 600 гривень. За простенькі туфлі від китайського виробника тут просять: для дівчаток — 225—235 гривень, для хлопчиків — 235—295 гривень. А ось канцтовари в Полтаві хоч і здорожчали, але не набагато.