«Те, що наша держава до війни планувала зробити за два роки у сфері євроінтеграції, вдалося зробити за останні шість місяців. Так, від початку повномасштабної війни Україна здобула чотири безвізи з Євросоюзом і ще чотири отримає в найближчій перспективі. Наша енергосистема — тепер частина європейської, і Україна вже заробляє мільярди гривень на експорті електроенергії у країни ЄС, — це енергетичний безвіз. Здобуто економічний безвіз, або звільнення продукції українського бізнесу від усіх тарифів та квот. Транспортний безвіз, або лібералізація автомобільних перевезень,  вже теж працює, що економить бізнесу час та гроші на логістиці. З 1 жовтня запрацює митний безвіз, що дасть змогу ще більше інтегрувати нашу митницю з європейською», — зазначив очільник уряду.

Він додав, що Україна за найближчого пів року отримає промисловий безвіз, що дасть змогу експортувати українську промислову продукцію в Європу за українськими сертифікатами. Уряд працює над приєднанням України до єдиного роумінгового простору ЄС, єдиного платіжного простору SEPA та інтеграцією в європейський цифровий ринок.

«Президент України, Кабінет Міністрів та Верховна Рада сформували чітку дорожню карту для пришвидшення євроінтеграції. Це дасть змогу нам на початку наступного року перейти до конкретної процедури переговорів про членство. Темпи змін, які ми демонструємо, дають змогу формувати амбітні очікування, що за два роки будемо повністю готові до членства в ЄС», — цитує слова Дениса Шмигаля департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Справи бюджетні

Прем’єр говорив і про інші справи найближчого часу. Зокрема про те, як Україна планує покрити дефіцит державного бюджету на наступний рік.

«Україна працює і працюватиме з міжнародними партнерами для підтримки фінансової стабільності в державі. Для покриття дефіциту заплановано залучення міжнародної фінансової допомоги та випуск військових облігацій. Це два джерела надходжень, крім податкових та митних, які ми бачимо наступного року. Є три фінансові партнери, з якими активно співпрацює Україна: Міжнародний валютний фонд, Європейський Союз і Сполучені Штати Америки. Зокрема, з МВФ вже триває спільна робота над програмою на наступний рік», — повідомив очільник уряду.

Він нагадав, що днями відбулася розмова Президента України з керівницею фонду Крісталіною Георгієвою. МВФ оголосив про надання нашій державі ще одного фінансування обсягом 1,4 мільярда доларів, як це було на початку війни.

«Ми домовилися, що й надалі працюватимемо з МВФ, щоб наступного року започаткувати нову спеціальну програму», — поінформував Прем’єр.

Він додав, що минулого тижня відбулися плідні зустрічі з керівництвом Європейської комісії. Є домовленості, що допомога обсягом 8 мільярдів євро надійде Україні цього року: 5 мільярдів євро — до кінця вересня, решта — у вигляді гранту очікується наприкінці жовтня — на початку листопада.

Денис Шмигаль не забув і про ініціативу Президента США з надання додаткової допомоги нашій державі у розмірі 11,7 мільярда доларів: «Ми розуміємо, що з такою підтримкою Сполучених Штатів і з отриманням допомоги від Євросоюзу цей рік проходимо стабільно».

Прем’єр заявив, що і наступного року всі соціальні зобов’язання держава виконуватиме повністю.

Випробування зимою

«Хоч нинішній опалювальний сезон буде одним з найважчих, Україна для його стабільного проходження матиме необхідну кількість енергоресурсів: достатньо газу й вугілля. У газові сховища України нині закачано понад 13,2 мільярда кубів газу, а до 1 жовтня буде накопичено 14,5—15 мільярдів кубометрів», — запевнив очільник уряду.

«Маємо домовленості зі США про надання американськими видобувниками двох мільярдів кубометрів газу протягом четвертого кварталу цього року й першого кварталу наступного. Ведемо переговори з північними країнами, зокрема з Норвегією, про надання фізичних об’ємів газу для України», — зазначив Денис Шмигаль.

За його словами, наша держава має 2,2 мільйона тонн вугілля, і це найбільші запаси цього ресурсу за останні роки на цей період. До початку опалювального сезону має бути накопичено до 2,5 мільйона тонн вугілля, і буде задіяно максимальну спроможність складських потужностей.

Прем’єр наголосив, що уряд готується до різних сценаріїв проходження опалювального сезону, зокрема й пов’язаних з воєнними ризиками. Окрім ресурсів, уряд працює над забезпеченням матеріально-технічної бази: вже закуплено майже 1,5 тисячі мобільних генераторів, десятки резервних котлів, 100 електростанцій тощо. Надходить обладнання від міжнародних партнерів як гуманітарна допомога.

Питання безпеки

Важливий аспект безпеки країни, на переконання Прем’єра, — подальше реформування армії, яка вже поступово переходить на стандарти НАТО, використовуючи не лише озброєння, а й сучасні воєнні підходи.

«Після війни армія не може бути в радянському стандарті. Вона мусить стати професійною. Доцільніше запроваджувати й проводити з певною періодичністю курси навчання поводження зі зброєю, поведінки на полі бою тощо,  — вважає він. Денис Шмигаль акцентував: — Ситуація в Україні показала, що саме безпека стала ключовим чинником для проходження опалювального сезону, навчання та інших суспільних процесів у державі. Тому безпека стане пріоритетом номер один.

Триває робота над концепцією нової політики безпеки правопорядку. Як приклад — Ізраїль, де всі місця масового скупчення людей, школи, лікарні тощо ретельно охороняють.  У такому контексті можна розвивати й ветеранську політику, забезпечуючи ветеранів зокрема роботою в галузі громадської безпеки».

Денис Шмигаль додав, що вже змінюються нормативи будівництва (у всіх житлових, громадських будівлях мають бути бомбосховища), адже це життєва необхідність, бо росія як наш сусід нікуди не подінеться, і відчуття небезпеки від неї будуть і надалі.

Щодо ветеранської політики Прем’єр зазначив, що держава розуміє важливість підтримки ветеранів. Саме тому триває робота, щоб ветерани мали ефективну реабілітацію, роботу, могли навчатися за рахунок держави іншої спеціальності та мали доступ до пільгової іпотеки. Уряд, за його словами, працює, щоб кожен ветеран, який повернувся з війни, знав, що його чекають.