Нещодавно Верховна Рада звернулася до ООН, підтвердивши прагнення виконати цілі Паризької угоди про оновлення екологічного законодавства. Ідеться про необхідність запровадження ієрархії управління відходами, зменшення викидів парникових газів, зеленої трансформації промисловості. 

«Урядовий кур’єр» аналізує, як зміни клімату, актуальні для всіх країн, вплинуть на українську економіку та довкілля і як можна боротися з негативним впливом людської діяльності.

Ризик зростає

Експерти прогнозують, що подальші зміни температурного режиму можуть призвести до переходу 75% території України в зону ризикованого землеробства. На думку міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка, вже очевидно, що кліматичні зони землеробства в нашій країні зсунулися на сотні кілометрів на північ. Приміром, як вважають учені-екологи, агрокліматичні умови нинішньої Кіровоградської області вже стали такими, якими були на Херсонщині 30 років тому. Тож якщо не боротися з негативним антропогенним впливом, на Кіровоградщині років через десять можуть з’явитися напівпустелі.

Як зазначає міністр, глобальні зміни клімату обертаються  великими загрозами для сільського господарства. Знижується продуктивність праці, втрачають  стійкість  екосистеми, погіршується якість життя. 75% викидів СО2 дають підприємства енергетики, транспорту та ЖКГ. 

Електромобілі-рятівники

Експерти зазначають, що для вирівнювання та поліпшення  ситуації щодо викидів СО₂ чимало може зробити місцева влада. Владислав Антипов, генеральний директор Центру екології та розвитку нових технологій, вважає, що вона може сприяти розвитку електромобілів. На його переконання, треба покінчити з пануванням у наших містах та селищах перевезення пасажирів маршрутками й перевести весь транспорт на електробуси.

Світовим лідером з випуску електробусів у світі вважається Китай. У країні розроблено навіть спеціальну програму з виробництва цього виду транспорту. З 2018 року в Києві курсує електробус китайського виробництва Skywell. На одному заряді він може подолати 300 кілометрів. Ці автобуси стали першим сертифікованим в Україні громадським транспортом, який відповідає європейським стандартам, що пройшли випробування на наших дорогах, зокрема взимку. 2019-го було досягнуто угоди між українською та китайською сторонами про створення спільного виробництва електробусів у нашій країні. Але поки що це питання пробуксовує. 

В Україні теж є певні напрацювання. 2015 року львівський завод «Електрон» випустив перший і поки єдиний низькопідлоговий автобус «Електрон Е191», пасажиромісткість якого 100 місць. Без підзарядки він може долати відстань 320 кілометрів.

Теплокомун-енерго мислять по-вчорашньому 

Надважливе питання, яке треба негайно вирішувати, вважає Владислав Антипов, — неефективність роботи вітчизняних теплокомуненерго. За його словами, щоб доставити кілька літрів гарячої води до наших осель, треба спалити чималу кількість вугілля. А як відомо, цей відпрацьований вуглеводень викидає в атмосферу багато шкідливих сполук. 

«Тут питання фактично складається з трьох аспектів: генерація, транспортування та споживання. Логічно, що за меншого споживання будуть і значно меншими обсяги викидів вуглекислого газу в атмосферу. До того ж, треба фактично міняти вугілля на газ як більш екологічне паливо, проте дуже дороге. У транспортуванні треба робити все можливе, щоб зменшити тепловтрати», — зазначає експерт. За його словами, щоб втрати були меншими, треба будувати більшу кількість котелень і переходити  від централізованого до локального опалення. Проте Владислав Антипов додає, що на все це потрібні неабиякі гроші, а в держави їх просто немає. 

Заслін поставимо метану 

Ще одна проблема — зменшення обсягів викидів метану. Фахівці вважають, що її можна дуже просто розв’язати. За інформацією національного кадастру антропогенних викидів парникових газів, за 2019 рік частка метану у структурі викидів становить 21%. Вони посідають друге місце після викидів СО₂. Найбільше викидів метану дає енергетика (процес видобутку), експортування, транспортування, зберігання, розподіл та споживання нафти і природного газу й вугілля, де спостерігаються викиди шахтного метану. Кабінет Міністрів на засіданні 28 жовтня ухвалив відповідні листи до віцепрезидента Європейської комісії з питань зеленого курсу Франса Тіммерманса та спецпосланця з питань клімату США Джона Керрі про приєднання України до ініціативи зменшення обсягів викидів метану.

«Відповідно до рішення уряду, на реалізацію ініціативи буде розроблено відповідний план дій у галузях видобутку та транспортування викопних палив, сільського господарства й управління відходами, які є основними джерелами викидів метану в Україні», — заявляв тодішній очільник профільного міністерства Роман Абрамовський. 

Дослідження «Глобальний аудит метану», яке оприлюднили Коаліція з питань клімату та чистого повітря та Програми ООН з навколишнього середовища UNEP, свідчить, що скорочення викидів метану на 45% у цьому десятилітті дасть змогу: утримати підвищення температури повітря у межах, погоджених світовими лідерами; уникнути глобального потепління майже на 0,3°C до 2040 року; зменшити кількість передчасних смертей від астми на 255 тисяч, а втрачених робочих годин від сильної спеки та втрат врожаю у світі — на 26 мільйонів тонн. 

Плюси глобального потепління 

Хоч як дивно, глобальне потепління має переваги, особливо в галузі АПК. Ще торік українські аграрні виробники зіткнулися з цікавим викликом: зима була аномально теплою, а весна посушливою. Саме у таких умовах фермери та інші сільгоспвиробники почали вирощувати не типові для України культури, зокрема спеції (шафран, тим’ян, майоран) та бобові (нут, сорго). У південних, східних та центральних областях фермери стали приділяти більше уваги культурам, які не потребують зрошування. Дедалі популярнішим стає вирощування амаранту, еспарцету, льону, конопель, батату. 

Нині, за твердженням фахівців, південні регіони України перебувають фактично в субтропічному кліматі, до якого раніше належав лише Південний берег Криму. Тож українська влада змушена буде робити всі вищезгадані кроки, вишукуючи для  цього кошти. Можливо, до процесу долучаться закордонні інвестори, і тоді справи підуть швидше. 

ДОВІДКА «УК»

На кліматичному саміті COP26 у Глазго понад 40 країн, серед яких Україна, погодилися поступово відмовитися від використання викопного вугілля. Компанії, що володіють 40% світових активів, зобов’язалися утримати глобальне потепління нижче 1,5°C.

Під час саміту СОР26 понад 100 країн погодилися із планом президента США Джо Байдена про скорочення викидів метану на 30% до 2030 року.