ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
Вдале проведення
континентальної футбольної першості стало найкращою інвестицією в
євроінтеграцію нашої країни
Перипетії футбольних баталій і вболівальницькі пристрасті поза стадіонами ще довго перебуватимуть у центрі уваги європейської та української громадськості. Гості залишилися задоволеними доброю організацією, гостинним прийомом, душевним ставленням до себе, дешевим і смачним пивом. Але найбільше в пам’яті закордонних туристів залишиться контраст між очікуваним і реально побаченим. Відповідно, і враження людей будуть набагато більше забарвленими емоціями.
«Від першого і до фінального свистка українська частина чемпіонату Європи з футболу відбулась як справжнє спортивне свято. В Україні воно нічим не було затьмарене», — поділився своїми враженнями Прем’єр-міністр Микола Азаров. Справді, важко пригадати повідомлення про серйозні негативні події, надзвичайні ситуації, кричущі правопору- шення на стадіонах, у фан-зонах чи містечках уболівальників.
Одне слово, не соромно ні перед керівництвом УЄФА, ні
перед простими людьми, хоч би з якої країни вони прибули до нас.
«Ми змогли без проблем на кордоні прийняти мільйони гостей з усієї Європи, комфортно влаштувати їх, нагодувати, забезпечити належний рівень транспортної, сервісної інфраструктури», — похвалився проведеною роботою глава уряду. На його думку, це є особливо важливою інвестицією в євроінтеграційний процес нашої держави.
Висока планка перетворень
І зупинятися на досягнутому було б злочином проти країни, тому й говорив Прем’єр про те, що інфраструктурне оновлення триватиме й надалі. Микола Азаров навіть пообіцяв прискорити цей процес: «Я ставлю завдання подвоїти його темпи. Для цього є все. Сформовані колективи, здатні будувати і обслуговувати найскладніші об’єкти. Кожен з цих колективів знайде своє місце у проектах модернізації країни. Я впевнений у цьому».
Глава уряду назвав конкретні напрямки діяльності, серед яких на десятиріччя окреслив перспективу будівництва сучасних аеропортів у кожному обласному центрі, десятків тисяч кілометрів автомагістралей, швидкісних залізниць, лікувально-діагностичних центрів, сучасного комфортного житла. Всього того, що визначає якість життя і є каталізатором економічного зростання.
В уряді вважають, що не лише взяли дуже високу планку перетворень, а й здатні піднімати її в міру виконання запланованого.
Першим дорученням Микола Азаров зобов’язав Міністерство фінансів врахувати у бюджетному плануванні 2013, 2014, 2015 років кошти на збільшення відповідних інфраструктурних проектів. Іншою складовою успіху вважається зміцнення стимулів для приватної ініціативи. «Доручаю Міністерству економічного розвитку і торгівлі проаналізувати дію таких стимулів і запропонувати, так би мовити, стратегію економічної свободи для того, щоб зробити незворотними позитивні тенденції», — чітко поставив завдання Микола Азаров.
Ячменю вродить менше
На минулому урядовому засіданні йшлося про початок жнив і намолот першого мільйона тонн ранніх зернових. Минув тиждень, і вчора глава уряду вже озвучив утричі більшу цифру, повідомивши, що збирання проходить ритмічно, роботи забезпечено фінансами, пально-мастильними матеріалами, технікою.
«Важливу роль у цьому відіграла держава, — продовжив Микола Азаров. — Аграрний фонд уклав ф’ючерсних контрактів на постачання майже 1 мільйона тонн зерна. Так, аграрії отримали гарантований ресурс для польових робіт».
Хоча врожай і буде меншим за торішні — на рівні 46—47 млн тонн, зерна має вистачити на всі потреби. Зокрема для повного задоволення внутрішніх потреб, гарантування продовольчої безпеки, стабільності цін на хліб, можливості вільно експортувати зернові й поглиблення планів з розвитку тваринництва. «Кормова база для цього є», — резюмував глава уряду.
Водночас сільгосппідприємства Дніпропетровщини, Миколаївщини, Херсонщини зазнають відчутних збитків через торішню посуху і сувору зиму. Адже пересівання загиблих посівів ситуації так і на зарадило. Її погіршує також очікуване скорочення врожайності ячменю до 6 млн тонн на тлі підвищення попиту на цю культуру.
«Державі доведеться вкотре допомагати селянам компенсувати збитки, — констатував Микола Азаров. — Для компенсації втрат сільгоспвиробників уряд цього року призначив 300 мільйонів гривень». У перспективі глава уряду мріє про відмову від перекладання збитків сільгоспвиробників на плечі платників податків. За усталеною цивілізованою практикою, природно-кліматичні ризики аграріям компенсують страхові компанії.
Нарікання Миколи Азарова спричинила бездіяльність профільного міністерства, яке «досі не розробило порядок та умови надання державної підтримки для здешевлення страхових платежів. Не подало на затвердження Кабміну перелік сільгосппродукції, яка підлягає страхуванню, перелік сільськогосподарських страхових ризиків та об’єктів страхування. Не визначило частку страхових платежів, що повинна субсидуватися (компенсуватися) з державного бюджету, та інші інструменти для запровадження механізму страхування».
Тож перед керівником відомства Миколою Присяжнюком
поставлено чітке завдання: всі необхідні нормативні акти протягом двох тижнів
подати на затвердження уряду.
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про призначення стипендій Президента України для видатних спортсменів та тренерів України з олімпійських видів спорту (проект указу Президента);
♦ Про внесення змін до Порядку використання у 2012 році коштів, передбачених у державному бюджеті для створення та впровадження системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції створення системи моніторингу ситуації у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (розпорядження уряду);
♦ Про утворення територіальних органів Державної інспекції з контролю за цінами (розпорядження уряду).