Війна змінює структуру українського експорту. За даними Міністерства економіки, зростають обсяги продажу за кордон аграрної продукції та продуктів харчування. А ось експорт металургійної продукції скорочується.

У Мінекономіки відзначають зростання обсягів експорту товарів українського виробництва, які мають істотну додану вартість. Уперше цього року експортовано понад 10 тисяч тонн борошна за місяць — у вересні. Також у вересні експортовано кондитерських виробів із шоколаду на суму 15,1 мільйона доларів США (+34,2% порівняно із серпнем), з борошна — на 14,3 мільйона доларів (+4,7%), із цукру — на 13,1 мільйона (+7,8%).

Зростання обсягів переробки у структурі експорту демонструє й молочна продукція. У серпні й вересні цього року експортовано понад тисячу тонн сирів. У вересні 2021-го експортовано 637 тонн. Майже втричі зріс експорт вершкового масла: вересень 2021-го — 710 тонн, вересень 2022-го — 1960 тонн (показник серпня 2022-го — 2136 тонн).

«Уряд працює над збільшенням рівня доданої вартості у структурі експорту. Саме тому намагаємося стимулювати переробну промисловість. Приємно бачити, що у структурі українського експорту збільшується кількість таких товарів. Це свідчить про те, що попри воєнні ризики і збитки внаслідок бойових дій українські виробники відновлюють роботу, нарощують виробництво й успішно повертаються на зовнішні ринки», — цитує слова першого віцепрем’єр-міністра — міністра економіки Юлії Свириденко пресслужба міністерства.

Рекордний вересень

У відомстві наголошують, що за попередній місяць обсяг експорту у грошовому еквіваленті зріс до рекордного значення з початку війни — на понад 23% порівняно із серпнем. У вересні українські підприємства експортували продукції на понад 4,1 мільярда доларів, а серпневий показник — 3,3 мільярда. Вересневий показник найкращий з лютого 2022-го.

Зріс обсяг експорту і в кількісному еквіваленті. Якщо у серпні вивезено за кордон понад 7 мільйонів тонн продукції, то у вересні цей показник збільшився на 32%, перевищивши позначку 9 мільйонів. Завдяки цьому у вересні покращився показник сальдо торговельного балансу — обсяг імпорту минулого місяця перевищував обсяг експорту всього на 354 мільйони доларів, тоді як у серпні від’ємне сальдо торговельного балансу становило понад мільярд доларів.

«Спостерігаємо висхідну динаміку експорту. Найголовніший успіх — скорочення торговельного дефіциту. Сальдо торгівлі товарами, на жаль, поки ще негативне, але від’ємний показник порівняно із серпнем скоротився втричі. Сподіваємося, що завдяки діям уряду зі стимулювання експорту показники торговельного балансу покращуватимуться», — каже Юлія Свириденко.

За даними Мінекономіки, у вересні лідерами за обсягами виручки у грошовому еквіваленті були такі товари: олія соняшникова (590 мільйонів доларів, +33% серпня); кукурудза (474, +36,6%); ріпак (423, +38%); пшениця (379, +77%); електроенергія (150, +105%); руда (136, -20%); проводи (115, +29%); ячмінь (94, +201%); соя (87, +39,9%); чавун (74 мільйони, +44%). Щодо фізичних обсягів експорту, то у вересні Україна найбільше вивозила кукурудзи — за місяць за кордон продано понад 2,1 мільйона тонн. Це найвищий показник із початку війни. Експортовано й понад 1,7 мільйона тонн пшениці. Це найвищий показник із початку року.

Тиск на логістику і ціни

У Мінекономіки підкреслюють, що війна та блокування портів створили істотні перекоси в логістичних ланцюгах вітчизняного експорту. У вересні торік експортовано кукурудзи лише 157 тисяч тонн, тобто у 13 разів менше ніж у вересні цього року. Це пов’язано з тим, що кукурудзу торішнього врожаю не було вчасно вивезено через блокаду портів, і тепер її експорт відбувається із запізненням, що створює додатковий тиск на логістику і ціни.

Щодо обсягів продажу залізної руди, то вони із січня поступово знижуються. Загалом війна істотно вдарила по українській металургії. Якщо у січні — лютому експорт продукції металургії становив 1,4 мільйона тонн щомісяця, то у вересні експортовано лише 470 тисяч тонн.

Щодо загальних показників експорту в Мінекономіки констатують: вони ще далекі від довоєнних. Порівняно з вереснем 2021-го обсяги експорту у вартості і в обсягах менші на 35%. Якщо минулого місяця обсяг експорту у грошовому еквіваленті становив понад 4,1 мільярда доларів, а в кількісному еквіваленті — понад 9 мільйонів тонн, то у вересні 2021-го відповідні показники становили майже 6,4 мільярда доларів і понад 14 мільйонів тонн.

Нині 67% експорту (2,8 мільярда доларів) і 49,7% імпорту (2,23 мільярда) припадає на Євросоюз. Поза межами ЄС найбільше експорту прямує до Туреччини, Китаю та Індії.

Державна підтримка

Уряд днями запропонував комерційним банкам долучитися до стимулювання експортних операцій. Тобто замість депозитних сертифікатів Нацбанку вкладати у кредитування виробників.  Оскільки для банків в умовах війни кредитування експортерів під заставу майбутньої виручки за експортним контрактом — високоризикова операція, уряд пропонує  підтримувати експортерів через механізм портфельного страхування кредитів, виданих суто на виконання експортних контрактів.

Такий механізм запустило Експортно-кредитне агентство у червні цього року, завдяки чому фінансову підтримку експортоорієнтованому бізнесу вже надають державні Ощадбанк, Укргазбанк та Укрексімбанк. Вони профінансували страхування 24 кредитних контрактів на 70 мільйонів гривень, що дало змогу здійснити експорт на 323,5 мільйона гривень. Тобто кожна вкладена гривня фінансує майже п’ять гривень реального експорту.

Страхують кредити під експортні контракти в національній або іноземній валюті на суму до 20 мільйонів гривень терміном до року. Такий кредит можна видавати на умовах держпрограми підтримки бізнесу «Доступні кредити 5—7—9%». У позичальника на руках вже має бути укладений експортний контракт. Страхується лише основний борг за кредитами, без відсотків. Також є змога страхувати раніше видані кредити на виконання експортних угод.