До 2017 року наша енергетична система повинна об’єднатися з енергосистемою Євросоюзу. А для цього Україна має створити технічні умови. Про це заявив на брифінгу в Кабміні заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Вадим Улида, наголосивши на тому, що інтеграційні проекти є пріоритетними.
За його словами, таке об’єднання дасть змогу Україні залучити необхідні інвестиції в модернізацію вітчизняної енергетики, а також поліпшити безпеку постачання енергоресурсів споживачам. Він нагадав, що нині українська енергосистема (ЕС) роз’єднана з ЕС Європи і з’єднана з ЕС країн СНД. «Маючи значний потенціал для виробництва енергії, ми використовуємо його лише наполовину, — констатує він, — і нам потрібен ринок збуту, щоб реалізувати цей потенціал».
Щодо модернізації наших потужностей, то вона до 2020 року обійдеться Україні, за підрахунками міністерства, у 200 мільярдів гривень. Вадим Улида зауважив, що вони розпочнуть реконструкцію енергоблоків, будівництво нових атомних енергоблоків та гідростанцій. Україна продовжує переговори з Росією щодо будівництва двох енерго?блоків Хмельницької АЕС. Тривають переговори й щодо зведення заводу з виробництва ядерного палива. Чиновник запевнив, що всі проекти, які реалізовуватимуться в ядерній галузі, розглядатимуться насамперед з урахуванням таких критеріїв, як економічні інтереси України та її енергобезпека.
Ще один пріоритет Мін?енерговугілля — стимулювання заміщення природного газу. Водночас Вадим Улида наголосив, що поступового підвищення цін на газ не уникнути. «Як би це болісно не сприймалося, це єдиний вихід — адже за продукт треба сплачувати — компенсувати принаймні собівартість. Інакше якість продукту спочатку знизиться, а потім він і сам зникне. Галузь не зможе ефективно працювати, якщо житиме не за ринковими принципами, — каже він, — паралельно мають бути введені адресні субсидії, і це питання опрацьовується».
Щодо заміщення блакитного палива, то завдяки реалізації комплексу заходів (у тому числі переобладнання котелень на інші види палива) Міненерговугілля планує до 2017 року зекономити 3,5 мільярда кубометрів газу. І це суттєво, адже наша економіка «сидить на газовій голці».
Заощадити на оплаті комунальних послуг, а також внести свою лепту в посилення енергобезпеки України можуть і її громадяни. Вадим Улида рекомендує розглянути кілька альтернативних варіантів. Наприклад, вугілля. Воно менш екологічно чисте, ніж біопаливо, але підходить для приватних господарств. А ще є електро?опалення із значним потенціалом у використанні різних цін – денних та нічних (які менші). «Щоправда, не все можна перевести на електроопалення, бо мережі не витримають, незважаючи на те, що можемо виробляти значно більше електроенергії», — нагадав заступник міністра.
На думку чиновника, найкращий варіант (з власного досвіду) — біопаливні котли (потенціал України в біоенергетиці приблизно 20 мільярдів кубометрів газу, водночас використання біопалива у нас 1,7 відсотка в загальному балансі, а може бути 15). Це екологічне опалення, ефективне. А українські твердопаливні котли не поступаються якістю імпортним, та й дешевші.
Нині, за словами Вадима Улиди, опрацьовується питання надання населенню компенсацій за відсотками за отримані кредити. Така практика застосовувалася у Львівській області. Тобто, якщо замість газового опалення встановлюється твердопаливний котел за позикові кошти, то місцевий бюджет повертає відсотки за цим кредитом. Звісно, цю ідею має схвалити уряд.
Тобто міністерство робить акцент на стимулюванні промисловості та населення переходити з газу на інші джерела енергії. І це переоснащення треба починати робити вже зараз. Щось вдасться цього року, щось у наступних. Причому це також дасть поштовх до активізації українського виробництва обладнання, яке працює на альтернативному паливі.